Крестцовое сплетеніе, plexus sacmlis

Plexus sacralis представляетъ собою большую нижнюю половину пояснично крестцоваго сплетенія (plexus cruralis), возникающую изъ LIV2 и LV; послѣдніе два нерва вполнѣ принадлежатъ упомянутому на стр. Поясничное сплетеніе. Plexus lumbalis — truncus lumbosacralis; кромѣ того, источникомъ крестцоваго сплетенія являются SI, II и половина SIII.

Толстый стволъ truncus lumbosacralis спускается надъ linea arcuata въ малый тазъ и соединяется въ немъ съ остальными частями plexus sacralis. Большая часть Sui присоединяется къ plexus sacralis, остальная — къ plexus pudendus.

Означенные нервы сходятся въ foramen ischiadicum majus и сплетаются въ видѣ треугольной пластинки, изъ верхушки которой выходитъ n. ischiadicus, самый крупный нервъ во всемъ тѣлѣ, фиг. 353.

Схема plexus lumbosacralis

Длина отдѣльныхъ корешковъ въ plexus sacralis различна. Начиная съ верхняго конца сплетенія, она постепенно уменьшается по направленію внизъ. То же самое замѣчается по отношенію къ толщинѣ отдѣльныхъ корешковъ: она уменьшается постепенно, начиная съ пятаго поясничнаго нерва, а со второго крестцоваго уменьшеніе ея идетъ гораздо быстрѣе.

Plexus sacralis помѣщается отчасти на передней поверхности m. piriformis. SI выходитъ изъ foramen sacrale anterius I надъ верхнимъ краемъ мышцы, SIII — изъ подъ нижняго края мышцы. Между truncus lumbosacralis и SI направляется внизъ а. glutaea superior, а между SII и SIII спускается а. glutaea inferior.

а. Соединенія plexus sacralis.

1) Благодаря соединительной вѣтви отъ LIV крестцовое сплетеніе связано съ поясничнымъ,

2) при помощи нижней половины Sin — съ plexus pudendus, 

3) при посредствѣ rami communicantes съ сосѣдними участками sympathicus.

b. Вѣтви plexus sacralis.

1. Вѣтви для m. piriformis происходятъ изъ SII.

2. N. glutaeus superior, верхній сѣдалищный нервъ, возникаетъ двумя корешками, отъ LV до SII.

Дѣлясь на верхнюю и нижнюю вѣтви, нервъ проходитъ около самой кости, надъ m. piriformis, черезъ верхній участокъ foramen ischiadicum majus (foramen suprapiriforme), фиг. 352, 355, 356.

Глубокие нервы седалищной области и задней стороны правого бедра

Нервы plexus sacralis и n. pudendus

Верхняя, болѣе слабая вѣтвь выходитъ подъ m. glutaeus medius, направляется впередъ, вдоль верхняго края m. glutaeus minimus, и развѣтвляется въ m. glutaeus medius.

Нижняя вѣтвь идетъ между mm. glutaeus medius и minimus также по направленію впередъ, посылаетъ вѣтви къ m. glutaeus medius, снабжаетъ m. glutaeus minimus, а свой передній пучекъ отдаетъ m. tensor fasciae latae.

3. N. glutaeus inferior возникаетъ часто вмѣстѣ съ послѣдующимъ нервомъ отъ задней поверхности сплетенія, изъ SI и II. Подъ m. piriformis нервъ выходитъ изъ тазовой полости и, въ видѣ расходящагося въ разныя стороны пучка, вступаетъ въ m. glutaeus maximus. Онъ посылаетъ еще вѣтви въ капсулу тазобедреннаго сустава, фиг. 252, 355, 356.

Глубокіе нервы сѣдалищной области и бедра

Поперечный разрѣзъ спинного мозга съ участками, принадлежащими различнымъ путямъ.

4. N. cutaneus femoris posterior, (фиг. 352, 354) вмѣстѣ съ n. glutaeus, оставляетъ тазовую полость подъ нижнимъ краемъ m. piriformis; прилегая сначала къ n. ischiadicus, нервъ идетъ между tuber ischiadicum и trochanter major къ задней поверхности бедра, распространяясь въ нисходящемъ направленіи до колѣна. Онъ снабжаетъ чувствительными развѣтвленіями кожу сѣдалищной области и заднюю поверхность бедра.

