Сперміогенезъ

Сперміогенезъ. Рис. 340 — 343.

Какъ и всякая клѣтка, спермида (Рис. 342, 343а) состоитъ изъ клѣточнаго тѣла, клѣточнаго ядра и центральнаго тѣльца со сферой. Къ нимъ присоединяются еще особыя включенія въ протоплазмѣ, какъ митохондріи и др.

Схема спермиогенеза

Спермиоцит

Спермида, схема

Ядро даетъ головку спермія, сфера — головной чехликъ. Центральное тѣльце принимаетъ участіе въ образованіи шейки, соединительнаго участка и осевой нити. Клѣточное тѣло идетъ на образованіе осевой нити и оболочекъ хвоста; митохондріи располагаются въ видѣ спиральной нити вокругъ шейнаго отдѣла осевой нити.

Превращеніе округлой спермиды въ тонкій вытянутый спермій происходитъ слѣдующимъ образомъ (Въ изложеніи этого процесса я придерживаюсь главнымъ образомъ изслѣдованій Mewes’a (Struktur und Histogenese der Spermien. Ergebnisse d. Anat. u. Entw., Bd. XI, 1901). Болѣе подробныя данныя и литературу можно найдти у Wаldеуег’а, Die Geschlechtszellen. Jena, G. Fischer, 1903.). Рис. 343.

Превращение спермиды в зрелый спермий

Центральное тѣльце отдѣляется отъ своей сферы и дѣлится на двѣ центріоли. Одновременно съ этимъ и ядро отходитъ въ сторону, занимая эксцентрическое положеніе, ближе къ той сторонѣ спермиды, которая обращена къ периферіи яичковаго канальца.

Сфера постепенно приближается къ обращенному къ периферіи яичковаго канальца (переднему) полюсу ядра, и наконецъ, прикладывается къ нему, образуя надъ передней частью ядра такъ наз. ядерный чехликъ.

Втеченіе этого времени ядро и обѣ центріоли претерпѣваютъ важныя измѣненія. Ядро вытягивается нѣсколько въ длину, причемъ передній его отдѣлъ (обращенный къ периферіи яичковаго канальца) заостряется и ядро получаетъ форму „остроконечной пули“; при этомъ ядерный остовъ становится все гуще вслѣдствіе сближенія хроматиновыхъ массъ. Ядро при этомъ постепенно принимаетъ форму головки сѣмянной нити.

Одна изъ двухъ центріоль (задняя) направляется къ обращенной къ просвѣту яичковаго канальца поверхности спермиды; въ этомъ мѣстѣ выростаетъ изъ клѣтки жгутикъ, сохраняющій связь съ задней центріолью и превращающійся въ осевую нить хвоста сѣмянной нити. Осевая нить состоитъ изъ извѣстнаго числа тонкихъ фибриллей. Передняя центріоль отходитъ къ заднему полюсу ядра и вступаетъ съ нимъ въ прочную связь. Нѣсколько позднѣе задняя центріоль дѣлится на двѣ части — одну кольцевидную и одну дисковидную. Послѣдняя направляется съ сильно выросшимъ за это время жгутикомъ къ передней центріоли, соединенной съ ядромъ и соединяется посредствомъ промежуточной массы съ находящейся у ядра центріолью, образуя шейный узелокъ зрѣлаго спермія (Рис. 345), который представляетъ вмѣстѣ съ промежуточной массой шейку спермія. При поступательномъ движеніи передней части задней центріоли, передній отдѣлъ жгутика проходитъ черезъ кольцевидную часть центріоли и оказывается лежащимъ въ клѣточномъ тѣлѣ. Тамъ онъ покрывается тремя особыми слоями. 1 — тонкой внутренней оболочкой, непрерывно продолжающейся въ оболочку, окружающую лежащій внѣ спермиды участокъ жгутика; затѣмъ во 2-хъ слѣдуетъ состоящая изъ зернышекъ (митохондрій), спиральная нить, и въ 3-хъ наружная оболочка, облекающая спиральную нить (Рис. 345). Снабженный этими тремя оболочками передній отдѣлъ жгутика представляетъ соединительный участокъ спермія; онъ лежитъ между обѣими частями, на которыя распалась задняя центріоль, причемъ дисковидная часть образуетъ переднюю границу, кольцевидная-же — заднюю.

Строение спермия человека

Лежащій позади соединительнаго участка отдѣлъ жгутика также окружается оболочкой, представляющей по Mewes’y продуктъ выдѣленія жгутика. Лишь послѣдній, концевой отдѣлъ жгутика остается безъ оболочки. Рис. 344.

Спермии человека

Не нашедшія примѣненія части клѣточнаго тѣла спермиды остаются еще нѣкоторое время прикрѣпленными къ хвосту сѣмянной нити, и затѣмъ постепенно погибаютъ. Можетъ быть онѣ растворются образуя часть жидкости, смачивающей сперміи.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 148 | Теги: Сперміогенезъ. | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close