Тончайшее строеніе брюшины

Тончайшее строеніе брюшины.

Въ гистологическомъ отношеніи брюшина не отличается существенно отъ прочихъ серозныхъ оболочекъ. Имѣя въ своемъ висцеральномъ листкѣ въ среднемъ 45 — 67 µ., въ паріэтальномъ же 90—130 µ. толщины, она состоитъ изъ соединительнотканной основы, пучки которой перекрещиваются въ различныхъ направленіяхъ и изъ многочисленныхъ сѣтей эластическихъ волоконъ, болѣе мощныхъ въ паріэтальномъ листкѣ. Тонкая основная пластинка несетъ на себѣ однослойный плоскій эпителій (см. Рис. 5), которому tunica serosa обязана своей гладкою поверхностью и блескомъ.

Перитонеальный эпителий брыжейки

Своеобразныя щелевидныя отверстія, находящіяся среди эпителіальныхъ клѣтокъ, въ прочихъ мѣстахъ прочно пригнанныхъ одна къ другой, соединяютъ въ области діафрагмы полость серознаго мѣшка съ глубже лежащими лимфатическими сосудами.

Болѣе или менѣе рыхлая или плотная подсерозная ткань, tela subserosa, соединяетъ брюшину съ другими органами или ея отдѣльные листки другъ съ другомъ. Однако подъ висцеральнымъ листкомъ она лишь слабо развита или даже и вовсе не замѣтна, за исключеніемъ нѣкоторыхъ областей (colon, omentum majus, appendices epiploicae), гдѣ могутъ даже откладываться значительные жировые пласты.

Важную составную часть образуютъ гладкія мышцы, встрѣчающіяся въ нѣкоторыхъ складкахъ брюшины, прежде же всего въ lig. latum uteri, гдѣ онѣ настолько развиты, что были даже попытки отнести весь поверхностный слой мышцъ uteri къ этимъ мышечнымъ пучкамъ lig. lati.

Кровеносные сосуды вообще немногочисленны; встрѣчаются также принадлежащіе serosa лимфатическіе сосуды. Нервы тоже немногочисленны; источниками ихъ можно считать sympaticus, rami communicantes поясничныхъ и крестцовыхъ нервовъ и phrenicus. Передняя брюшная стѣнка снабжается по Ramstrom’y вѣтвями nn. intercostalium VII — XII, n. lumbalis I, n. iliohypogastrici и n. ilioinguinalis. Они оканчиваются въ качествѣ нервовъ сосудовъ и въ видѣ тонкихъ безмякотныхъ сѣтей, лежащихъ въ subserosa, а также концевыми колбочками и corpuscula lamellosa. N. phrenicus не имѣетъ никакого отношенія къ иннерваціи peritonaei передней стѣнки живота.

По Догелю нервы брюшины (паріэтальной) встрѣчаются какъ въ serosa, такъ и въ subserosa. Большая часть ихъ представлена безмякотными меньшая — мякотными волокнами. Безмякотныя волокна направляются къ кровеноснымъ сосудамъ и содержатъ маленькія группы симпатическихъ нервныхъ клѣтокъ. Мякотныя волокна-чувствительныя и оканчиваются въ tela subserosa и въ serosa особыми концевыми аппаратами, среди коихъ можно различить два основныхъ типа: концевыя тѣльца и концевыя развѣтвленія.

Въ tunica serosa концевыя тѣльца лежатъ очень поверхностно, нерѣдко почти непосредственно подъ эпителіемъ, представляя образованія типа маленькихъ Vater-Расіnі’евыхъ тѣлецъ. Кромѣ подходящаго къ нимъ мякот- наго волокна, которое въ большихъ аппаратахъ этого рода подходитъ даже въ двойномъ числѣ, къ нимъ подходитъ еще постоянное, блѣдное, симпатическое волокно, которое развѣтвляясь оканчивается по всей периферіи полости тѣльца.

Концевые нервные развѣтвленія подобно концевымъ тѣльцамъ находятся въ большомъ количествѣ, какъ въ serosa, такъ и въ subserosa и могутъ также располагаться подъ самымъ эпителіемъ. Межэпителіальныхъ нервныхъ окончаній въ брюшинѣ повидимому нѣтъ.

Dоgiel, А. S., Die Nervenendigungen іm Bauchfell, in den Sehnen, den Muskelspindeln und dem centrum tendineum des Diaphragma beim Menschen und bei Saugetieren. Arch. mikr. Anat., Bd. 59, 1901. — Mall, F. P., Die Entwicklung des menschlichen Darmes und seine Lage beim Erwachsenen. Arch. Anat. u. Phys., 1897. — Его-же, Development of the Coelom. Journal of Morphology, Bd. XII. — Ramstrom, M., Innervation des Peritonaeum der vorderen Bauchwand. Anat. Hefte, Bd. 29, 1905. — Stоpnitzki, S., Untersuchungen zur Anatomie des menschlichen Darmes. Internat, Monatsschr., Bd. XV, 1898. — Traeger, F. P., Ueber abnormen Tief- stand des Bauchfelles im Dоuglas’schen Raume beim Manne. Arch. Anat. u. Phys., 1897.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 175 | Теги: Тончайшее строеніе брюшины, строеніе брюшины | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close