Анатомія людини

Слизова оболонка порожнини рота має ряд фізіологічних особливостей. Вона містить в собі велику кількість рецепторів. Яснам і ясенним сосочкам властиві три види чутливості: температурна, дотикова і больова. Смакових рецепторів у яснах немає. А. Канторович заперечує наявність і температурної чутливості в ділянці переднього відрізка ясен на верхній щелепі. Вільні нервові закінчення ясен є рецепторами больової чутливості. Ясна мають також тактильну чутливість, поріг збудження якої на верхній щелепі з піднебінної сторони вищий, ніж з щічної; на нижній щелепі така відмінність не відмічається.

Слизова порожнини рота є біологічним індикатором стану організму. Ряд захворювань цілого організму в першу  чергу знаходить своє відображення в різних змінах слизової оболонки порожнини рота. Так, при захворюваннях крові, інфекційних захворюваннях (скарлатина, дифтерія), при цинзі і ртутному отруєнні ураження слизової оболонки ротової порожнини є одним з ранніх симптомів захворювання.

Роблячи тваринам операції в ділянці травного тракту з метою тривалого спостереження, І. П. Павлов часто відмічав розвиток ряду дистрофічних змін у ротовій порожнині у вигляді різного роду стоматитів. У процесі вивчення трофічної функції нервової системи він висловив припущення про нервово рефлекторну природу цих явищ.

Реактивність слизової значною мірою залежить від її імунобіологічних властивостей. Серед них особливу роль відіграє гістогенний фактор. На думку І. І. Медведєва і А. Г. Варшавського, слизова порожнини рота містить в собі велику кількість мезенхіми. Остання має здатність до фагоцитозу, бере участь в обміні речовин, а також відкладає в собі електронегативні колоїди. В загоюванні ран слизової оболонки порожнини рота певне значення мають адвентиціальні фібробласти, які здатні швидко розмножуватися і наділені вираженою захисною реакцією.

Повноцінний епітелій, перешкоджаючи проникненню інфекції, служить бар’єром між організмом і зовнішнім середовищем; до того ж він має велику пластичну здатність. Має значення десквамація епітелію, в процесі якої відокремлюється й усувається велика кількість мікроорганізмів. До захисних факторів відносять і слину в силу її механічних, хімічних та біологічних властивостей. Завдяки функції слинних залоз порожнина рота омивається, найменші пошкодження обволікаються слизом, що полегшує відновлення. Крім того, слина розчиняє залишки їжі і вимиває їх з місць, де самоочищення утруднене. В складі слини містяться лізоцим та інгібін, які мають бактерицидний вплив. На бактерицидні властивості роданістопо калію, що міститься в слині, вказують Міхель, Є. М. Гофунг. Встановлено, що зменшення рН слини, демінералізація і деяке збільшення вмісту органічних речовин, зниження фосфатичного ферменту сприяють розвиткові патологічних процесів у слизовій. Про захисну роль слини свідчить рефлекторна відповідь слинних залоз на всяке подразнення підвищеним слиновиділенням, причому підвищується і вміст лугів у слині.

Еміграція лейкоцитів, що мають здатність фагоцитозу, в фізіологічних умовах здійснюється в ротовій порожнині головним чином через ясна і насамперед через ясенні сосочки, особливо в ділянці передніх зубів.

Повноцінні ясенні сосочки і контактні пункти зубів беруть участь в розміщенні харчової маси як у щічному, так і в язиковому напрямах. Нормальний акт жування не тільки не завдає шкоди функціонуючому зубному сосочкові, але й очищає його поверхню, поліпшує циркуляцію крові, стимулює ороговіння покривного епітелію, що підвищує бар’єрні якості. Міжзубний сосочок, маючи форму конуса з косими боковими площинами, щільно виповнює міжзубний проміжок і запобігає попаданню залишків їжі в міжзубне ложе. Ясенний сосочок служить також бар’єрним утворенням для альвеолярної перегородки, прикриваючи і вберігаючи перегородку та періодонтальні тканини від проникнення інфекції. Ясенні сосочки, завдяки еластичності їх тканини, пом’якшують тиск контактних пунктів сусідніх зубів при їх фізіологічній рухомості. Сосочки мають хороші регенераторні властивості.

Однією з функцій ясен є удержування зуба в ямочці альвеолярного відростка. Нарешті, ясна і ясенні сосочки, здійснюючи видільну функцію, в такій самій мірі здатні і до всмоктування, що пояснюється особливістю їх будови і наявністю в них великої кількості капілярів.

Такі є в загальних рисах анатомо-фізіологічні особливості ясен і ясенних сосочків, що дають можливість скласти повніше уявлення про механізм виникнення і розвитку різних уражень цього відділу ротової порожнини.