Общій кожный покровъ, Integumentum commune s. Cutis. Общія соображенія.

Начинающій склоненъ считать кожу второстепенной оболочкой человѣческаго тѣла, заключеннаго внутри нея, и не видитъ въ ней вовсе важнаго и существеннаго органа. Онъ склоненъ проводить различіе между благородными и неблагородными органами, при чемъ помѣщаетъ первые внутри организма, а наружнымъ органомъ приписываетъ лишь второстепенное значеніе.

Въ дѣйствительности же, дѣло обстоитъ какъ разъ наоборотъ. Внутренніе органы, какъ бы благородны они ни были, являются все же органами матеріальнаго хозяйства организма и, имение, обслуживаютъ функціи обмѣна веществъ и размноженія.

Наружные же органы какъ разъ, именно, подвергаются вліянію различныхъ раздраженій со стороны внѣшняго міра и испытываютъ со стороны этихъ послѣднихъ различнаго рода воздѣйствія. Здѣсь, именно, мы имѣемъ уже дѣло съ обширной областью органовъ чувствъ. Къ этимъ органамъ и принадлежитъ кожа, на которой лежатъ еще и другія важныя функціи и которая, дѣйствительно, представляетъ собою важный для жизни органъ. Благодаря тому, что извѣстные участки кожи углубляются, она имѣетъ возможность дать начало органу обонянія и слуховому лабиринту; опредѣленныя части ея принимаютъ участіе и въ образованіи органа зрѣнія ; онѣ становятся прозрачными и принимаютъ опредѣленную форму для того, чтобы свѣтъ могъ проникать внутрь глаза и подвергаться извѣстнымъ образомъ преломленію.

Головной и спинной мозгъ тоже представляютъ собою первоначально наружные органы. Они ветутъ свое происхожденіе отъ того же зародышеваго листка, какъ и кожа, т. е. отъ наружнаго. Расположенный медіанно отдѣлъ его превращается въ медуллярную трубку, а болѣе значительный его периферическій отдѣлъ даетъ первый зачатокъ кожи. Лишь позднѣе, начиная сзади, головной и спинной мозгъ опускаются постепенно на нѣкоторую, но, въ общемъ, незначительную глубину. Легче всего, какъ извѣстно, добраться до головного и спинного мозга съ задней стороны.

Наружные органы составляютъ, можно сказать, высшаго человѣка. Это происходитъ отъ того, что они даютъ поверхности высшаго рода для соприкосновенія и сношеній съ внѣшнимъ міромъ. Внутренніе органы занимаютъ, въ этомъ отношеніи, второе мѣсто. Высшій человѣкъ, если можно такъ выразиться, располагается снаружи, низшій — заключенъ внутри. Такимъ образомъ, мы имѣемъ основу, съ помощью которой можемъ начать изученіе кожи, придерживаясь на нее уже совершенно правильнаго взгляда.

Изъ старыхъ, болѣе важныхъ сочиненій, касающихся кожи, можно привести здѣсь: Fabricius ab Aquapendente,De totius animalis integumento, Pataviae 1618; T h. Bartholinus, De integumento corporis humani Hafniae 1655; M. Malpighi, De externo tactus organo, Napoli 1665; В. S. Albinus, De sede et causa coloris Aethiopum, Lugd. Bat. 1737, a также De cuticula — de reticulo, Annotationes academicae. Lib. I и VII.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 94 | Теги: Общій кожный покровъ, Integumentum commune s. Cutis | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close