Органъ зрѣнія. Двигательный аппаратъ глазного яблока и вѣкъ

Движенія глазного яблока въ глазницѣ совершаются помощью группы мышцъ, которыя, по своему направленію, дѣлятся на прямыя и косыя. Прямыхъ мышцъ глаза, musculi recti — четыре, а косыхъ, musculi obliqui — двѣ.

Движеніе глазного яблока совершается по направленіямъ вокругъ сагиттальной, поперечной и вертикальной осей глаза. Въ каждомъ изъ этихъ направленій для движенія глаза служатъ двѣ мыщцы, прикрѣпляющіяся къ двумъ однороднымъ, но взаимно противоположнымъ, пунктамъ глаза. Естественнымъ образомъ, такое расположеніе мышцъ даетъ возможность самыхъ разнообразныхъ движеній промежуточнаго характера. Но всѣ движенія имѣютъ, прежде всего, въ виду задачу такъ установить конечный пунктъ зрительной оси на сѣтчаткѣ, чтобы отраженное изображеніе разсматриваемыхъ предметовъ могло быть воспринято сѣтчаткою наилучшимъ и наиболѣе яснымъ образомъ. Означенныя мышцы измѣняютъ положеніе глаза такимъ образомъ, чтобы передняя поверхность (полюсъ) роговицы и зрачекъ были обращены къ разсматриваемому предмету. 

Кромѣ означенныхъ мышцъ, прикрѣпляющихся къ самому глазному яблоку, глазница заключаетъ въ себѣ еще одну мышцу, которая предназначена для подниманія верхняго вѣка и прикрѣпляется къ послѣднему — m. levator palpebrae superioris.

Вѣки снабжены еще pars palpebralis ш. orbicularis oculi, благодаря дѣятельности которой замыкается щель вѣкъ. Кромѣ того, въ вѣкахъ имѣются слои гладкой мускулатуры, ш. tarsales superior и inferior.

Наконецъ, можно упомянуть еще о слоѣ гладкихъ мышцъ, называемомъ m. orbitalis, который содѣйствуетъ замыканію fissura orbitalis inferior.

а. Мышцы глазного яблока, musculi oculi.

1. Mm. recti oculi.

Четыре прямыхъ мышцы глаза такъ группируются вокругъ зрительнаго нерва и глазного яблока, что на верхней сторонѣ ихъ проходитъ m. rectus sup., на нижней — m. rectus inferior, на медіальной сторонѣ — m. rectus medialis, а на латеральной — m. rectus lateralis. Изъ глубины глазницы онѣ тянутся по направленію впередъ, окружая зрительный нервъ, и достигаютъ глазного яблока въ поясѣ, лежащемъ впереди отъ экватора. Длина ихъ равняется около 4 сант.

Самою тяжелою мышцею среди нихъ оказывается rectus medialis (0,747 гр.), но иногда онъ бываетъ легче rectus lateralis. Самою слабою, но зато и самою длинною мышцею является rectus superior. Четыре прямыхъ мышцы глаза составляютъ конусъ, основаніе котораго обращено къ глазному яблоку, а верхушка — въ глубину глазницы. Прямыя мышцы и образуютъ главную составную часть мышечнаго конуса, который дополняется еще участіемъ m. levator palpebrae superioris и obliquus superior.

Четыре прямыхъ мышцы возникаютъ короткими сухожиліями въ глубинѣ орбиты, въ окружности foramen opticum и граничащей съ нимъ части fissura orbitalis superior. Соотношенія отдѣльныхъ сухожилій и окружающихъ ихъ образованій указаны на фиг. 185, которая особенно даетъ возможность убѣдиться, что rectus lateralis и inferior возникаютъ отчасти отъ краевъ fissura orb. sup., отчасти же отъ сухожильнаго листа, покрывающаго въ видѣ моста это отверстіе. Rectus superior и medialis, levator palpebrae superioris и obliquus superior возникаютъ дорзально отъ fissura orb. sup.; rectus superior и levator palpebrae начинаются также дорзально отъ foramen opticum, а rectus medialis и obliquus superior — медіально отъ него. Обѣ послѣднія мышцы соединяются помощью своихъ сухожилій съ твердою оболочкою зрительнаго нерва. Въ общемъ, начальныя сухожилія прямыхъ мышцъ окружаютъ зрительный нервъ въ видѣ кольца, которое имѣетъ впрочемъ эксцентрическое положеніе и помѣщается относительно нерва на дорзально-медіальной сторонѣ послѣдняго. Общая соединительнотканная масса, отъ которой отходятъ сухожилія, называется сухожильнымъ кольцомъ, anulus tendineus communis (Zinni). Rectus lateralis возникаетъ обыкновенно двумя сухожильными колѣнами, изъ которыхъ большее нижнее колѣно идетъ отъ кольца, а меньшее верхнее - отъ нижняго корня малыхъ крыльевъ основной кости. Между обоими колѣнами находится щель, черезъ которую идутъ къ периферіи III, VI и ramus nasociliaris V головного нерва.

Отъ своихъ начальныхъ сухожилій прямыя мышцы тянутся впередъ къ поясу прикрѣпленія, помѣщающемуся впереди экватора глаза. Переходъ мышечнаго брюшка въ конечное сухожиліе происходитъ на разстояніи 4—8 милл. отъ пояса прикрѣпленія. Сухожильныя волокна въ мѣстахъ прикрѣпленія тѣсно переплетаются съ фиброзными пучками склеры и входятъ даже внутрь послѣдней. Мѣста прикрѣпленія удалены отъ края роговицы на 7—8 милл. Самымъ широкимъ сухожиліемъ обладаетъ rectus medialis, а сухожилія rectus medialis и superior всего далѣе отстоятъ другъ отъ друга; всего же ближе одно къ другому лежатъ конечныя сухожилія rectus superior и lateralis. Вслѣдствіе того, что сухожилія переплетаются между собою, поясъ прикрѣпленія представляетъ собою утолщенную полоску, переднее утолщеніе склеры.

Соединительнотканныя оболочки глазныхъ мышцъ соединяются съ фасціей, fascia bulbi, о которой мы говорили ранѣе. Онѣ соединяются также съ периорбитой и съ fornix conjunctivae, а двѣ изъ нихъ связаны еще съ стѣнкою глазницы помощью пучковъ, называемыхъ lacerti fibrosi. Однимъ мѣстомъ прикрѣпленія lacertus является область sutura zygomaticofrontalis, другимъ — область ниже trochlea. Въ эти области направляются латеральный и медіальный отростки фасціи. При посредствѣ этихъ отростковъ фасціи обезпечивается положеніе глазного яблока, и послѣднее предохраняется отъ слишкомъ большихъ передвиженій. Отростки фасціи, идущіе къ fornix conjunctivae, дѣйствуютъ подобно мышцамъ, натягивающимъ суставную капсулу — они предохраняютъ конъюнктиву отъ ущемленія. Rectus superior скрѣпляется еще посредствомъ соединительной ткани съ levator palpebrae superioris, такъ что подниманіе глаза вверхъ въ то же время способствуетъ и подниманію верхняго вѣка. Отъ оболочки rectus inferior направляется значительный пучекъ къ нижнему вѣку, и къ тарзальной части этого пучка примѣшиваются гладкія мышечныя волокна. Они то и составляютъ слой m. tarsalis inferior, а m. tarsalis superior слѣдуетъ за конечнымъ сухожиліемъ levator palpebrae superioris.

2. М. оobliquus.

1. M. obliquus superior, фиг. 185.

Эта мышца начинается отъ периорбиты и твердой оболочки зрительнаго нерва внѣ сухожительнаго кольца recti, впереди и медіально отъ foramen opticum. Направляясь впередъ надъ rectus medialis въ верхнемъ медіальномъ углѣ глазницы, она уже около fovea trochlearis переходитъ въ сухожиліе, которое достигаетъ блока, trochlea; цилиндрическое сухожиліе мышцы проходитъ сквозь блокъ и подъ острымъ угломъ загибается назадъ и латерально къ глазному яблоку. Широкій и плоскій конецъ сухожилія достигаетъ глазного яблока, проникая между нимъ и rectus superius, въ пунктѣ, который находится на поверхности верхней половины глазного яблока, сзади отъ экватора, на разстояніи 18 милл. отъ края роговицы. Сухожиліе по сю сторону блока имѣетъ въ длину 19,5 милл. и прикрѣпляется по косой линіи.

Схема распредѣленія начальныхъ участковъ глазныхъ мышцъ въ глубинѣ правой глазницы (видъ спереди.)

