N. vagus (pneumo-gastricus)

N. vagus (pneumo-gastricus), фиг. 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305.

О ядрахъ n. vagus, который имѣетъ съ самаго начала смѣшанный характеръ, см. стр. Происхожденіе головныхъ нервовъ. Въ sulcus lateralis posterior oblongatae нервъ выходитъ на поверхность мозга въ видѣ 10—15 корешковыхъ пучковъ. Составляющійся изъ нихъ плоскій нервный стволъ направляется подъ flocculus къ переднему (нервному) участку foramen jugulare и покрывается вмѣстѣ съ n. accessorius общей оболочкой, dura mater, которая отдѣляетъ ихъ отъ n. glossopharyngeus.

Въ верхнемъ концѣ foramen jugulare корешковые пучки вступаютъ въ обширный узелъ, ganglion jugulare (фиг. 299, 300), соотвѣтствующій спинномозговымъ узламъ; онъ служитъ источникомъ происхожденія большого числа чувствительныхъ волоконъ vagus.

Схема корешковъ девятаго, десятаго и двѣнадцатаго нервовъ и ихъ соединеній.

Схема корешковъ и соединеній glossopharyngeus, vagus, accessorius

Послѣ выхода изъ foramen jugulare блуждающій нервъ присоединяетъ къ своему стволу г. internus n. accessorii и расширяется затѣмъ въ продолговатый ganglion nodosum, состоящій также изъ ложнооднополюсныхъ нервныхъ клѣтокъ. Многія вѣтви vagus, какъ, напримѣръ, n. laryngeus superior, rami pharyngei и т. д., просто проходятъ мимо узла.

Ниже foramen jugulare n. vagus помѣщается впереди отъ vena jugularis interna и латерально отъ n. hypoglossus. Послѣдній нервъ по задней поверхности ganglion nodosum проходитъ на латеральной сторонѣ vagus, между тѣмъ, какъ блуждающій нервъ занимаетъ борозду между а. carotis interna (позднѣе а. carotis communis) и ѵ. jugularis interna (впослѣдствіи ѵ. jugularis communis). Впереди отъ пограничнаго симпатическаго ствола nervus vagus спускается въ грудную полость, помѣщаясь на правой сторонѣ — впереди отъ а. subclavia dextra, а на лѣвой — впереди отъ arcus aortae. (Объясненіе такой кажущейся ассимметріи блуждающихъ нервовъ слѣдуетъ искать въ развитіи крупныхъ сосудовъ).

Правый и лѣвый vagus прилегаютъ къ задней стѣнкѣ бронха своей стороны, а затѣмъ къ пищеводу и, утончаясь послѣ образованія массы вѣтвей, сопровождаютъ пищеводъ въ брюшную полость. Лѣвый стволъ vagus помѣщается при этомъ на передней, правый — на задней сторонѣ пищевода (объясненіе см. въ отдѣлѣ ученія о внутренностяхъ).

Такъ же, какъ glossopharyngeus, vagus распространяется преимущественно во внутренностяхъ и въ этомъ отношеніи не безъ нѣкотораго права названъ былъ многими авторами "малымъ симпатическимъ стволомъ". Въ общемъ, въ немъ заключаются слѣдующія, различныя по своимъ физіологическимъ особенностямъ волокна:

1. двигательныя волокна для глотки, гортани, пищевода и желудка;

2. секреторныя волокна для железъ желудка;

3. тормозящія волокна для сердца;

4. нервы сосудовъ;

Въ соотвѣтствіи съ обширною областью распространенія блуждающаго нерва, его вѣтви подраздѣляются на головной, шейный, грудной и брюшной отдѣлы.

a) Головной отдѣлъ vagus занимаетъ разстояніе отъ выхода vagus изъ продолговатаго мозга до начала ganglion nodosum. Въ этомъ отдѣлѣ имѣются слѣдующія вѣтви.

1. Ramus meningeus, покидая ganglion jugulare, проникаетъ обратно въ полость черепа и распространяется въ sinus transversus и sinus occipitalis.

