Внутреннія мышцы языка

Въ качествѣ отдѣльныхъ тяжей различаютъ верхнюю и нижнюю продольную мышцу, поперечную мышцу и перпендикулярную.

1. М. longitudinalis superior, верхняя продольная мышца языка. Пучки ея тянутся подъ самой слизистой оболочкой отъ кончика языка до области подъязычной кости, гдѣ весь этотъ слой утончается. Она пронизывается восходящими пучками mm. hyoglossus и genioglossus. Рис. 79, с.

Отдѣльныя волокна не проходятъ все это разстояніе. Въ задней области продольные пучки покрыты поперечными и косыми пучками m. glossopalatini и m. styloglossi.

Внутреннія мышцы языка

2. М. longitudinalis inferior, нижняя продольная мышца языка, представляетъ особый, продолговатый, сплющенный мышечный пучокъ, лежащій между mm. genioglossus и hyoglossus и идущій отъ основанія къ кончику языка. Кпереди онъ сливается съ пучками m. styloglossi.

3. М. transversus linguae, поперечная мышца языка. (Рис. 79, b). Она образуетъ значительную систему, многочисленные пучки которой лежатъ въ промежуткахъ между верхней и нижней продольными мышцами; начинаются они большею частью отъ фибрознаго septum linguae, расходятся латерально и идутъ къ слизистой оболочкѣ края и спинки языка.

Его пучки и листки перекрещиваются подъ прямымъ угломъ съ пластинками m. genioglossi, а по краямъ черезъ нихъ проходятъ также пучки m. hyoglossi. Вблизи корня языка поперечные пучки оставляютъ боковой край языка и идутъ частью къ мягкому нёбу (m. glossopalatіnus), частью къ стѣнкѣ глотки (m. glossopharyngeus). Часть пучковъ m. iransversi, особенно въ кончикѣ языка, переходитъ, не прерываясь, черезъ septum за среднюю линію.

4. М. verticalis linguae, вертикальная мышца языка, состоитъ изъ пучковъ, въ свободной части языка проходящихъ отъ спинки его къ его нижней поверхности.

Артеріи языка возникаютъ главнымъ образомъизъ а. lingualis; маленькія вѣтви выходятъ изъ а. maxillaris externa и а. pharyngea ascendens. Вены идутъ въ соотвѣтствующіе этимъ артеріямъ сосуды. Капилляры образуютъ кругомъ отдѣльныхъ мышечныхъ волоконъ сѣтчатыя сплетенія съ продольно вытянутыми петлями, такъ что проведенный черезъ инъицированный языкъ разрѣзъ представляетъ чрезвычайно красивую картину.

Двигательный нервъ языка — n. hypoglossus.

О мускулатурѣ языка ср.: Кöllіkег, Gewebelehre, 5. Aufl., и F. Неssе, Uber die Muskeln der menschl. Zunge. Zeitschr. f. Anat. u. Entw. Bd. I. pag. 80. О филогеніи мускулатуры языка трактуетъ С. Gegenbaur, Zur Phylogenese der Zunge. Morph. Jahrbuch, Bd. 21, 1894. (Возможность дальнѣйшаго развитія мышечнаго органа изъ слабыхъ зачатковъ основывается на отношеніи этой мускулатуры къ железамъ языка). О развитіи языка см.: А. Каllіus, Beitrage z. Entwicklung der Zunge. I. Amphibien und Reptilien. Anat. Hefte, Nr. 52/53, 1901. (Въ образованіи языка принимаютъ участіе части первой, второй и третьей жаберной дуги). II. Vogel, Anat. Hefte, Nr. 85/86. 1905.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 186 | Теги: Внутреннія мышцы языка | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close