Органъ зрѣнія. Зрительный нервъ, n. opticus

Зрительный нервъ, n. opticus.

Зрительный нервъ отходитъ отъ chiasma opticum, вступаетъ черезъ foramen opticum клиновидной кости въ глазную впадину и тянется черезъ нее къ глазному яблоку. По глазной полости онъ идетъ не прямолинейно, а изгибаясь s-образно, при чемъ задняя половина описываетъ дугу, выпуклую латерально— книзу, а передняя — дугу вогнутую латерально. 

Зрительный нервъ окруженъ внутри глазной впадины продолженіемъ мозговыхъ оболочекъ и обладаетъ поэтому своей твердой, паутинной и мягкой оболочками съ соотвѣтствующими, только слегка упрощенными лимфатическими пространствами. Расположенное между твердой и мягкой оболочками лимфатическое пространство (меж влагалищное пространство, Швальбе) раздѣляется продолженіемъ тонкой arachnoidea на маленькій наружный и на объемистый внутренній отдѣлы. Тугія перекладины прикрѣпляютъ arachnoidea къ твердой мозговой оболочкой; сѣть перекладинокъ натянута и между arachnoidea и ріа. 

Твердая оболочка зрительнаго нерва переходитъ на глазное яблоко и, загибая подъ тупымъ угломъ, продолжается въ наружныя двѣ трети склеры. Подобныя же отношенія обнаруживаетъ и мягкая оболочка, такъ какъ она переходитъ, большею частью, во внутреннюю треть склеры. Въ этомъ мѣстѣ межвлагалищная лимфатическая система заканчивается, заостряясь. Фиг. 136.

Отъ внутренней поверхности ріа, по всей периферіи и длинѣ зрительнаго нерва отходятъ многочисленныя перекладинки, которыя вступаютъ внутрь, соединяются сѣтевидно и, такимъ образомъ, раздѣляютъ весь зрительный нервъ на большое количество (около 800) маленькихъ вѣеровъ, въ которыхъ пучками проходятъ волокна зрительнаго нерва.

Этотъ послѣдній содержитъ въ передней половинѣ также два важныхъ сосуда, а. и ѵ. centralis retinae. Они вступаютъ, по большей части на разстояніи 15—20 мм. отъ глазного яблока, въ зрительный нервъ, въ его медіальный нижній квадрантъ, быстро доходятъ до его осевой части, при чемъ окружаются оболочкой, отходящей отъ его піальнаго влагалища. Эта оболочка образуетъ центральный соединительнотканный тяжъ зрительнаго нерва. 

Съ этимъ тяжомъ соединяются указанныя перекладины и сѣти opticus. Возлѣ мѣста входа зрительнаго нерва въ склеру подобнаго рода соединительнотканныя перекладины становятся толще и многочисленнѣе и принимаютъ, главнымъ образомъ, поперечное направленіе. На поперечныхъ разрѣзахъ это мѣсто производитъ впечатлѣніе ситовидной соединительнотканной пластинки, которая тянется отъ края склеры къ центральному соединительнотканному тяжу. Это такъ наз. lamina cribrosa. Нѣжныя перекладинки входятъ въ зрительный нервъ и отъ прилегающей chorioidea Фиг. 136.

Разрѣзъ мѣста входа зрительнаго нерва

Вплоть до lamina cribrosa волокна зрительнаго нерва представляются мякотными и имѣютъ, въ среднемъ, 2 µ въ діаметрѣ ; между ними встрѣчается много и болѣе тонкихъ, но также и волокна толщиною въ 5—10 µ. Общее количество волоконъ трудно опредѣлить: оно достигаетъ приблизительно 500000. Вмѣсто Шванновской оболочки, здѣсь имѣется невроглія (фиг. 137), что стоитъ въ связи съ межцентральной природой n. opticus. Въ области lamina cribrosa нервныя волокна утрачиваютъ мякотную оболочку и въ видѣ безмякотныхъ волоконъ вступаютъ въ полость глазного яблока. Это мѣсто перехода замѣтно даже невооруженнымъ глазомъ на продольномъ разрѣзѣ зрительнаго нерва; мякотная часть представляется бѣлой, а безмякотная — сѣрой. Рѣзкая, слегка вогнутая по направленію къ глазному яблоку граница отдѣляетъ бѣлую часть зрительнаго нерва отъ сѣрой. Вслѣдствіе того, что волокна opticus утрачиваютъ мякотныя оболочки, толщина зрительнаго нерва значительно уменьшается, какъ это показываютъ фиг. 136.

Невроглія зрительнаго нерва

Dеуl, J., Uber den Eintritt der A. centralis retinae in den Sehnerven beim Menschen. Anat. Anz. XI. — Henkel, F., Beitrage zur Entwicklungsgeschichte des menschlichen Auges. Anat. Hefte Nr. 31/32, 1898. — Sattler, H., Uber die elastischen Fasern der Sklera, der lamina cribrosa und des Sehnervenstammes. Arch. f. Anat. und Phys. 1897.

По эмбріологическимъ изслѣдованіямъ Штpаля, мѣсто входа а. centralis retinae лежитъ у нижняго края opticus, на его медіанной линіи или сейчасъ же возлѣ нея, какъ у взрослаго. До третьяго мѣсяца зародышевой жизни, на второмъ, напримѣръ, это мѣсто располагается не прямо внизу, а слегка наклонено косо внутрь. Anat. Anz. XIV.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 97 | Теги: Зрительный нервъ, Органъ зрѣнія, N. opticus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close