Задніе кожные нервы сѣдалища и бедра

а) Nn. clunium inferiores (фиг. 354), въ количествѣ 2—3, огибаютъ въ видѣ петли задній край m. glutaeus maximus и поднимаются въ находящійся надъ нимъ участокъ кожи.

b) Rami perineales (фиг. 354) идутъ подъ tuber ischiadicum, образуя къ бороздкѣ между промежностью и бедромъ выпуклую дугу, посылаютъ вѣтви въ кожу той и другой области и оканчиваются на латеральной сторонѣ scrotum (labia majora), при чемъ онѣ соединяются съ вѣтвями отъ n. pudendus.

c) Rami cutanei femoris posteriores (фиг. 354). Эти вѣтви отходятъ въ обѣ стороны, особенно же въ медіальномъ направленіи; стволъ нерва, п. cutaneus femoris posterior, тянется до середины бедра, сначала подъ фасціей, а затѣмъ подъ кожей. Конечныя вѣтви проникаютъ до подколѣнной ямки и даже въ кожу икръ, прилегая къ вѣтви ѵ. saphena parva, фиг. 361.

5. N. ischiadicus, (фиг. 352. 353. 354. 355. 356), сѣдалищный нервъ, возникаетъ изъ всѣхъ корешковъ plexus sacralis, составляя ихъ главное продолженіе.

Покидая полость таза на нижнемъ краѣ m. piriformis, нервъ проходитъ внизъ между tuber ischiadicum и trochanter major сзади отъ мелкихъ вращающихъ бедро мышцъ, и вначалѣ покрытъ m. glutaeus maximus. Далѣе внизъ, нервъ помѣщается на задней поверхности m. adductor magnus, скрывается подъ сгибателями, начинающимися отъ tuber ischiadicum, и такимъ путемъ проходитъ въ подколѣнную ямку. Помѣщаясь приблизительно въ серединѣ послѣдней, нервъ лежитъ нѣсколько латерально и выше ѵ. и а. poplitaea, при чемъ надъ нимъ простирается прочная fascia poplitea. Въ большинствѣ случаевъ нервъ образуетъ въ верхнемъ углѣ подколѣнной ямки одну, болѣе толстую вѣтвь, являющуюся продолженіемъ ствола, n. tibialis, и другую, болѣе тонкую, идущую къ латеральному углу подколѣнной ямки, n. peroneus communis (фиг. 352, 355). Часто дѣленіе происходитъ уже на половинѣ длины бедра, или даже на мѣстѣ выхода нерва изъ сплетенія. Искусственнымъ путемъ всегда можно отдѣлить одинъ нервъ отъ другого до тазобедреннаго отверстія. Его мышечныя двигательныя вѣтви оканчиваются въ бедренныхъ мышцахъ: въ m. obturator int., gemelli, quadratus femoris, во всѣхъ сгибателяхъ бедра и всѣхъ мышцахъ голени и стопы. Его чувствительныя вѣтви оканчиваются въ кожѣ голени и стопы, за исключеніемъ участка, принадлежащаго n. saphenus.

N. ischiadicus, а именно, часть его, относящаяся къ tibia, посылаетъ въ области бедра и голени слѣдующія вѣтви.

a) нервъ для m. obturator internus; возникая на мѣстѣ выхода главнаго ствола изъ foramen ischiadicum majus, нервъ направляется тотчасъ же черезъ foramen ischiadicum minus къ медіальной поверхности m. obturator internus и проникаетъ въ нее; въ foramen ischiadicum minus онъ помѣщается въ нижнемъ углѣ, между тѣмъ какъ n. pudendus занимаетъ верхній уголъ: vasa pudenda проходятъ между обоими нервами.

b) нервъ для обоихъ mm. gemelli и m. quadratus femoris; означенный нервъ возникаетъ точно также на мѣстѣ выхода ischiadicus.

c) ramus articularis для капсулы тазобедреннаго сустава.

d) rami musculares для m. semitendinosus, m. semimembranosus, длинной головки m. biceps femoris и m. adductor magnus.

5a. N. peronaeus communis, фиг. 352, 355, 359.

