Фронтальный распил головы

Фронтальный распил головы, проведенный через спинку
турецкого седла, задний отдел суставной впадины височной кости, ветви нижней челюсти (по Н.И. Пирогову).

Рисунок изображает переднюю поверхность распила.

1 — sinus sagittalis superior;
2 — falx cerebri;
3 — nucleus caudatus;
4 — capsula interna;
5 — nucleus lentiformis;
6 — capsula externa;
7 — claustrum;
8 — tractus opticus;
9 — a. communicans posterior;
10 — n. oculomotorius;
11 — m. temporalis;
12 — полулунный узел тройничного нерва;
13 — суставная поверхность височной кости и внутрисуставной хрящ;
14 — клетчатка, заключенная между обоими листками височной фасции;
15 — gl. parotis;
16 — m. pterygoideus externus;
17 — a. maxillaris interna;
18 — interstitium interpterygoideum;
19 — n. alveolaris inferior и одноименная артерия;
20 — m. pterygoideus internus;
21 — n. lingualis;
22 — m. styloglossus;
23 — gl. submaxillaris;
24 —gl. sublingualis;
25 — a. maxillaris externa;
26 — n. lingualis;
27 — a. lingualis;
28 — m. mylohyoideus;
29 — слизистая сумка;
30 — m. geniohyoideus;
31 — m. genioglossus;
32 — m. digastricus;
33 — m. hyoglossus;
34 — m. stylohyoideus,
35 — m. transversus linguae;
36 — мягкое небо;
37 — m. tensor veli palatini;
38 — хоаны;
39 — m. masseter;
40 — ветвь нижней челюсти, рассеченная несколько нише суставного отростка;
41 — m. levator veli palatini;
42 — torus tubarius;
43 — часть нижнего конца сонной борозды.
44 — часть височной кости, составляющая границу между чешуей и пирамидой;
45 — корень скулового отростка височной кости;
46 — внутренняя сонная артерия, косо пересеченная сбоку от турецкого седла;
47 — скат основной кости;
48 — спинка турецкого седла;
49 — задний отклоненный отросток;
50 — боковая (сильвиева) борозда мозга;
51 — боковой желудочек мозга;
52 — мозолистое тело.
93 0 0.0

Додано 2022-01-18 anatomia
Глубокие клетчаточные пространства лица на поперечном распиле головы Фронтальный распил головы, проведенный через спинку турецкого седла Поперечный распил головы на уровне альвеолярного отростка

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

close