Периферическія развѣтвленія sympathicus

Периферическія развѣтвленія sympathicus.

А. Шейная область.

1. Вѣтви и соединенія ganglion cervicale superius, фиг. 301. 304, 393, 394.

a) Верхнія вѣтви.

N. caroticus internus проникаетъ въ canalis caroticus вмѣстѣ съ a. carotis interna.

N. jugularis проходитъ въ foramen jugulare и дѣлится на двѣ вѣтви, изъ которыхъ одна проникаетъ въ ganglion jugulare n. vagi, а другая — въ ganglion petrosum n. glossopharyngei.

b) Нижнія вѣтви.

N. intergangliaris inferior, длинный пучекъ для соединенія съ ganglion cervicale medium или (когда нѣтъ послѣдняго) съ ganglion cervicale inferius.

N. cardiacus superior часто подкрѣпляется вѣтвью, отдѣляющейся отъ предыдущаго нерва; спускаясь медіально отъ него впереди отъ m. longus colli, верхній сердечный нервъ достигаетъ верхняго грудного отверстія сзади отъ а. thyreoidea inferior. Съ правой стороны нервъ идетъ вдоль а. anonyma, съ лѣвой же — вдоль а. carotis communis sinistra къ сердечному сплетенію. Въ шейной области нервъ часто соединяется съ верхними сердечными вѣтвями vagus и гортанными вѣтвями того же нерва. Спускаясь въ поверхностной части plexus cardiacus, нервъ встрѣчаетъ на своемъ пути простой или двойной узелъ на выпукломъ краѣ дуги аорты. Въ двойномъ узлѣ правая часть обыкновенно крупнѣе лѣвой. Если же имѣется одинъ узелъ, то онъ достигаетъ величины 5—6 милл. и называется ganglion cardiacum (Wrisbergi). Иногда уже выше, въ стволѣ n. cardiacus superior, имѣется мелкій узелъ, ganglion cardiacum superius.

c) Заднія вѣтви.

Простая или двойная короткая, но прочная соединительная вѣтвь къ ganglion nodosum nervi vagi.

Соединительная вѣтвь къ hypoglossus и прочныя соединенія съ тремя или четырьмя верхними шейными нервами (принадлежащія сюда rami communicantes).

d) Переднія вѣтви.

1. Nn. carotici externi, 2—3 стволика, въ области начала а. occipitalis подходятъ къ carotis externa, обхватываютъ ее и сопровождаютъ внизъ и вверхъ, образуя сплетеніе. Нисходящая часть сплетенія посылаетъ:

а) вѣтвь къ glomus caroticum, каротидной железѣ, расположенной въ углѣ дѣленія carotis communis, и переходитъ въ

б) plexus thyreoideus superior, сплетеніе около а. thyreoidea superior, идущее вмѣстѣ съ сосудомъ къ щитовидной железѣ.

Восходящія вѣтви толще и переходятъ въ:

в) plexus caroticus externus; это сплетеніе сопровождаетъ carotis externa вверхъ до мѣста ея дѣленія, и на мѣстѣ отхожденія а. auricularis posterior содержитъ небольшой узелокъ, ganglion temporale (Scarpae);

г) plexus lingualis около a. lingualis;

д) plexus maxillaris externus для a. maxillaris externa и ея вѣтвей; вмѣстѣ съ а. submentalis нити сплетенія проникаютъ въ g. submaxillare n. trigemini въ качествѣ radix sympathica ganglii submaxillaris;

е) plexus pharyngeus ascendens для a. pharyngea ascendens;

ж) plexus occipitalis для a. occipitalis;

з) plexus auricularis posterior для a. auricularis posterior;

к) plexus temporalis superficialis для a. temporalis superficialis;

л) plexus maxillaris internus для a. maxillaris interna и ея вѣтвей;

м) plexus meningeus; это сплетеніе сопровождаетъ а. meningea media, получаетъ n. meningeus (medius) отъ II вѣтви trigeminus и п. spinosus отъ III вѣтви trigeminus, и въ тоже время посылаетъ нить къ ganglion oticum (Арнольдъ).