N. peronaeus communis, отдѣлившись отъ n. tibialis, спускается вдоль медіальнаго края m biceps femoris и проникаетъ черезъ caput lat. m. gastrocnemii къ латеральному углу подколѣнной ямки; на шейкѣ малой берцовой кости онъ выходитъ на латеральную поверхность кости и здѣсь, еще до соединенія съ m. peronaeus longus, дѣлится на преимущественно чувствительную вѣтвь, n. peronaeus superficialis, и преимущественно двигательную, n. peronaeus profundus. Кромѣ вѣтви для короткой головки m. biceps femoris и ramus articularis genu superior и inferior, идущихъ къ латеральной и задней части суставной капсулы и къ верхнему суставу большой и малой берцовыхъ костей, отъ n. peronaeus communis, до мѣста дѣленія его на концевыя вѣтви, возникаетъ еще латеральный кожный нервъ голени, n. cutaneus surae lateralis.

Кожные нервы на латеральной сторонѣ голени и стопы.

Возникая изъ n. peronaeus communis въ подколѣнной ямкѣ, этотъ нервъ дѣлится въ голени на переднюю и заднюю вѣтви.

Передняя вѣтвь становится сейчасъ же подкожнымъ нервомъ, спускается по латеральной поверхности голени къ malleolus lateralis и посылаетъ къ кожѣ колѣна нити, окружающія въ видѣ дуги нижнюю латеральную сторону колѣна.

Задняя вѣтвь, ramus anastomoticus peronaeus, различной толщины, направляется сзади предыдущей вѣтви по caput lat. m. gastrocnemii внизъ, проникаетъ въ кожу на половинѣ длины голени и соединяется обыкновенно съ n. cutaneus surae medialis, идущимъ отъ n. tibialis. Рѣже нервъ остается изолированнымъ. Оба нерва, какъ и многія другія сосѣднія нервныя вѣтви, находятся во взаимно компенсирующихъ отношеніяхъ.

I. N. peronaeus superficialis, фиг. 357. 358. 359. 360. 361. 362. 363. 364.

N. peronaeus superf. круто спускается, направляясь при этомъ впередъ по m. peronaeus longus, достигаетъ пространства между m. peronaeus longus и brevis, и затѣмъ, прилегая къ латерально-передней поверхности m. extensor digitorum longus, въ нижней трети голени пробуравливаетъ fascia cruris и оканчивается въ видѣ кожнаго нерва. Подъ кожей или еще подъ фасціей нервъ дѣлится на двѣ вѣтви, болѣе толстую, n. cutaneus dorsalis medialis, и болѣе тонкую, n. cutaneus dorsalis inter medius. До мѣста своего дѣленія нервъ даетъ слѣдующія вѣтви: rami musculares для m. peronaeus longus (2) и для m. peronaeus brevis.

Глубокие нервы передней, разгибательной стороны, правой голени

Глубокие нервы медиальной сгибательной стороны правой голени

Развѣтвленія n. peronaeus.

Кожные нервы и кожные вены левой голени

Кожные нервы и кожные вены правой ноги, латеральная, разгибательная сторона

Задніе кожные нервы голени.

1. N. cutaneus dorsalis medialis, фиг. 359, 360, 364.

Загибаясь въ медіальную сторону къ тылу стопы, этотъ нервъ на своемъ пути посылаетъ тонкія вѣтви къ сосѣдней кожѣ, а на тылѣ стопы дѣлится на медіальную и латеральную вѣтви, которыя снабжаютъ медіальный край большого пальца и обращенные другъ къ другу края 2-го и 3-го пальцевъ.

a)  Медіальная вѣтвь направляется къ медіальному краю стопы, соединяется съ нитью отъ n. saphenus и снабжаетъ кожу тыла на медіальной сторонѣ большого пальца до концевой фаланги. Далѣе, нервъ посылаетъ въ кожу надъ spatium interosseum I соединительную вѣтвь къ n. peronaeus profundus.

b)  Латеральная вѣтвь идетъ къ spatium interosseum II и дѣлится на двѣ вѣтви, nn. digitales dorsales pedis, для обращенныхъ одна къ другой сторонъ второго и третьяго пальцевъ. Эта вѣтвь можетъ возникать и отъ слѣдующаго нерва. 

Нервы верхней стороны правой стопы

2. N. cutaneus dorsalis intermedius, фиг. 364.

Онъ проходитъ прямо надъ голенностопнымъ суставомъ впередъ и дѣлится на медіальную и латеральную вѣтви, которыя снабжаютъ обращенные одинъ къ другому края 4-го и 3-го, а также 4-го и 5-го пальцевъ.

a) Медіальная вѣтвь расщепляется на нервы для обращенныхъ одна къ другой сторонъ 3-го и 4-го пальцевъ.

b)  Латеральная вѣтвь соединяется съ п. suгаlis и снабжаетъ обращенныя другъ къ другу стороны 4-го и 5-го пальцевъ.

