Влагалище, vagina. Рис. 325, 326. Влагалище есть сплюснутая въ сагиттальномъ направленіи, содержащая мышцы, кожистая, растяжимая трубка, которая верхнимъ концомъ охватываетъ шейку матки, нижнимъ же концомъ соединяется съ наружной срамной областью открываясь черезъ introitus vaginae. Внизу и сзади оно прилегаетъ къ прямой кишкѣ, спереди къ мочевому пузырю и мочеиспускательному каналу, проходитъ сквозь fascia pelvis и fascia perinei и въ промежуткѣ между обѣими фасціями съ обѣихъ сторонъ окружается m. levator ani. Продольная ось его соотвѣтствуетъ оси таза. Задняя стѣнка на 1,5 — 2,0 см. длиннѣе передней; первая имѣетъ въ длину въ среднемъ 8 — 10 см., вторая 7 — 8 см. Рис. 326.
Посрединѣ влагалище имѣетъ наибольшую ширину и, именно, въ поперечномъ направленіи, такъ какъ передняя и задняя стѣнки его, paries anterior et posterior, соприкасаются между собой. Оба конца уже, при чемъ верхній конецъ опять немного расширяется, охватывая на нѣкоторомъ разстояніи отъ маточнаго зѣва шейку. При этомъ задняя стѣнка тянется на нѣкоторомъ протяженіи вверхъ за задней маточной губой, тогда какъ передняя стѣнка оставляетъ лишь небольшой выступъ передней губы. Отдѣлъ влагалища, поднимающійся надъ маточнымъ зѣвомъ, называютъ влагалищнымъ сводомъ, дномъ влагалища, fornix vaginae. Различаютъ болѣе глубокій задній и плоскій передній влагалищные своды. Въ дѣвственномъ состояніи задняя стѣнка влагилища продолжается въ полулунную — если разсматривать ее снизу — и выступающую кпереди нижнюю стѣнку, которая называется дѣвственной плевой, hymen (femininus). Стѣнка влагалища толще всего спереди, гдѣ стѣнка мочеиспускательнаго канала тѣсно соединяется съ нею, такъ что ткань ея сливается съ тканью влагалища. Равнымъ образомъ влагалище тѣсно связано съ нижнимъ концомъ мочевого пузыря, утолщаясь благодаря этому. Задній сводъ влагалища покрытъ брюшиной, которая переходитъ съ него на прямую кишку. Книзу отъ этого мѣста задняя стѣнка влагалища соединена съ передней стѣнкой прямой кишки. | |
| |
Переглядів: 147 | | |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |