Глазное яблоко, bulbus oculi. Форма и діаметръ

Глазное яблоко, глазъ, bulbus oculi

Глазное яблоко представляетъ собою шарообразное тѣло, состоящее изъ содержимаго, или ядра, и изъ окружающей его кожистой капсулы. Послѣдняя снабжена стебелькомъ, зрительнымъ нервомъ, и посредствомъ него соединяется съ мозгомъ.

а) Кожистая капсула, или стѣнка, полаго шара въ своей передней, меньшей, части совершенно прозрачна, а въ задней, большей, — непрозрачна и состоитъ изъ четырехъ расположенныхъ другъ надъ другомъ, на подобіе чешуй луковицы, оболочекъ. Различаютъ слѣдующія оболочки;

1. Наружная, или фиброзная, оболочка, tunica fibrosa oculi; ея передняя прозрачная часть есть роговая оболочка, cornea; задняя непрозрачная часть называется склерой, sclera.

2. Средняя, или сосудистая, оболочка, tunica vasculosa oculi; она состоитъ изъ трехъ отдѣловъ; задній, наибольшій изъ нихъ, называется сосудистой оболочкой, chorioidea; средній отдѣлъ носитъ названіе рѣсничнаго тѣла, corpus ciliare, а передній — радужной оболочки, iris.

3. Пигментный эпителій, stratum pigmenti, тянется отъ мѣста вхожденія зрительнаго нерва до зрачковаго края iris и состоитъ изъ трехъ отдѣловъ: stratum pigmenti retinae, corporis ciliaris, iridis.

4. Сѣтчатая оболочка глаза, retina, является частью первичной мозговой стѣнки и содержитъ расширеніе зрительнаго нерва. Различаютъ pars optica, ciliaris и iridica retinae.

б) Ядро bulbus состоитъ изъ хрусталика, lens crystallina, изъ жидкости камеры глаза, humor aqueus, и изъ стекловиднаго тѣла, corpus vitreum.

Форма и діаметръ глазного яблока. Фиг. 113.

Выше мы опредѣлили форму глазного яблока, какъ похожую на шаръ. Отклоненія отъ шарообразной формы выражаются въ томъ, что роговица имѣетъ меньшій радіусъ кривизны (7,75 миллим.), чѣмъ склера (12,70 миллим.). Меньшій передній сегментъ, роговая оболочка, отдѣляется отъ большаго, задняго сегмента, плоской кольцевидной бороздой, sulcus sclerae. Первый можно считать, приблизительно, отрѣзкомъ шара (см. ниже), послѣдній же скорѣе соотвѣтствуетъ эллипсоиду, слегка сдавленному въ вертикальномъ направленіи. Другими словами: cornea и sclera представляютъ собою вмѣстѣ полый шаръ, который, соотвѣтственно sulcus sclerae, слегка перешнурованъ (фиг. 113). Для болѣе легкаго оріентированія, на этомъ шарѣ (какъ на земномъ шарѣ) отличаютъ передній полюсъ, polus anterior, и задній полюсъ глаза, polus posterior, а также экваторъ и меридіанныя линіи, meridiani, которыя тянутся отъ одного полюса до другого. Особенно важны горизонтальный и вертикальный меридіаны.

Форма глазного яблока

Передній полюсъ лежитъ въ срединной точкѣ передней поверхности роговицы, а задній полюсъ въ срединной точкѣ задняго сегмента глазного яблока. Сагиттальная линія, которая соединяетъ оба полюса, называется (наружной) глазной осью, axis oculi externa. Внутренняя глазная ось, axis oculi interna, есть прямая линія, соединяющая срединную точку задней поверхности роговицы съ соотвѣтствующей заднему полюсу точкой на внутренней поверхности сѣтчатки. Наружная глазная ось достигаетъ, въ среднемъ, 24,27 мм., внутренняя глазная ось — 21,74 мм.; поперечный діаметръ равняется 24,32 мм., а вертикальный — 23,60 мм. (Краузе).

Оптическая ось глаза, axis optica, совпадаетъ съ обѣими другими осями. Линія же зрѣнія, linea visus, образуетъ съ названными осями уголъ, при чемъ она, проходя черезъ узловую точку редуцированнаго глаза, встрѣчаетъ fovea centralis.

Если провести плоскости черезъ радужную оболочку, экваторъ хрусталика и передній край pars optica retinae (ora serrata), то плоскости конвергируютъ въ сторону носа. Носовая половина глазного яблока, слѣдовательно, меньше височной.

Асимметричнымъ, далѣе, является и соединеніе глазного яблока съ зрительнымъ нервомъ. Это соединеніе имѣетъ мѣсто не на заднемъ полюсѣ bulbus, но на 3—4 мм. въ медіальномъ направленіи отъ него. Ось зрительнаго нерва перекрещивается съ глазной осью подъ угломъ въ 20°.

Верхушка роговой оболочки удалена отъ передней поверхности хрусталика на 4 мм. Изъ нихъ 3 мм. приходится на глубину передней камеры глаза. Сагиттальная ось хрусталика имѣетъ также длину въ 4 мм. Разстояніе между хрусталикомъ и сѣтчатой оболочкой равняется 14,5 мм., а общая толщина всѣхъ трехъ глазныхъ оболочекъ равняется 2 мм.

Разстояніе между обоими глазами 56—61 мм Вѣсъ глазного яблока колеблется между 6,3 и 8 гр.; объемъ равняется 6 куб. сант. (Генле). Удѣльный вѣсъ равняется 1022—1030 (Гушке). Вѣсъ bulbus oculi новорожденнаго, по Л Вейссу , равняется въ среднемъ 2290 миллигр. а объемъ 2189 куб. милл.

Вѣсъ 5 эмметропическихъ глазъ взрослаго (3 м., 2 ж.) равнялся въ среднемъ 7448 миллиграммамъ, а объемъ — 7180 куб. мм.

Діаметръ женскаго глаза, no 3aппей (Sappey), нѣсколько меньше мужского, но это различіе незначительно или даже отсутствуетъ вовсе (Греефъ); особенно отношенія кривизны и величины роговой оболочки одинаковы или почти одинаковы у обоихъ половъ. Глазная ось новорожденнаго достигаетъ 17,5 мм. На первомъ году жизни дѣтскій глазъ растетъ сильно; но затѣмъ до періода зрѣлости онъ растетъ лишь въ незначительной степени ; начиная съ этого момента, онъ уже быстро достигаетъ своихъ окончательныхъ размѣровъ. Уже на третьемъ году жизни роговая оболочка достигаетъ своей окончательной величины. (Greef). О глазѣ новорожденнаго см. Merkel u. Oss, Anat. Hefte 1892. Weiss, Leopold, Uber das Wachstum des menschlichen Auges. Anat. Hefte, Nr. 25, 1897.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 89 | Теги: глазъ, глазное яблоко, Форма глазного яблока, діаметръ глазного яблока, bulbus ocu | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close