Мозговые пути nervus acusticus

Во всѣхъ мѣстахъ кожистаго лабиринта, предназначенныхъ для окончаній нервовъ, волокна n. acusticus образуютъ интраэпителіальныя древовидныя развѣтвленія и свободно оканчивающіяся концевыя ниточки. До настоящаго времени не удалось доказать, чтобы гдѣ-нибудь въ лабиринтѣ нервное волокно оканчивалось бы клѣткою, какъ это извѣстно относительно волоконъ nervi olfactorii, заканчивающихся (или начинающихся) обонятельными клѣтками. Такъ же мало вѣроятности, что гдѣ-нибудь въ лабиринтѣ встрѣтится смѣшанное окончаніе, т. е. въ одно и то же время и въ видѣ клѣтки и въ видѣ свободнаго окончанія. Волокна обонятельнаго нерва развиваются изъ обонятельныхъ клѣтокъ и растутъ въ сторону bulbus olfactorius, участвуя въ образованіи обонятельныхъ клубочковъ послѣдняго. Различныя группы волоконъ слухового нерва возникаютъ въ различныхъ, похожихъ на спинномозговые, узлахъ слухового нерва, общая сумма которыхъ называется ganglion acusticum; отдѣльные узлы описаны были выше подъ названіями ganglia vestibularia и ganglion spirale. Элементами этихъ узловъ являются биполярныя клѣтки, имѣющія периферическій и центральный отростки. Гангліозныя клѣтки g. acusticum лежатъ ближе къ лабиринту, представляющему собою часть наружной кожи, чѣмъ къ головному мозгу; вслѣдствіе этого n. acusticus является промежуточнымъ звеномъ между fila olfactoria, корни которыхъ заключены въ обонятельныхъ клѣткахъ, и тѣми чувствительными нервами, корнями которыхъ являются эти типичные спинномозговые узлы. Схема периферическихъ путей волоконъ acusticus изображена на фиг. 249.

Схема периферическаго окончанія п. acusticus, въ частности, прежде всего его вѣтви n. vestibularis (Ретціусъ

Каковы же внутримозговые пути слухового нерва?

Очевидно, въ связи съ раздѣленіемъ элементовъ n. acusticus на двѣ большихъ группы, и центральные пути должны составить тоже двѣ группы. Одни пути принадлежатъ аппарату чувства пространства, другіе — слуховому аппарату. Первые пути направляются къ мозжечку, вторые — къ четверохолмію и конечному мозгу.

Что же касается группы волоконъ n. cochlearis, то ближайшіе мозговые пути ихъ, соотвѣтствующіе невронамъ I порядка, разсмотрѣны уже въ отд.. Остается лишь изучить какіе невроны высшаго порядка составляютъ ихъ дальнѣйшій путь и куда достигаютъ ихъ отростки. Результаты, полученные помощью метода изученія развитія мякотныхъ оболочекъ, изложены уже въ главѣ о проводящихъ путяхъ (отд.). Въ новѣйшее время были произведены еще изслѣдованія помощью метода обработки серебромъ по Гольджи, благодаря чему удалось установить происхожденіе и пути отдѣльныхъ клѣточныхъ отростковъ.

Выдающееся мѣсто среди такихъ изслѣдованій принадлежитъ трудамъ Гельда (Held), произведеннымъ въ лабораторіи П. Флексига.

Системы волоконъ II порядка, примыкающихъ къ системамъ корешковыхъ волоконъ, т. е. волоконъ I порядка, возникаютъ, конечно, отъ клѣтокъ, помѣщающихся тамъ, гдѣ оканчиваются корешковыя волокна n. cochlearis. Сюда относятся nucleus n. cochlearis ventralis и dorsalis, верхняя олива, трапеціевидное ядро, латеральное ядро, петли — до четверохолмія. Striae medullares, принадлежащія центральнымъ слуховымъ путямъ, не являются непосредственнымъ продолженіемъ n. cochleae, а возникаютъ, какъ система II порядка, отъ клѣтокъ nucleus n. cochlearis dorsalis; достигая шва, онѣ пересѣкаютъ среднюю линію и оканчиваются въ нижнемъ четверохолміи концевыми древовидными развѣтвленіями.

Въ striae medullares заключены еще другіе элементы, а именно, волокна, возникающія изъ выше лежащихъ центровъ и оканчивающіяся въ nucleus n, cochlearis. Такія волокна принадлежатъ уже къ нисходящимъ системамъ.

На встрѣчу центростремительнымъ волокнамъ II порядка идутъ значительные пучки обратныхъ системъ, возникающіе въ верхнемъ и нижнемъ четверохолміяхъ, въ латеральномъ ядрѣ петли, въ верхней оливѣ, въ трапеціевидномъ ядрѣ противоположной стороны, въ верхней оливѣ и въ трапеціевидномъ ядрѣ той же стороны. Во всѣхъ этихъ ядрахъ имѣются нервныя клѣтки, межцентральные невриты которыхъ спускаются центробѣжно къ ниже лежащимъ участкамъ сѣраго вещества. Такіе невриты оканчиваются въ первичной области окончаній n. cochleae. Здѣсь, понятно, оканчиваются послѣдніе пучки волоконъ обратныхъ системъ и возникаютъ наружныя системы II порядка.

Кромѣ этихъ двухъ системъ, имѣется еще третья, а именно, система рефлекторныхъ путей. Двѣ первыхъ системы служатъ лишь центральными проводящими путями, рефлекторные же пути соединяютъ ихъ съ другими частями мозга, въ которыхъ имѣются двигательныя клѣтки.