Блокъ образуется гіалиновымъ хрящемъ, снабженнымъ бороздкой; его длина равняется 6 милл., а ширина — 4 милл. Короткія волоконца прикрѣпляютъ его (lig. suspensorium trochleae) къ fovea или къ spina, а также къ надкостницѣ margo supraorbitalis. Въ желобкѣ хряща проходитъ, направляясь съ задней его стороны, сухожиліе m. obliquus, которое покидаетъ хрящъ, отклоняясь отъ своего первоначальнаго направленія. Ни блокъ, ни покидающее его сухожиліе не имѣютъ синовіальной оболочки, вслѣдствіе чего между ними помѣщается лишь легко подвижная соединительная ткань. (Швальбе). По ту сторону блока сухожиліе окружается особенно прочною соединительнотканною оболочкою.

2. M. obliquus inferior.

Эта мышца начинается отъ глазничной поверхности верхнечелюстной кости, отъ margo infraorbitalis, и на латеральной сторонѣ нижняго конца crista lacrimalis слезной кости. Мышечное брюшко направляется между дномъ глазницы и rectus superior дугою въ латеральную сторону и вверхъ, достигая латеральной поверхности глазного яблока. Конечное плоское сухожиліе этой мышцы прикрѣпляется къ склерѣ кзади отъ экватора.

б. Мышцы вѣкъ.
1 и 2, m. levator palpebrae superioris; m. tarsalis superior и inferior.

Мышца, поднимающая верхнее вѣко, возникаетъ короткимъ сухожиліемъ отъ верхней части окружности зрительнаго отверстія и отъ твердой оболочки зрительнаго нерва, и, соединяясь вначалѣ съ сухожиліемъ rectus superior, лежитъ всё-таки внѣ общаго сухожильнаго кольца. Узкое и тонкое брюшко мышцы тянется подъ крышею глазницы, ниже n. frontalis и надъ rectus superior, переходя въ области margo supraorbitalis въ желтоватобѣлую сухожильную пластинку. Эта послѣдняя расщепляется на два слоя; верхній (передній) и нижній (задній).

Верхній слой спускается между m. orbicularis oculi и tarsus sup. къ рѣсницамъ и даетъ начало многочисленнымъ пучкамъ, которые проникаютъ между мышечными волокнами ш. orbicularis oculi въ кожу верхняго вѣка; по наблюденіямъ Г. Вирхова, ни одинъ изъ этихъ пучковъ не прикрѣпляется къ передней поверхности tarsus.

Въ нижнемъ (заднемъ) слоѣ сухожильной пластинки levator palpebrae sup. заключено значительное количество гладкихъ мышечныхъ волоконъ, m. tarsalis superior; этотъ слой прикрѣпляется къ верхнему краю тарзальной пластинки, а также и къ ея передней поверхности. Медіальный и латеральный зубцы сухожильной пластинки m. levator тянутся къ медіальному и латеральному краямъ глазницы.

M. tarsalis sup. верхняго вѣка соотвѣтствуетъ въ нижнемъ вѣкѣ m. tarsalis inferior. Отъ m. tarsalis sup. часто отвѣтвляется тонкій мышечный пучекъ, идущій въ область trochlea: m. tensor trochleae Буди.

Отъ оболочки rectus inferior тянутся соединительнотканныя полоски къ нижнему вѣку и къ задней поверхности m. orbicularis oculi. Онѣ соотвѣтствуютъ самостоятельному сухожилію levator, такъ что эта мышца имѣетъ значеніе пучка, отдѣлившагося отъ rectus superior. Въ rectus inferior такого полнаго расщепленія не наблюдается, такъ что его можно считать соотвѣтствующимъ rectus superior -j- levator.

3. M. orbicularis oculi, см. мышцы лица и вѣко.

в. Мышцы глазничной стѣнки.

Fissura orbitalis inferior замкнута такъ называемой membrana orbitalis, частью периорбиты. Въ составъ ея входятъ въ различныхъ непостоянныхъ количествахъ гладкія мышечныя волокна, составляющія m. orbitalis, (Г. Мюллеръ). Въ особенности много ихъ въ средней трети membrana orbitalis.

У многихъ млекопитающихъ эта мышца выражена лучше, чѣмъ у человѣка. Она получаетъ нервныя волокна отъ n. sympathicus. — Fгund, Н., Die glatte Muskulatur der Orbita usw. Beitrage zur klinischen Chirurgie, Bd. 78, 1911.

Категорія: Ученіе объ органахъ чувствъ. Aesthesiologia |
Переглядів: 115 | Теги: m. levator palpebrae superioris m. , Мышцы вѣкъ, M. obliquus superior, musculi oculi, Двигательный аппаратъ вѣкъ, М. оobliquus, Мышцы глазного яблока, M. obliquus inferior | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close