Органъ зрѣнія. Пигментный эпителгій, stratum pigmenti

Пигментный эпителій, stratum pigmenti. 

Пигментный эпителій въ видѣ однослойнаго эпителія тянется отъ мѣста входа зрительнаго нерва до зрачковаго края iris. Здѣсь онъ загибаетъ въ pars iridica retinae (фиг. 135). Различаютъ три областныхъ отдѣла, соотвѣтствующихъ тремъ частямъ tunica vasculosa oculi. Этими отдѣлами являются stratum pigmenti retinae, stratum pigmenti corporis ciliaris и stratum pigmenti iridis.

Схематическое изображение задних слоев iris у взрослого

a) Stratum pigmenti retinae.

Stratum pigmenti retinae состоитъ изъ одного слоя пигментированныхъ эпителіальныхъ клѣтокъ. На плоскостныхъ препаратахъ эти клѣтки представляются полигональными; за исключеніемъ ядра, онѣ переполнены пигментными зернышками и отдѣляются другъ отъ друга свѣтлыми полосками (фиг. 138 а). Большинство клѣтокъ представляютъ собою прекрасныя шестистороннія, рѣже 4—5 или 7—9 стороннія призмы. Ихъ основныя поверхности имѣютъ діаметръ въ 12—18 µ. Наиболѣе крупныя клѣтки находятся въ краевой области pars optica. При разсматриваніи сбоку или на разрѣзахъ, оказывается, что разсматриваемыя клѣтки принадлежатъ къ группѣ палочковидныхъ эпителіевъ и имѣютъ довольно значительную вышину (фиг. 138 Ь). Базальная, прилегающая къ chorioidea часть клѣтки свободна отъ пигмента; на границѣ со слѣдующимъ отдѣломъ клѣточнаго тѣла помѣщается свѣтлое эллипсоидальное ядро. Далѣе идетъ сильно пигментированная часть клѣточнаго тѣла, которая снабжена многочисленными, сильно пигментированными отростками (палочки, рѣснитчатые отростки), которые проникаютъ между палочками и колбочками сѣтчатой оболочки вплоть до membrana limitans externa. Пигментныя зернышки имѣютъ вытянутую палочковидную форму и достигаютъ длины 1—5 µ. Пигментъ (фусцинъ) бураго цвѣта, нерастворимъ въ водѣ, алкоголѣ и эфирѣ; въ присутствіи кислорода онъ обезцвѣчивается отъ дѣйствія свѣта (Кюне, Маисъ). Подъ вліяніемъ свѣта пигментныя зерна въ значительномъ количествѣ перекочевываютъ вдоль палочекъ до limitans externa сѣтчатки, въ темнотѣ же напротивъ возвращаются въ клѣточное тѣло. Это явленіе сравнивали съ теченіемъ зернышекъ въ псевдоподіяхъ корненожекъ. Относительно тѣла клѣтки нужно еще сказать, что оно какъ базально, такъ и латерально, окружено кутикулярной, кератиновой оболочкой. Свѣтлыя линіи между прилегающими другъ къ другу клѣтками зависятъ отъ этихъ кутикулярныхъ оболочекъ, имѣющихъ форму пуговицъ или колпачковъ.

Клѣтки пигментнаго эпителія сѣтчатки человѣка.

Stratum pigmenti retinae имѣетъ очень большое физіологическое значеніе. „Мѣсто, гдѣ происходитъ превращеніе энергіи свѣтовыхъ колебаній эфира, ведущее къ свѣтовому воспріятію, нужно искать возлѣ внутренней границы пигментныхъ клѣтокъ сѣтчатки". J. Gad, Der Energieumsatz in der Retina. Arch. Anat. u. Phys. 1894.

б) Stratum pigmenti corporis ciliaris.

Пигментный эпителій pars ciliaris retinae устроенъ проще. Здѣсь клѣтки не только ниже, но и не имѣютъ отростковъ. Онѣ превращаются здѣсь въ обычный пигментный эпителій. Фиг. 131.

Разрѣзъ циліарнаго отростка, проведенный перпендикулярно къ его продольной оси.

в) Stratum pigmenti iridis.

Въ stratum pigmenti iridis мы находимъ, въ сущности, такія же отношенія, какъ и въ pars ciliaris. Клѣтки здѣсь въ видѣ одного непрерывнаго слоя покрываютъ заднюю поверхность пограничной оболочки радужины. На свободномъ краѣ iris клѣтки принимаютъ полигональную форму и переходятъ въ pars iridica retinae. Фиг. 135.

У альбиносовъ пигмента нѣтъ во всѣхъ отдѣлахъ пигментнаго эпителія.

Относительно пигментнаго эпителія см. А. Uсke: Zur Entwicklung des Pigrnentepithels der Retina. Petersburg 1991.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 84 | Теги: Органъ зрѣнія, Пигментный эпителгій, Stratum pigmenti retinae, Stratum pigmenti iridis, stratum pigmenti | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close