Зубы. Dentes

Границу между полостью рта и преддверіемъ и внутреннюю стѣнку послѣдняго составляютъ обѣ зубныя дуги, arcus dentalis superior et inferior, образованныя альвеолярными отростками челюстей, деснами и зубами. Рис. 17 и 18.

Cavi oris

Зубы взрослого с правой стороны

Общія свойства зубовъ.

Зубы представляютъ твердыя образованія, вставленныя въ альвеолы челюстей однимъ или нѣсколькими корнями. Различаютъ двѣ слѣдующихъ другъ за другомъ смѣны зубовъ: молочные или перемѣнные зубы, dentes decidui, и замѣщающіе, постоянные зубы, dentes permanentes. Молочныхъ зубовъ всего 20, по десяти въ каждой челюсти; число постоянныхъ зубовъ — 32, по 16 въ каждой челюсти. Всегоже обѣ челюсти производятъ 52 зуба.

Каждый зубъ состоитъ изъ трехъ отдѣловъ: изъ выдающейся надъ десной зубной коронки, corona dentis; изъ шейки, окруженной десной, зубной шейки, collum dentis, и изъ сидящаго въ луночкѣ зубного корня, radix dentis или у зубовъ съ нѣсколькими корнями зубныхъ корней, оканчивающихся верхушкой корня, apex radicis dentis.

Каждый зубъ заключаетъ въ себѣ полость, cavum dentis, зубную полость, или полость пульпы, выполненную мягкой, богатой сосудами и нервами соединительною тканью, pulpa dentis, зубной пульпой. Та часть зубной полости, которая продолжается въ корень,называется каналомъ корня, canalis radicis dentis, и открывается на верхушкѣ корня помощью верхушечнаго отверстія, foramen apicis dentis. Зубная полость въ общемъ повторяетъ форму своего зуба.

На каждомъ зубѣ и на каждой зубной коронкѣ различаютъ слѣдующія 5 поверхностей: рѣжущій край или жевательную поверхность, facies masticatoria; губную или щечную поверхность, facies labialis, buccalis; язычную поверхность, facies lingualis, и двѣ соприкасающихся поверхности — facies contactus. Послѣднія могутъ быть или facies medialis и lateralis (у рѣзцовъ и клыковъ), или facies anterior и posterior (у малыхъ коренныхъ и большихъ коренныхъ).

Твердая часть зуба состоитъ изъ окружающей зубную полость зубной кости, или дентина (substantia eburnea) и изъ двухъ наслоеній на дентинѣ: одно изъ нихъ покрываетъ зубную коронку и называется эмалью, substantia adamantina; другое покрываетъ часть зуба, свободную отъ эмали, т. е. шейку и корень, и называется корой корня, цементомъ, substantia ossea. На свободной поверхности эмали неповрежденныхъ зубовъ находится еще прочная, лишенная извести эмалевая кожица, cuticula dentis.

Цементъ снаружи окруженъ богатой сосудами соединительно-тканной оболочкой, вдвинутой между зубнымъ корнемъ и стѣнкой луночки, для которой она играетъ роль внутренней надкостницы, periodontium, periosteumalveolare.

Способъ связи зубовъ съ альвеолой называется gоmрhosis. Расположеніе волокнистыхъ пучковъ periodontii главнымъ образомъ кольцевое. Вслѣдствіе постепеннаго уменьшенія поперечнаго сѣченія корня дѣйствующее на зубъ давленіе передается равномѣрно на всю стѣнку альвеолы.

Морфологическія различія зубовъ: зубная система человѣка hetегоdоnt`наго типа, т. е. отдѣльные зубы представляютъ значительныя отличія въ своей формѣ. Ихъ дѣлятъ на: рѣзцы, dentes incisivi; клыки — d. canini; малые коренные, dentes praemolares (bicuspidati, ибо они снабжены каждый двумя бугорками), большіе коренные, dentes molares (multicuspidati, ибо они имѣютъ болѣе двухъ бугорковъ).

Среди постоянныхъ зубовъ въ каждой половинѣ челюсти различаютъ: 2 рѣзца, 1 клыкъ, 2 малыхъ и 3 большихъ коренныхъ зуба. Среди молочныхъ зубовъ малыхъ коренныхъ нѣтъ, а большихъ коренныхъ имѣется лишь 2.

Для большей наглядности число зубовъ отдѣльныхъ группъ выражаютъ графически т.-наз. зубной формулой, которая представляетъ обыкновенно лишь лѣвую половину зубной системы, причемъ числа и буквы написанныя надъ чертой относятся къ верхнимъ, написанныя же подъ чертой — къ нижнимъ зубамъ.

Формула постоянных и молочных зубов

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 223 | Теги: Общія свойства зубовъ., Зубы. Dentes | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close