2. Ramus auricularis. Эта вѣтвь возникаетъ изъ ganglion jugulare или немного ниже, получаетъ большею частью нить отъ ganglion petrosum n. glossopharyngei и проходитъ по передней латеральной стѣнкѣ bulbus sup. venae jugularis къ медіальному отверстію canaliculus mastoideus. Проходя вдоль послѣдняго, г. auricularis перекрещивается съ n. facialis, соединяется съ нимъ и достигаетъ области fissura tympano-mastoidea, въ которой, въ отверстіи canaliculus mastoideus, этотъ нервъ дѣлится сейчасъ же на двѣ вѣточки. Одна вѣточка соединяется съ n. auricularis posterior отъ facialis, другая, большая вѣтвь распространяется на задней поверхности ушной раковины и въ нижней задней стѣнкѣ наружнаго слухового прохода.

3. Ramus anastomoticus cum n. glossopharyngeo; 1—2 ниточки изъ ganglion petrosum къ vagus.

4. Ramus anastomoticus superior cum ganglio cervicali superiore — соединительная вѣтвь n. jugularis, идущая изъ верхняго шейнаго узла sympathicus къ ganglion jugulare n. vagi.

5. Ramus anastomoticus cum nervo accessorio. R. int. n. accessorii переходитъ въ путь vagus сейчасъ же подъ ganglion jugulare. Съ другой стороны, нѣсколько нитей vagus присоединяются къ accessorius spinalis (Бишоффъ).

b) Шейный отдѣлъ vagus простирается отъ ganglion nodosum до начала n. laryngeus inferior.

Ganglion nodosum посылаетъ нити: а) къ ganglion cervicale superius n. sympathici, r. anastomoticus inferior cum ganglio cervicali superiore, и b) къ hypoglossus, rami anastomotici c. nervo hypoglosso.

Болѣе крупными являются слѣдующія вѣтви:

1. Rami pharyngei, фиг. 301.

Имѣются большею частью верхняя и нижняя глоточныя вѣтви блуждающаго нерва. Онѣ направляются къ боковой стѣнкѣ глотки и соединяются съ глоточными вѣтвями n. glossopharyngeus и n. sympathicus, образуя plexus pharyngeus. Послѣднее сплетеніе или, по крайней мѣрѣ, его крупнопетлистая часть, помѣщается на наружной поверхности m. constrictor pharyngis medius и заключаетъ въ себѣ обыкновенно одинъ или нѣсколько гангліевъ. Изъ сплетенія выходятъ многочисленныя вѣточки, которыя оканчиваются отчасти въ мышцахъ, отчасти же въ слизистой оболочкѣ. Въ кольцевой мускулатурѣ проникшія въ нее волокна образуютъ тонкое сплетеніе съ гангліозными клѣтками въ узловыхъ пунктахъ послѣдняго. Такое же сплетеніе находится въ submucosa и снабжено массою гангліозныхъ клѣтокъ. Оба сплетенія являются аналогами plexus myenteriucs и submucosus, залегающими въ остальной части кишечнаго канала.

Glossopharyngeus, vagus и их соединения

Вѣтвь n. pharyngeus superior достигаетъ m. tensor veli palatini и m. uvulae, такъ что послѣднія мышцы получаютъ двигательные нервы изъ двухъ источниковъ.

Изъ ramus pharyngeus n. vagi возникаетъ ramus lingualis n. vagi (Лушка), которая присоединяетъ къ себѣ нить ramus pharyngeus n. glossopharyngei, доходитъ до начала arcus hypoglossi и дѣлится на двѣ вѣточки : одна направляется къ периферіи вмѣстѣ съ hypoglossus, другая же идетъ въ симпатическое сплетеніе а. carotis externa.

2. Nervus laryngeus superior, фиг. 301, 302.

Верхній гортанный нервъ оставляетъ vagus въ нижнемъ участкѣ ganglion nodosum и, получивъ тонкія вѣточки изъ верхняго шейнаго узла sympathicus и изъ plexus pharyngeus, дѣлится на двѣ вѣтви, ramus externus и ramus internus. На мѣстѣ дѣленія отъ него отходитъ еще тонкая вѣтвь, ramus caroticus, къ plexus caroticus communis.

Отъ верхняго гортаннаго нерва и отъ ствола блуждающаго возникаетъ въ видѣ двухъ корешковъ, недалеко отъ начала n. laryngeus, n. depressor, одинъ изъ нервовъ сердца; раздраженіе его центральнаго участка вызываетъ значительное паденіе кровяного давленія.