Glossopharyngeus, vagus и их соединения

Разветвление vagus и sympathicus правой стороны на шеи, грудной полости и верхней части брюшины

Схема симпатического пограничного ствола правой стороны и его соединений с симпатическими сплетениями грудной, брюшной и тазовой полостей.

Ganglion cervicale superius nervi sympathici.

2. Rami laryngopharyngei, 2—3.

Эти крупныя вѣтви заключаютъ въ себѣ отчасти непосредственное продолженіе rami communicantes верхней половины шейныхъ нервовъ.

3. Соединительныя нити къ n. laryngeus superior, вѣтви vagus.

2. Вѣтви и соединенія ganglion cervicale medium. Фиг. 301, 304, 393.

a) Rami intergangliares, одна верхняя вѣтвь и двѣ нижнихъ.

b) Rami communicantes отъ СѴ и VI.

c) Nn. carotici, сѣрыя нити, достигаютъ отчасти carotis communis, отчасти же а. tyreoidea inferior и оплетаютъ послѣднюю въ видѣ двухъ нитей, идущихъ изъ нижняго шейнаго узла. Такъ возникаетъ plexus caroticus communis и нѣсколько мелкихъ узловъ, включенныхъ въ plexus thyreoideus inferior.

d) N. cardiacus medius. Онъ большею частью крупнѣе верхняго длиннаго сердечнаго нерва и, при отсутствіи ganglion cervicale medium, возникаетъ изъ соотвѣтствующаго ramus intergangliaris. Спускаясь около задней стѣнки carotis interna, нервъ впереди или сзади отъ а. subclavia достигаетъ plexus cardiacus. Иногда онъ заключаетъ въ себѣ, въ области грудной полости, небольшой продолговатый узелокъ, ganglion cardiacum medium (Arnoldij.

3. Вѣтви и соединенія ganglion cervicale inferius, фиг. 301, 304, 393.

Вѣтви обоихъ нижнихъ шейныхъ узловъ, какъ и узлы, обыкновенно не отдѣляются строго другъ отъ друга; въ остальныхъ отношеніяхъ онѣ подобны предыдущимъ; къ такимъ вѣтвямъ относятся:

a) rami intergangliares;

b) rami communicantes;

c) вѣтви къ a. thyreoidea inferior и въ особенности многочисленныя вѣтви къ а vertebralis, около которой онѣ образуютъ сплетеніе, plexus vertebralis. Оно отличается, крупными размѣрами и часто соединяется съ шейными нервами, при чемъ соединительныя вѣтви нижнихъ нервовъ гораздо значительнѣе, чѣмъ верхнихъ, и достигаютъ сплетенія во время прохожденія его по canalis intertransversarius. Plexus vertebralis вмѣстѣ съ артеріей направляется вверхъ къ ея мозговымъ вѣтвямъ;

d) нервы, идущіе къ а. subclavia и ея вѣтвямъ, образуютъ plexus subclavius;

e) на а. mammaria int. находится plexus mammarius int;

f) n. cardiacus inferior, возникающій изъ нижняго шейнаго узла;

g) n. сагdіасus imus, идущій изъ перваго грудного узла (послѣдній нервъ спорный).

Вѣтви f) и g) могутъ соединяться въ одинъ стволъ. Лѣвый стволъ, пройдя короткій путь, направляется къ глубокому сердечному сплетенію сзади отъ аорты, а правый — сзади отъ а. anonyma.

Plexus cardiacus, фиг. 304, 393, 395, 396, 397, 398, 399, 400, 401, 402, 403.

