Сосуды лабиринта, vasa auris internae

Сосуды лабиринта, vasa auris internae.

1. Кровеносные сосуды, фиг. 247 и 248.

Артеріи лабиринта возникаютъ изъ слѣдующихъ источниковъ:

1. Arteria basilaris посылаетъ къ лабиринту а. аuditiѵа interna. Послѣдняя, сопровождая n. acusticus, распадается на двѣ вѣтви: для преддверія и для улитки. Первая вѣтвь посылаетъ свои развѣтвленія къ мѣшечку и къ полукружнымъ каналамъ, rami vestibulares. На maculae и cristae acusticae получается густое, на другихъ мѣстахъ мѣшечковъ и полукружныхъ каналовъ — широкопетлистое сплетеніе. Вѣтвь улитки, ramus cochleae, распадается, входя въ улитку, на большое количество развѣтвленій, которыя тянутся отчасти непосредственно къ первому обороту, отчасти же направляются по оси улитки. Здѣсь они въ веществѣ modiolus образуютъ мелкіе и болѣе крупные клубочки, glomeruli arteriosi cochleae minores et majores (Швальбe). Мелкіе клубочки помѣщаются надъ мѣстомъ прикрѣпленія lamina spiralis ossea и снабжаютъ кровью crista spiralis; они же снабжаютъ капилляры Рейсснеровой оболочки, поскольку таковые имѣются. Крупные клубки помѣщаются въ корнѣ промежуточныхъ стѣнокъ оборотовъ, снабжая кровью двѣ независящихъ одна отъ другой области сосудовъ: stria vascularis и lamina spiralis membranacea.

Радіальный разрѣзъ основного и средняго оборотовъ правой улитки (схема).

Схема развѣтвленія артеріи лабиринта; улитка и ея нервъ изображены въ развернутомъ видѣ

2. A. auricularis posterior даетъ начало a. stylomastoidea, которая, въ свою очередь, посылаетъ а) вѣтвь черезъ fenestra cochleae къ улиткѣ и Ь) еще болѣе тонкую вѣтвь, г. stapedius, къ стремени и promontorium. R. stapedius отдѣляется отъ а. stylomastoidea, приблизительно, по серединѣ длины canalis facialis и, пробуравливая membrana obturatoria stapedis, достигаетъ promontorium; соединяясь здѣсь съ вѣточками а. tympanica, она снабжаетъ кровью стремя и его оболочки. Вены улитки сливаются въ ѵ. spiralis externa (называемую также vas prominens) и въ vas spirale internum, которыя впадаютъ въ vena spiralis modioli, лежащую въ веретенѣ подъ ganglion spirale. Послѣдняя вена относится къ области корешковъ ѵ. jugularis interna.

Scala vestibuli, согласно приведеннымъ даннымъ, окружается артеріями, scala tympani — венами. Lamina spiralis membranacea, граничащая вверху со scala tympani, такимъ образомъ, совершенно не испытываетъ на себѣ вліянія пульсаціи артеріальныхъ сосудовъ.

Остальныя вены собираются въ ѵ. auditivae internae, которыя, въ видѣ двойного или тройного стволика, сопровождаютъ а. auditiva interna, впадая въ sinus petrosas inferior или transversus. Въ canaliculus cochleae имѣется мелкая вена, ѵ. canaliculi cochleae, уносящая кровь изъ перваго оборота улитки въ bulbus sup. venae jugularis. Мельія вены изъ наружнаго отверстія aquaeductus vestibuli osseus проникаютъ въ sinus petrosus inferior.
Относительно сосудовъ и кровообращенія въ слуховомъ лабиринтѣ, а въ особенности въ улиткѣ, срав. данныя Эйхлера (J. Eichler. Anatomische Untersuchungen liber die Wege des Blustromes im menschlichen Ohrlabyrinth, Leipzig 1902) и Зибенманна (F. Siebenmann. Die Blutgefasse im Labyrinth des menschlichen Ohres. Wiesbaden 1894).

Зибенманнъ по поводу a. auditiva interna, второй задней вѣтви a. basilaris, говоритъ, что она посылаетъ въ лабиринтъ лишь небольшую вѣточку; другія же вѣтви идутъ частью къ костямъ, главнымъ же образомъ къ стволикамъ V, VII, VIII, IX и X нервовъ, а также и къ нижней поверхности мозжечка.

Артеріальные сосуды распредѣляются подобно тому, какъ n. cochleae, который посылаетъ свои вѣтви, кромѣ улитки, еще къ sacculus и ампуллѣ задняго полукружнаго канала, а также на подобіе n. vestibularis, который снабжаетъ своими вѣтвями только ampulla superior, lateralis и utriculus.

Венозная кровь лабиринта стекаетъ, главнымъ образомъ, тремя путями:

1) придаточными путями aquaeductus vestibuli,

2) помощью придаточнаго къ лабиринту пути въ canaliculus cochleae

3) по венамъ внутренняго слухового прохода.

2. Лимфатическіе сосуды.

Vas spirale internum окружается свѣтлымъ полемъ, указывающимъ на присутствіе околососудистаго лимфатическаго пространства. О значительныхъ лимфатическихъ путяхъ въ окружности кожистаго лабиринта и ихъ соединеніяхъ см. въ предыдущемъ изложеніи.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 30 | Теги: Сосуды лабиринта, vasa auris internae | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close