Ramus externus (фиг. 301) получаетъ одну нить отъ верхняго шейнаго узла sympaticus, снабжаетъ m. constrictor pharyngis inferior и m. сгіcothyreoideus; тонкія вѣтви его достигаютъ щитовидной железы (Генле).

Ramus internus (фиг. 302), болѣе крупная вѣтвь, пробуравливаетъ membrana hyothyreoidea и дѣлится на rami epiglottici, распространяющіяся въ слизистой оболочкѣ epiglottis. Rami inferiores снабжаютъ своими вѣтвями слизистую оболочку гортани до голосовой щели; rami pharyngei предназначены для слизистой оболочки задней стѣнки гортани.

Ramus anastomoticus cum nervo laryngeo inf. проходитъ по задней поверхности m. cricoarytenoideus posterior внизъ и соединяется съ n. laryngeus inferior.

Въ тонкихъ развѣтвленіяхъ нервовъ слизистой оболочки глотки разсѣяны мелкіе гангліи (Ремакъ).

Разветвление nervo laryngei

4. N. recurrens, фиг. 301, 302, 304.

Возвратный нервъ возникаетъ изъ vagus до начала а. subclavia (справа) и впереди отъ конца arcus aortae (слѣва). Правый recurrens загибается, образуя петлю около а. subclavia, лѣвый — вокругъ arcus aortae. Тотъ и другой восходятъ по бороздкѣ между дыхательнымъ горломъ и пищеводомъ до гортани и называются n. laryngeus inf. Сзади cornu inferius щитовиднаго хряща нервъ пробуравливаетъ нижнюю сжимающую глотку мышцу, или же изъ подъ его нижняго края входитъ въ гортань и дѣлится на концевыя вѣтви. На его длинномъ пути образуется много различныхъ вѣтвей.

а) Нѣсколько rami cardiaci inferiores къ plexus cardiacus.

b) Соединительныя вѣтви къ ganglion cervicale inferius n. sympathici; онѣ возникаютъ такъ же, какъ предыдущія, изъ начальнаго отдѣла нерва.

c) Rami tracheales et oesophagei superiores возникаютъ на пути нерва въ sulcus oesophagotrachealis.

d) Ramus anterior, единственная конечная вѣтвь нерва въ гортани, оканчивается въ m. cricoarytaenoideus lateralis, m. thyreoarytaenoideus и m. vocalis, mm. thyreoepiglotticus и aryepiglotticus.

e) Ramus posterior, присоединяя къ себѣ r. anastomoticus верхняго гортаннаго нерва, оканчивается въ m. cricoarytaenoideus posterior и m. arytaenoideus. Нѣкоторыя нити нерва достигаютъ участка слизистой оболочки, лежащаго подъ голосовыми связками. N. laryngeus inferior снабжаетъ своими вѣтвями большую часть мышцъ гортани, а n. laryngeus superior лишь одинъ участокъ; въ ramus anastomoticus чувствительныя волокна присоединяются къ нижнему гортанному нерву.

5. Rami cardiaci.

а) Rami cardiaci superiores (фиг. 301), 2—3 вѣтви, которыя возникаютъ изъ шейной части vagus между обоими гортанными нервами и спускаются вдоль а. carotis communis. Справа онѣ слѣдуютъ за а. anonyma до глубокой части сердечнаго сплетенія, а слѣва направляются къ расположенной на дугѣ аорты поверхностной части plexus cardiacus. Самая верхняя изъ означенныхъ сердечныхъ вѣтвей является упомянутымъ n. depressor.

b) Rami cardiaci inferiores (фиг. 301). Эти вѣтви возникаютъ отчасти изъ n. recurrens, отчасти же изъ ствола vagus. Соединяясь между собою и съ верхними вѣтвями, а также съ сердечными вѣтвями sympathicus, rami cardiaci infer, вступаютъ въ глубокое сердечное сплетеніе. Нѣкоторыя нити достигаютъ plexus trachealis и oesophageus. См. sympathicus.

с) Грудной отдѣлъ vagus составляетъ часть его отъ начала n. recurrens до hiatus oesophageus діафрагмы.

1. Rami tracheales inferiores.

Непосредственно подъ n. recurrens возникаютъ отъ главнаго ствола rami tracheales и образуютъ соединяющееся съ сосѣдними сплетеніями особое сплетеніе, plexus trachealis.