Имѣется одинъ большой рефлекторный путь, возникающій въ верхнемъ четверохолміи, общій для n. acusticus и для n. opticus. Онъ предназначенъ для передачи чувствительныхъ раздраженій изъ области четверохолмія движущему аппарату глаза и головы. Спеціальные рефлекторные пути n. acusticus направляются еще къ ядру n. abducens, къ ядру n. facialis и къ formatio reticuiaris (Г. Гельдъ).

Перекрестъ центральныхъ путей n. cochlearis въ средней плоскости имѣетъ такой же смыслъ, какъ перекрестъ зрительныхъ нервовъ, считающихся также межцентральными путями. Центральный слуховой путь главнымъ образомъ и является перекрещеннымъ продолженіемъ слухового нерва, въ меньшей же степени онъ образуется изъ неперекрещенныхъ волоконъ.

На прилагаемыхъ схемахъ указано, что центральный путь слухового нерва оканчивается, главнымъ образомъ, въ четверохолміи, если имѣть въ виду корешковыя волокна и не- вроны второго порядка. Здѣсь же возникаютъ верхнія обратныя системы. Меньшая часть слуховыхъ путей проходитъ, какъ прямой корковый путь, по среднему мозгу въ конечный мозгъ (Г ельдъ). Сюда относятся тѣ волокна петли, которыя имѣютъ тѣсную связь со среднимъ мозгомъ. Они пересѣкаютъ нижнее четверохолміе, получая подкрѣпленіе въ видѣ возникающихъ здѣсь невритовъ, вступаютъ въ brachium quadrigeminum superius и достигаютъ по hypothalamus capsula interna, откуда они направляются уже въ кожу височной доли.

Въ среднемъ мозгѣ, какъ замѣтно на фиг. 250, происходитъ главное раздѣленіе центральнаго слухового пути, поднимающагося по мозговому стволу, на двѣ части. Здѣсь группа волоконъ, идущихъ къ конечному мозгу, отдѣляется отъ группы, остающейся въ четверохолміи. Первой, согласно современнымъ воззрѣніямъ, приписывается задача проводить слуховыя ощущенія въ область коры, дѣятельность которой связана съ сознаніемъ, вторая же группа волоконъ обусловливаетъ обширныя рефлекторныя соединенія.

Схема центральнаго слухового пути. Системы II порядка. (Г. Гельдъ.)

Схема центральныхъ слуховыхъ путей. Обратная система. (Г. Гельдъ.)

Схема центральнаго слухового пути. Рефлекторныя системы. (Г. Гельдъ.)

Въ среднихъ и глубокихъ слояхъ сѣраго вещества верхняго четверохолмія помѣщаются крупныя рефлекторныя мультиполярныя клѣтки съ большими дендритами и невритами, стоящія въ связи съ ядрами двигательныхъ глазныхъ нервовъ; отъ этихъ клѣтокъ, которыя находятся подъ вліяніемъ не только слухового, но и зрительнаго нерва, возникаетъ нисходящій рефлекторный путь. Въ отд. V было указано уже, что большое количество волоконъ зрительнаго нерва оканчивается въ верхнемъ четверохолміи. Эти волокна зрительнаго нерва возникаютъ отъ гангліозныхъ клѣтокъ сѣтчатки и окружаютъ своими концевыми развѣтвленіями нервныя клѣтки поверхностныхъ сѣрыхъ слоевъ верхняго четверохолмія. Отъ такихъ клѣтокъ, въ свою очередь, отходятъ невриты, частью тутъ же и оканчивающіеся; частью же они достигаютъ болѣе глубокихъ слоевъ верхняго четверохолмія, при чемъ ихъ коллатерали распредѣляются въ мѣстахъ окончаній центральныхъ путей n. cochlearis.

См. объ этомъ же вопросѣ А. Kdlliker, Gewebelehre, II, 2, 1896, а также и Ramon у Саjаl, Beitrag zum Studium der Medulla oblongata и т. д., нѣмецкій переводъ И. Бреслера, Лейпцигъ 1896. Далѣе: Held, Н., Zur Kenntnis der peripheren Gehorleitung. Arch. f. Anat., Phys. 1893, 1897. — Oseretzkowsky, D., Beitrage zur Frage vom zentralen Verlauf der Gehornerven. Arch, mikr. Anat. Bd. 45, 1895. — Ramon у Cajal, S., Disposicion Terminal des las fibras dei nervio cochlear (Riv. trimestr. micrograf. 1900). Всѣ волокна n. cochlearis дѣлятся въ ganglion ventrale (accessorium) на двѣ вѣтви: нисходящую и восходящую, которыя имѣютъ различную судьбу. Кахаль приписываетъ значеніе собственно слухового пути только восходящимъ вѣтвямъ, между тѣмъ какъ нисходящія вѣтви и ихъ многочисленныя коллатерали онъ считаетъ путемъ двигательно-слуховыхъ рефлексовъ. — Онъ же. Studien liber die Hirnrinde des Menschen. 3-es Heft. Die Horrinde ; mit 21 Figuren, Нѣмецкій переводъ И. Бреслера, Лейпцигъ, 1902. — Sabine, Fr. R., On the anatomical relations on the Nuclei of reception of the cochlear and vestibular Nerves. John Hopkins Hosp. Bulletin. 1897. — Scala, L, Sur l’origine du nerf acoustique. Arch. ital. Biologie 1891, и Arch, mikr, Anat. Bd. 42, 1893. — Vincenzi, L., Sulla fina anatomia del nucleo ventrale dell’ acustico. Anat. Anz. XIX, 1901.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 37 | Теги: Мозговые пути, Мозговые пути nervus acusticus., nervus acusticus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close