N. cutaneus dorsalis intermedius можетъ снабжать развѣтвленіями обращенныя другъ къ другу стороны 2-го и 3-го пальцевъ. Кромѣ того, онъ оканчивается иногда уже на т ы л ѣ стопы и замѣняется n. suralis. Въ такихъ случаяхъ утолщается г. anastomoticus peronaeus.

2. N. peronaeus profundus, фиг. 357, 359, 360, 364.

Глубокій малоберцовый нервъ проникаетъ сквозь начальные участки ш. peronaeus longus и ш. extensor digitorum longus и достигаетъ vasa tibialia anteriora, впереди отъ которыхъ онъ спускается сначала между ш. tibialis anterior и m. extensor digitorum longus, а затѣмъ — между первой мышцей и extensor hallucis longus. На пяточно-таранномъ суставѣ нервъ вмѣстѣ съ сосудами проходитъ въ томъ отверстіи lig. cruciatum pedis, въ которомъ помѣщается сухожиліе m. extensor hallucis longus; нервъ дѣлится на медіальную и латеральную концевыя вѣтви.

На пути въ голени отъ этого нерва возникаютъ слѣдующія вѣтви:

a) верхняя и нижняя мышечныя вѣтви, rami musculares для m. tibialis anterior;

b) ramus muscularis для m. extensor digitorum longus;

c)  двѣ мышечныя вѣтви для m. extensor hallucis longus;

d)  ramus articularis для передней стѣнки таранно-пяточнаго сустава.

Медіальная концевая вѣтвь составляетъ продолженіе ствола, тянется вмѣстѣ съ а. dorsalis pedis къ spatium interosseum I и, подъ перекрещивающимся съ нею сухожиліемъ m. extensor hallucis brevis, направляется къ переднему концу означеннаго межкостнаго пространства. Здѣсь нервъ постоянно соединяется съ нитью отъ n. peronaeus superficialis и расщепляется на двѣ главныя вѣтви, nn. digitales dorsales hallucis laterales и digiti secundi medialis для обращенныхъ одна къ другой тыльныхъ сторонъ перваго и второго пальцевъ. Въ этомъ участкѣ своего пути нервъ посылаетъ n. interosseus pedis I для сосѣднихъ суставовъ, двѣ вѣточки котораго направляются вдоль metatarsalia I и II впередъ и оканчиваются въ капсулахъ суставовъ головокъ фалангъ.

Латеральная концевая вѣтвь, прикрытая m. extensor digitorum brevis, направляется въ латеральную сторону, снабжаетъ означенную мышцу и посылаетъ три n. interossei pedis (Рюдингеръ), распространяющихся подобно первому n. interosseus. Нервы для mm. interossei dorsales принадлежатъ, въ сущности, по своему происхожденію, подошвѣ, хотя n. peronaeus profundus слѣдуетъ разсматривать, какъ вентральный нервъ.

5b. N. tibialis, фиг. 358, 361, 363, 365, 366.

Большеберцовый нервъ почти вдвое превосходитъ размѣрами другую концевую вѣтвь n. ischiadicus, а именно, n. peronaeus communis; онъ лежитъ назадъ и нѣсколько латерально отъ vasa poplitea. Между обѣими головками m. gastrocnemius нервъ достигаетъ верхняго края m. soleus; проникая подъ сводъ soleus въ промежутокъ между m. tibialis posterior и m. soleus, нервъ спускается вмѣстѣ съ а. tibialis posterior между глубокимъ и поверхностнымъ слоями икроножныхъ мышцъ, а на половинѣ разстоянія между malleolus medialis и calcaneus, помѣща ясь около крупныхъ сосудовъ въ сторону малой берцовой кости, достигаетъ медіальной стороны голенностопнаго сустава; сзади медіальной лодыжки нервъ расщепляется на обѣ свои концевыя вѣтви, n. plantaris lateralis и medialis, которыя подъ lig. laciniatum направляются къ подошвѣ стопы, фиг. 365, 366.

Вѣтви n. tibialis, возникающія на мѣстѣ его соединенія съ n. peronaeus communis, указаны уже ранѣе; таковыми являются: вѣтви для m. obturator internus, mm. gemelli и m. quadratus femoris, m. semitendinosus, semimembranosus, adductor magnus, caput longum bicipitis.