2. Rami bronchiales.

Различаютъ rr. bronchiales anteriores и posteriores, при чемъ послѣднія вѣтви крупнѣе первыхъ. Соединяясь съ plexus trachealis, онѣ образуютъ plexus pulmonalis anterior и posterior (фиг. 301). Въ образованіи послѣдняго принимаютъ участіе нити изъ четырехъ верхнихъ грудныхъ узловъ sympathicus. Rr. bronchiales posteriores обѣихъ сторонъ въ plexus pulmonalis обмѣниваются своими вѣтвями; точно также соединяются другъ съ другомъ переднее и заднее сплетенія и вмѣстѣ съ бронхами проникаютъ въ легкія. Легочные нервы снабжены массой микроскопическихъ нервныхъ узловъ.

3. Rami oesophagei.

Правый блуждающій нервъ прилегаетъ къ задней, а лѣвый — къ передней поверхности пищевода и, спускаясь по пищеводу, составляютъ его chordae oesophageae древнихъ авторовъ. Оба нерва соединены задними и передними вѣтвями. Такимъ образомъ, возникаютъ plexus oesophagei ant. et post., снабжающія нервными окончаніями мускулатуру и слизистую оболочку нижней половины пищевода.

4. Rami pericardiaci.

Правый и лѣвый блуждающіе нервы посылаютъ вѣтви къ передней стѣнкѣ сердечнаго мѣшка; къ задней стѣнкѣ направляются вѣтви отъ ствола vagus, отъ plexus oesophageus и plexus pulmonalis posterior.

Схема vagus

Разветвление vagus и sympathicus правой стороны на шеи, грудной полости и верхней части брюшины

Нервы шеи

d) Брюшной отдѣлъ vagus. Оба блуждающихъ нерва проникаютъ въ брюшную полость, прилегая къ пищеводу, лѣвый нервъ къ передней поверхности пищевода, правый — къ задней.

1. Vagus sinister.

На передней поверхности пищевода лѣвый нервъ проходитъ къ cardia и къ малой кривизнѣ желудка. Еще до своего распаденія на концевыя вѣтви нервъ образуетъ сплетеніе, plexus gastricus anterior, лежащее на передней поверхности малой кривизны. Изъ этого сплетенія концевыя вѣтви направляются въ желудокъ и въ печень.

a) Rami gastrici.

Желудочныя вѣтви расходятся радіально по передней поверхности желудка до pylorus и соединяются при этомъ съ оплетающими а. gastrica sinistra и dextra симпатическими вѣтвями въ plexus gastricus ant. (Коль маннъ). Часто также вѣтвь лѣваго ganglion coeliacum n. sympathici проходитъ въ кардіальной области передней поверхности желудка.

b) Rami hepatici.

Съ помощью omentum minus печеночныя вѣтви достигаютъ воротъ печени.

2. Vagus dexter.

Правый, болѣе толстый стволъ vagus, достигая брюшной полости по задней стѣнкѣ пищевода, дѣлится на два неравныхъ отдѣла.

а) Rami gastrici.

Къ нимъ принадлежитъ меньшинство развѣтвленій (около трети всѣхъ волоконъ); rami gastrici направляются къ задней стѣнкѣ желудка и образуютъ plexus gastricus posterior на задней сторонѣ малой кривизны. Здѣсь также имѣются соединенія съ симпатическими сплетеніями на а. gastrica sinistra.

b) Rami coeliaci.

Составляя двѣ трети общей массы волоконъ, эти вѣтви направляются вдоль а. gastrica sinistra къ plexus coeliacus и, сопровождая соотвѣтствующіе сосуды, проникаютъ въ печень, селезенку (г. lienales), поджелудочную железу, тонкую кишку, почки (г. renale st и надпочечникъ. Часть вѣтвей проникаетъ въ ganglia coeliaca, остальную же часть удается прослѣдить до только что указанныхъ органовъ. Вѣтви, предназначенныя для поджелудочной железы, правой почки и надпочечника, входятъ въ правый ganglion coeliacum, но тѣмъ не менѣе, не прерываясь въ немъ, идутъ далѣе.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 132 | Теги: N. vagus, pneumo-gastricus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close