Ядра окостенѣнія верхнихъ конечностей

На скелетѣ конечностей, также какъ на скелетѣ туловища слѣдуетъ различать ступени перепончатую, хрящевую и костную. Хрящевая лопатка по своей формѣ похожа на лопатку взрослаго, но ея margo vertebralis сравнительно много короче. Окостенѣніе начинается на третьемъ мѣсяцѣ зародышевой жизни на collum scapulae. Хрящевой processus coracoideus получаетъ на первомъ году жизни особое костное ядро. Другія ядра появляются позже: на десятомъ или одиннадцатомъ году — punctum subcoracoideum seu bicipitale; ко времени половой зрѣлости — ядро верхушки и основанія клювовиднаго отростка, два — три акроміальныхъ ядра, плоское ядро суставной ямки, ядро для margo vertebralis, непостоянное ядро ости. Къ 25-ти годамъ лопатка обыкновенно получала всѣ главныя и добавочныя ядра (рис. 324).

Окостенѣніе лопатки

Діафизъ ключицы образуется (раньше всѣхъ прочихъ костей скелета) уже на седьмой недѣлѣ зародышевой жизни, вслѣдствіе окостенѣнія соединительной ткани. Ростъ въ длину происходитъ отложеніемъ хряща у обоихъ концовъ. Грудинный конецъ получаетъ между 15 — 20 годомъ жизни особое ядро (рис. 325).

Окостенѣніе ключицы

Плечевая кость окостенѣваетъ изъ главнаго ядра, расположеннаго въ ея тѣлѣ (ядро діафиза) и закладывающагося уже на восьмой — девятой недѣлѣ. Ко времени рожденія оба эпифиза состоятъ еще только изъ хряща. На первомъ году появляется ядро на проксимальномъ эпифизѣ, нѣсколько позже ядро въ capitulum. Затѣмъ tuberculum majus и minus получаютъ по одному ядру. Къ нимъ присоединяется еще по одному ядру въ обоихъ надмыщелкахъ и trochlea (рис. 326).

Окостенѣніе плечевой кости

Окостенѣніе лучевой и локтевой костей начинается на третьемъ мѣсяцѣ зародышевой жизни съ діафизовъ, въ которыхъ заложено по одному ядру. Оба эпифиза еще долго спустя, послѣ рожденія остаются хрящевыми и только впослѣдствіи получаютъ свои ядра: дистальные эпифизы — на пятомъ году (radius) и на шестомъ (ulna). Проксимальное эпифизарное я про въ radius — одиночное, въ ulna — двойное (медіальное и латеральное ядра локтевого отростка — olecranon). Добавочными являются ядра tuberositas radii, processus coronoideus ulnae, processus styloideus; no Schwegel’ю также промежуточное ядро ниже olecranon.

Хрящи запястья появляются уже на второмъ мѣсяцѣ зародышевой жизни и, большей частью, остаются таковыми до рожденія. Окостенѣніе у всѣхъ происходитъ изъ одного костного ядра. О девятомъ хрящѣ запястья (centrale carpi) и многихъ другихъ добавочныхъ carpalia была рѣчь в скелетъ кисти руки, ossa manus и др.

Metacarpalia получаютъ свои діафизныя ядра уже на четвертомъ мѣсяцѣ зародышевой жизни и, большей частью, въ слѣдующемъ порядкѣ: II, III, I, IV, V (SсhwegeI). Въ такомъ же порядкѣ окостенѣваютъ также хрящевыя фаланги, проксимальный рядъ раньше другихъ. При рожденіи всѣ эти кости имѣютъ по большому хрящевому эпифизу, помѣщающемуся у metacarpalia отъ II до V на дистальномъ концѣ, у metacarpale I и всѣхъ фалангъ — на проксимальномъ концѣ. Раньше или позже появляется въ каждомъ изъ нихъ по особому ядру. По Schwegel’io, впрочемъ, всѣ metacarpalia и фаланги имѣютъ эпифизарныя ядра на обоихъ концахъ.

Категорія: Ученіе о костяхъ, остеологія |
Переглядів: 213 | Теги: окостенѣнія верхнихъ конечностей, Ядра окостенѣнія конечностей | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close