Granulationes arachnoidales (Pacchioni)

Особыми образованіями arachnoidea являются своеобразные безсосудистые выросты въ видѣ колбочекъ. Ихъ называютъ арахноидальными ворсинками, или Пахіоновыми грануляціями. Во вполнѣ развитомъ состояніи ворсинки проникаютъ на различную глубину въ ткань dura, которая можетъ вслѣдствіе этого быть настолько тонкой, что ворсинки, помѣщаясь въ углубленіяхъ послѣдней, какъ будто прилегаютъ свободно къ костной стѣнкѣ.

Однако, между костью и ворсинкой всегда остается тонкій промежуточный слой dura. Особенно излюбленными мѣстами, гдѣ разрастаются грануляціи, являются sinus venosi и ближайшія къ нимъ области. Чтобы понять сущность устройства ворсинки, нужно представить себѣ, что ворсинка впячиваетъ внутрь венознаго пространства твердой оболочки внутреннюю стѣнку этого пространства. Легко представить себѣ также отношеніе ворсинокъ къ лимфатическимъ путямъ.

Пространство около ворсинки (фиг. 152) представляетъ собою часть субдуральнаго лимфатическаго пространства и находится въ открытомъ сообщеніи съ послѣднимъ.

Схематически рисунок арахноидальной ворсинки и ее оболочек.

Ворсинка состоитъ изъ сѣти субарахноидальныхъ перекладинъ и не имѣетъ кровеносныхъ сосудовъ; ея наружная поверхность покрыта эндотеліемъ. Отъ дуральнаго кровеноснаго пространства ворсинка отдѣлена упомянутымъ лимфатическимъ пространствомъ вокругъ ворсинки и внутреннимъ листкомъ dura. Стебелекъ ворсинки бываетъ различной толщины. Ворсинки встрѣчаются чаще всего въ sinus sagittalis superior, а также въ области sinus transversus. Для ихъ развитія нѣтъ необходимости въ сосѣдствѣ костной стѣнки, вслѣдствіе чего онѣ встрѣчаются и въ sinus rectus. По изслѣдованіямъ Кей и Реціуса, ворсинки облегчаютъ переходъ серозной жидкости изъ субарахноидальныхъ пространствъ въ венозныя пространства dura. Присутствіе ворсинокъ у взрослаго въ такой степени постоянно, что нѣтъ повода считать ихъ ненормальными образованіями. Что касается значенія ворсинокъ, то въ нихъ видѣли образованія, служащія для чисто механическихъ цѣлей, разсматривая ихъ въ качествѣ приспособленій, въ видѣ кнопокъ, для прикрѣпленія arachnoidea, pia и поверхности мозга къ dura и своду черепа.

Подобно dura, arachnoidea продолжается въ арахноидальное влагалище нервныхъ корешковъ. Вслѣдствіе этого понятно, что субарахноидальныя пространства головного и спинного мозга сообщаются съ лимфатическими путями нервовъ, а благодаря послѣднимъ, вообще, и съ другими лимфатическими путями. Искусственнымъ образомъ со стороны субарахноидальнаго пространства можно наполнить, напримѣръ, лимфатическіе сосуды слизистой оболочки носа, пространство около зрительнаго нерва, или же перилимфатическое пространство лабиринта уха.

Субарахноидальныя пространства головного и спинного мозга соединяются съ системой желудочковъ головного мозга въ трехъ мѣстахъ:

1, въ apertura medialis ventriculi quarti (foramen Magendii),

2 и 3, въ парномъ отверстіи, apertura lateralis ventriculi quarti (Кей-Реціусъ); см. pia.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 164 | Теги: Pacchioni, Granulationes arachnoidales | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close