Въ подколѣнной ямкѣ и въ голени возникаютъ еще слѣдующія вѣтви n. tibialis.

Глубокие нервы правой подошвы

a) N. cutaneus surae medialis (фиг. 361, 363), медіальный кожный нервъ голени, начинаясь въ верхней части подколѣнной ямки, спускается въ бороздкѣ между головками ш. gastrocnemius; онъ лежитъ подъ фасціей на латеральной сторонѣ ѵ. saphena parva, пробуравливаетъ фасцію начала Ахиллова сухожилія, а затѣмъ соединяется съ г. anastomoticus.регоnаeus; эта часть нерва называется n. suralis, икроножнымъ нервомъ, который, въ сопровожденіи означенной вены, проходитъ назадъ отъ malleolus lateralis и, составляя n. cutaneus dorsalis lateralis, помѣщается на латеральномъ краѣ стопы. Здѣсь онъ посылаетъ соединительную вѣтвь къ n. cutaneus dorsalis intermedius и, образуя n. dorsalis digiti minimi, оканчивается на латеральномъ краѣ тыла мизинца. Проходя сзади латеральной лодыжки, нервъ посылаетъ нити къ кожѣ послѣдней и къ кожѣ пятки, rami calcanei laterales (фиг. 362, 363). Еще надъ лодыжкой нервъ отдаетъ нити для латеральной стороны голенностопнаго сустава, а еще ниже — къ передней стѣнкѣ той же капсулы и къ sinus tarsi (Рюдингеръ).

b) Rami articulares для колѣннаго сустава; ихъ обыкновенно бываетъ двѣ, а именно, одна верхняя и одна нижняя (Рюдингеръ).

c) Rami musculares для обѣихъ головокъ m. gastrocnemius, m. plantaris и m. soleus.

d) Rami musculares для m. tibialis posterior, m. flexor digitorum longus и m. soleus.

Первый изъ означенныхъ мышечныхъ нервовъ посылаетъ длинный и тонкій нервъ, nervus canalis musculo-peronaei, въ каналъ, canalis musculo-peronacus, въ которомъ помѣщаются vasa peronaea. Отличаясь присутствіемъ множества Фатеръ-Пачиніевыхъ тѣлецъ, нервъ спускается по кости, подъ m. flexor hallucis longus, и, посылая вѣтви къ сосудамъ, надкостницѣ и foramen nutricium fibulae, теряется въ бороздкѣ сзади malleolus lateralis (Рауберъ).

e) Rami musculares для m. flexor hallucis longus и m. flexor digitorum longus.

f) Ramus popliteus начинается въ нижней части подколѣнной ямки, спускается по задней поверхности m. popliteus и дѣлится на нѣсколько вѣтвей; самая крупная изъ нихъ оканчивается въ m. popliteus.

Кромѣ того, имѣются и другія вѣтви:

а) костный нервъ для tibia, проникающій въ foramen nutricium;

б) n. interosseus cruris (Фишеръ, Гальбертсма), который сначала проходитъ по membrana interossea, а впослѣдствіи проникаетъ между обоими листками пластинки и достигаетъ почти ея нижняго конца. Здѣсь онъ опять выходитъ на поверхность membrana interossea, снабжая при этомъ надкостницу tibia, fibula и нижній суставъ ихъ. Отъ начальнаго участка нерва возникаютъ тонкія вѣтви для а. tibialis posterior и anterior, а также для верхняго сустава tibia и fibula.

в) Rami articulares (1—2) для голенностопнаго сустава.

г) Сосудистые нервы для а. tibialis posterior.

д) Rami cutanei mediales, вѣтви къ кожѣ медіальной стороны пятки и задняго участка подошвы, фиг. 363.

Конечными вѣтвями n. tibialis являютя; n. plantaris medialis и lateralis.

