Oesophagus (pars cervicalis)

Шейная часть пищевода примыкаетъ дорсально къ трахеѣ и отдѣлена отъ предпозвоночной фасціи только слоемъ весьма рыхлой соединительной ткани. На уровнѣ нижняго края перстневиднаго хряща, т. е. у нижней границы гортани, пищеводъ отходитъ отъ pars laryngea pharyngis; по отношенію кзади это мѣсто соотвѣтствуетъ у взрослаго тѣлу VI шейнаго позвонка. Переходъ въ pars thoracalis oesophagi соотвѣтствуетъ приблизительно тѣлу III грудного позвонка, тамъ гдѣ проложенная черезъ incisura jugularis sterni горизонтальная плоскость пересѣкаетъ грудной отдѣлъ позвоночнаго столба.

Pars cervicalis oesophagi обладаетъ въ высокой степени той же подвижностью, которую обнаруживаетъ дыхательное горло, при чемъ ея эластичность, какъ мышечной трубки, и рыхлая связь съ fascia praevertebralis способствуетъ растяженію, а также смѣщенію ея вдоль передней поверхности шейной части позвоночнаго столба. Способность смѣщаться и растягиваться въ латеральномъ направленіи также весьма значительна; здѣсь пищеводъ соприкасается съ рыхлою соединительною тканью, а щитовидная железа, боковыя доли которой часто простираются до пищевода, не препятствуетъ боковому растяженію. При прохожденіи пищи расширеніе пищевода можетъ быть весьма значительно.

Длина partis cervicalis приблизительно 5 см. Мѣсто отхожденія отъ pharynx’a расположено въ медіанной плоскости и образуетъ суженіе (верхнее или гортанное суженіе), за которымъ слѣдуетъ болѣе широкая часть, простирающаяся до мѣста скрещиванія пищевода съ аортой (аортальное суженіе). Pars cervicalis идетъ не въ медіанной плоскости, а сворачиваетъ влѣво, т. обр. она не вполнѣ покрывается трахеей, а лѣвый край и часть передней поверхности видны и оперативно доступны спереди, слѣва отъ трахеи. Pars cervicalis представляетъ вообще ту часть пищевода, которая наиболѣе доступна снаружи и которая въ дѣйствительности чаще всего и отыскивается.

Взаимоотношенія partis cervicalis oesophagi. Она окружена рыхлой соединительной тканью, продолжающейся книзу въ соединительную ткань грудного средостѣнія; все же особое влагалище для пищевода не обнаруживается. Отношенія кпереди. Въ мѣстѣ отхожденія своего отъ зѣва пищеводъ совершенно покрытъ спереди дыхательнымъ горломъ. Вслѣдствіе изгиба влѣво онъ дальше книзу частью виденъ спереди; въ желобѣ, соединяющемъ пищеводъ съ трахеей, расположенъ n. recurrens vagi; въ верхней части желоба къ нему просоединяется а. laryngea inf. изъ а. thyreoidea inf. Отношенія латерально. Крупный сосудисто-нервный пучокъ шеи находится въ разстояніи 1—2 см. отъ пищевода, но разстояніе на лѣвой сторонѣ немного меньше, чѣмъ на правой, вслѣдствіе искривленія пищевода влѣво (см. рисунки поперечныхъ разрѣзовъ шеи). Ближе лежитъ пограничный стволъ сочувствующаго нерва (n. sympathicus) и вторая, дугообразная часть а. thyreoideae inferioris. Наконецъ, пищевода еще касается задняя поверхность боковыхъ долей щитовидной железы (см. поперечный разрѣзъ, рис. 176). Отношенія кзади. Пищеводъ покоится на передней поверхности шейной части позвоночнаго столба и на mm. longi colli et capitis или, вѣрнѣе говоря, на покрывающей эти мышцы fascia colli profunda seu praevertebralis.

Нервы и сосуды partis cervicalis oesophagi происходятъ отъ nn. vagi и аа. thyreoideae inf.

Топографія шеи спереди, по удаленіи поверхностныхъ слоевъ и m. sternocleidomastoidei
 

Категорія: Топографическая анатомія |
Переглядів: 29 | Теги: Pars cervicalis oesophagi, pars cervicalis, oesophagus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close