Къ сплетенію сердечныхъ нервовъ подходятъ вѣтви изъ ствола n. vagus, изъ n. laryngeus superior, laryngeus inferior (или plexus pulmonalis), а также изъ трехъ шейныхъ узловъ (и перваго грудного) sympathicus каждой стороны; онѣ называются сердечными вѣтвями. Относительно имѣющейся иногда сердечной вѣтви n. hypoglossus см. стр. N. hypoglossus. Число и калибръ сердечныхъ вѣтвей обѣихъ сторонъ могутъ быть неодинаковыми; точно также измѣнчивы мѣста отхожденія и соединеній сердечныхъ нервовъ въ различныхъ случаяхъ. Однако, здѣсь различія оказываются чисто внѣшними.

При входѣ въ грудную полость nn. cardiaci обѣихъ сторонъ сближаются и съ помощью многочисленныхъ анастомозовъ образуютъ широкопетлистое сердечное сплетеніе, plexus cardiacus; въ немъ можно различать поверхностный и глубокій слои, не теряющіе, конечно, связи другъ съ другомъ.

1. Поверхностное сердечное сплетеніе, plexus cardiacus superficialis, составляется преимущественно изъ верхнихъ сердечныхъ нервовъ и простирается больше всего въ лѣвую сторону, покрывая выпуклый край arcus aortae и мѣсто дѣленія а. pulmonalis; оно заключаетъ въ себѣ въ этомъ мѣстѣ двойной или (болѣе крупный) простой узелъ, ganglion cardiacum (Wгіsbergі), который, впрочемъ, иногда и не замѣтенъ простымъ глазомъ.

2. Глубокое сердечное сплетеніе, plexus cardiacus profundus, помѣщается еще правѣе и въ то же время выше поверхностнаго, непосредственно сзади дуги аорты, между дугою и мѣстомъ дѣленія трахеи, надъ а. pulmonalis. Глубокое сплетеніе гуще и крупнѣе, чѣмъ поверхностное.

Отъ обоихъ отдѣловъ plexus cardiacus отходятъ въ различныя стороны слѣдующія соединительныя и периферическія вѣтви:

a) соединительныя вѣтви къ plexus trachealis и bronchialis;

b)  вѣтви для ствола аорты и art. pulmonalis, rami pulmonales; онѣ сопровождаютъ въ видѣ plexus pulmonalis вѣтви артеріи и соединяются съ plexus pulmonales отъ n. vagus.

c) вѣтви къ стѣнкѣ предсердія;

d) plexus coronarius cordis anterior и posterior.

Plexus coronarius cordis anterior состоитъ изъ нитей, окружающихъ корень аорты и достигающихъ а. coronaria dextra; образуя обильное сплетеніе, онѣ сопровождаютъ означенную артерію. Многочисленныя нити отходятъ внизъ къ правому желудочку, менѣе многочисленныя — къ правому предсердію. Plexus coronarius cordis posterior крупнѣе предыдущаго сплетенія и достигаетъ сзади отъ а. pulmonalis начала а. coronaria sinistra, простираясь далѣе по ходу сосуда. Такъ же, какъ и правое сплетеніе, оно посылаетъ восходящія вѣтви къ лѣвому предсердію, нисходящія — къ лѣвому желудочку.

Plexus coronarii въ области sulcus coronarii и на предсердіяхъ сопровождаются массою микроскопическихъ узловъ. Всѣ узлы помѣщаются поверхностно, подъ эпикардомъ, и проникаютъ лишь на небольшую глубину.

Открытіемъ сердечныхъ узловъ мы обязаны Ремаку, который впервые замѣтилъ ихъ въ правомъ ушкѣ сердца теленка.

Нервные окончания в сердце лягушки

Нервные окончания в сердце мыши

Чувствительное нервное окончание из эндокарда предсердия собаки

Небольшой участок эндокардиального сплетения из левого предсердия кошки

Эмбриональное сердце в виде S образной двойной петли, вид спереди

Эмбриональное сердце в более поздней стадии развития

Сердце 5 недельного зародыша человека, передняя поверхность

Сердце 5 недельного зародыша человека, задняя поверхность

Схема сердечного сплетения человеческого зародыша

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 162 | Теги: Периферическія развѣтвленія sympath | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close