1. N. plantaris medialis, фиг. 365, 366.

Медіальный подошвенный нервъ крупнѣе другой вѣтви и соотвѣтствуетъ n. medianus руки. Въ каналѣ подъ lig. laciniatum, подъ m. abductor hallucis, этотъ нервъ достигаетъ подошвы, а затѣмъ проникаетъ въ пространство между m. flexor hallucis brevis и m. flexor digitorum brevis и дѣлится на медіальную и латеральную концевыя вѣтви. Еще ранѣе этого развѣтвленія отъ него отходятъ мышечныя вѣтви, rami musculares, для m. abductor hallucis и для m. flexor digitorum brevis.

a) Медіальная концевая вѣтвь проходитъ вдоль латеральной стороны m. abductor hallucis впередъ, снабжаетъ кожу медіальнаго края стопы, даетъ вѣтвь медіальной головкѣ m. flexor hallucis brevis и оканчивается въ видѣ n. plantaris hallucis medialis въ кожѣ медіальной стороны большого пальца.

b) Латеральная концевая вѣтвь нѣсколько крупнѣе предыдущей, помѣщается между переднею частью m. flexor digitorum brevis и aponeurosis plantaris. Изъ этой вѣтви берутъ начало три нерва, nn. digitales plantares communes I—III. На дистальномъ концѣ каждаго межкостнаго пространства нервы расщепляются на два nn. digitales plantares proprii, для обращенныхъ другъ къ другу сторонъ 1—4 пальцевъ. Къ n. digitalis communis III часто присоединяется нить отъ n. plantaris lateralis. Оба первыхъ общихъ нерва пальцевъ посылаютъ nn. lumbricales I и II.

Нервы стопы

2. N. plantaris lateralis, фиг. 365, 366.

Онъ соотвѣтствуетъ п. ulnaris руки и вмѣстѣ съ а. plantaris lateralis проходитъ между m. quadratus plantae и m. flexor digitorum brevis, направляясь въ видѣ дуги въ латеральную сторону и впередъ. Въ промежуткѣ между m. quadratus plantae и m. abductor digiti minimi нервъ распадается на ramus superficialis и profundus.

До своего дѣленія нервъ даетъ rami musculares къ m. abductor digiti minimi и m. quadratus plantae.

a. Ramus superficialis, фиг. 365, 366.

Поверхностная вѣтвь соединяется съ n. plantaris medialis и дѣлится на n. plantaris lateralis digiti quinti, для латеральной стороны пятаго пальца, и на n. digitalis plantaris communis IV; послѣдній дѣлится на нервы, назначенные для обращенныхъ одна къ другой сторонъ 4—5-ти пальцевъ. Латеральный нервъ мизинца снабжаетъ своими окончаніями обыкновенно еще mm. flexor и opponens digiti quinti, а также interossei IV межкостнаго пространства; въ другихъ случаяхъ его замѣщаетъ ramus profundus. N. plantaris communis IV посылаетъ еще n. lumbricalis III и IV.

b. Ramus profundus, фиг. 365, 366.

Глубокая вѣтвь въ видѣ дуги, выпуклой впередъ и въ латеральную сторону, проникаетъ вмѣстѣ съ arcus plantaris въ промежутокъ mm. interossei и m. adductor hallucis. Отъ выпуклаго края дуги отходятъ нервы для mm. interossei трехъ первыхъ межкостныхъ пространствъ. Кромѣ того, отъ него получаютъ свои вѣточки обѣ головки m. adductor hallucis и латеральная головка m. flexor hallucis brevis. Отъ начальной части нерва часто возникаетъ нервъ для mm. flexor и opponens digiti quinti и для обоихъ interossei изъ IV межкостнаго пространства.

Во всѣхъ видоизмѣненіяхъ системы кожныхъ нервовъ нижнихъ конечностей человѣка и человѣкообразныхъ обезьянъ, какъ это доказалъ Л. Болькъ, замѣчается извѣстная правильность, эти видоизмѣненія являются результатомъ одного и того же процесса, для котораго Л. Болькъ предлагаетъ слѣдующую формулировку: „Различія въ способахъ распространенія кожныхъ нервовъ нижней конечности у человѣкообразныхъ обезьянъ и у человѣка являются послѣдствіемъ того, что нервныя волокна постепенно отдѣляются отъ лежащихъ первоначально въ проксимальномъ положеніи нервныхъ путей и присоединяются (у человѣка) къ дистальнымъ участкамъ нервныхъ путей."

Bardeen, Ch. R. and Elting, A, W., A statistical Study of the Variations in the Formation and Position of the Lumbo-Sacral Plexus in Man. Anat. Anz. Bd. XIX, 1901. — Вoik, L,. Beitrag zur Neurologie der unteren Extremist der Primaten. Morph. Jahrb. Bd. XXV, 1897.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 182 | Теги: plexus sacmlis, Крестцовое сплетеніе | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close