Головной отдѣлъ sympathicus

Головной отдѣлъ sympathicus. Фиг. 408.

Узлами головного отдѣла симпатической системы безспорно нужно считать: ganglion oticum, sphenopalatinum, ciliare, submaxillare, sublinguale.

Точно также нужно считать симпатическими тѣ микрогангліи, которые въ большомъ количествѣ встрѣчаются въ языкѣ, слюнныхъ железахъ, въ глазѣ и т. д.

Изъ всѣхъ указанныхъ узловъ три первые несомнѣнно равноцѣнны съ узлами пограничнаго ствола, тогда какъ остальные относятся къ периферическимъ симпатическимъ узламъ.

Такъ же, какъ въ туловищѣ, въ головномъ отдѣлѣ sympathicus можно различать соединенія, сплетенія и вѣтви узловъ.

Въ частности головной отдѣлъ sympathicus устроенъ слѣдующимъ образомъ.

Изъ ganglion cervicale superius идутъ уже (стр. Периферическія развѣтвленія sympathicus) упомянутыя выше соединительныя нити къ hypoglossus, vagus и glossopharyngeus. Тотъ же узелъ посылаетъ вверхъ двѣ вѣтви, изъ которыхъ одна больше другой. Вторая, тонкая вѣтвь, n. jugularis, направляется въ foramen jugulare и расщепляется на двѣ нити; одна изъ нихъ направляется къ ganglion jugulare n. vagi, а другая къ ganglion petrosum n. glossopharyngei.

Головной отдѣлъ sympathicus

Болѣе крупная верхняя вѣтвь gl. superius, n. caroticus internus, сопровождаетъ a. carotis interna въ canalis caroticus и распадается въ началѣ канала на двѣ вѣтви, ramus medialis и ramus lateralis.

а) Болѣе крупная вѣтвь, ramus lateralis, поднимается сначала по задней, а затѣмъ по латеральной стѣнкѣ carotis interna, образуетъ съ нитями ramus medialis около означеннаго сосуда сплетеніе, plexus caroticus internus, и соединяется съ головными нервами.

1. Двѣ соединительныя вѣтви къ plexus tympanicus: n. caroticotympanicus inferior и superior; послѣдняя вѣтвь называется еще n. petrosus profundus minor.

2. N. petrosus profundus соединяетъ латеральную вѣтвь, а вмѣстѣ съ нею и ganglion superius съ gl. sphenopalatinum, состоитъ главнымъ образомъ изъ сѣрыхъ нитей и принадлежитъ къ rami intergangliares, или промежуточнымъ пучкамъ.

3. Соединительная вѣтвь къ п. petrosus superficialis major прилегаетъ къ послѣднему около porus caroticus internus и спускается вдоль означеннаго нерва обратно къ hiatus canalis facialis и n. facialis.

4. Соединительная вѣтвь къ n. abducens достигаетъ послѣдняго въ sinus cavernosus, направляясь по латеральной стѣнкѣ сонной артеріи.

b) Меньшая вѣтвь, ramus medialis, посылаетъ нити къ plexus caroticus internus, доходитъ постепенно до нижней стѣнки carotis interna и образуетъ сплетеніе въ области третьяго изгиба carotis interna; по своему положенію въ sinus cavernosus оно называется plexus cavernosus. Латеральная вѣтвь участвуетъ въ образованіи сплетенія лишь нѣкоторыми своими вѣтвями.

Plexus cavernosus посылаетъ слѣдующія вѣтви:

1) нѣсколько волоконъ къ n. abducens;

2) соединительная вѣтвь къ n. oculomotorius;

3) нить къ n. trochlearis;

4) соединительныя нити къ ganglion semilunare и ramus I trigemini;

5) radices sympathicae отъ ganglion ciliare;

6) вѣтви для hypophysis cerebri, на что особенно указываетъ Генле;

7) вѣтви для а. carotis interna; онѣ образуютъ сплетеніе въ стѣнкѣ этой артеріи, продолжаются на ея вѣтви и превращаются въ plexus arteriae cerebri anterioris, plexus arteriae cerebri mediae и plexus arteriae chorioideae. Двѣ или три нити направляются къ а. ophthalmica (К. Краузе) и образуютъ plexus ophthalmicus.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 136 | Теги: Головной отдѣлъ sympathicus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close