Сосуды мошонки и ея содержимаго

Сосуды мошонки и ея содержимаго.

Въ расположеніи сосудовъ яичка, оболочекъ сѣмянного канатика и мошонки обнаруживаются весьма интересныя отношенія. Именно здѣсь имѣются три, расположенныхъ одна подъ другой въ видѣ слоевъ, сосудистыхъ области, относящихся по своему происхожденію къ тремъ совершенно различнымъ отдѣламъ, соотвѣтствующимъ упомянутымъ тремъ частямъ.

Яичко, какъ органъ, происходящій изъ брюшной полости получаетъ свои артеріи изъ ствола aortae abdominalis; оболочки сѣмянного канатика, въ качествѣ выступовъ передней брюшной стѣнки, получаютъ свою кровь изъ сосудовъ, снабжающихъ стѣнку живота. Мошонка, представляющая выпячиваніе кожнаго покрова получаетъ большею частью свои сосуды снизу и сзади, т. е. отъ а. femoralis и промежностныхъ вѣтвей а. hypogastricae.

а. spermatica interna, парная висцеральная вѣтвь брюшной аорты, проходитъ по m. psoas позади брюшины, книзу, къ внутреннему паховому кольцу и идетъ внутри сѣмянного канатика къ яичку и придатку его. Съ нею анастомозируетъ направляющаяся въ мошонку часть а. deferentialis, берущей свое начало изъ а. hypogastrica.

Артеріей оболочекъ сѣмянного канатика является а. spermatica externa, представляющая начинающуюся у внутренняго пахового кольца вѣтвь а. epigastricae inferioris. Вѣтви а. spermaticae externae, предназначенныя для tunica vaginalis communis и propria образуютъ соединеніе съ вѣтвями а. spermaticae internae, снабжающими висцеральный листокъ tunicae vaginalis propriae.

Аа. scrotales posteriores представляютъ крупныя вѣтви а. pudendae internae, отходящей отъ а. hypogastrica; болѣе мелкія аа. scrotales anteriores представляютъ вѣтви а. pudendae externae, отходящей отъ а. femoralis. Кожа мошонки богата лимфатическими сосудами, направляющимися частью впередъ, частью — назадъ.

Артерии правого человеческого яичка

Вены яичка образуютъ поднимающееся въ сѣмянномъ канатикѣ вверхъ сплетеніе, plexus pampiniformis, нерѣдко подвергающееся болѣзненнымъ растяженіямъ; отдѣльныя вены сплетенія постепенно сливаются другъ съ другомъ, образуя подъ конецъ одиночную vena spermatica interna, справа впадающую обыкновенно въ сосѣднюю съ нею ѵ. cava inferior, слѣва-же — въ ѵ. renalis sinistra.

Яичко весьма богато лимфатическими сосудами. Они окружаютъ густыми сѣтями сѣмянные канальцы, собираясь въ стволики, проходящіе въ перегородкахъ яичка. Но лимфатическіе сосуды долекъ сообщаются таже другъ съ другомъ. Оттокъ лимфы совершается въ двухъ направленіяхъ: главная струя попадаетъ въ mediastinum testis, а отсюда къ сѣмянному канатику; другая часть изливается въ расположенную подъ albuginea по всему яичку сосудистую сѣть, посылающую отъ себя многочисленныя, прободающія albugineam вѣтви къ густому подсерозному сплетенію. Изъ обоихъ этихъ сплетеній, лежащихъ одно подъ другимъ, образуются болѣе крупные лимфатическіе стволы, напрявляющіеся къ придатку яичка. Изъ этихъ собирающихъ сосудовъ, равно какъ изъ сосудовъ mediastini testis образуются лимфатическіе сосуды, сопровождающіе funiculus spermaticus.

Вдоль funiculus spermaticus тянутся 4 — 6 крупныхъ лимфатическихъ стволовъ, большею частью лежщаихъ по обѣимъ сторонамъ отъ vasa spermatica. Они впадаютъ въ 2 — 4 железы, лежащихъ справа нѣсколько глубже, нежели слѣва. Железы правой стороны лежатъ на нижнихъ полыхъ венахъ; слѣва железы расположены сбоку отъ брюшной аорты и недалеко отъ лѣвой почечной вены. Далѣе лимфатическіе пути идутъ къ краніально расположеннымъ железамъ и сосудамъ по аортѣ, а также между этою послѣднею и ѵ. саѵа, вплоть до впаденія въ cysterna chyli. (Most, 1889.)

Capuгго, M. A., Sulla circulazione sanguigna normale e di compenso dei testicolo. Contribuzione sperimen- tale. Anat. Anz. XX, 1903. — Jarisch, A., Die Schlagadern des menschlichen Hodens. Innsbruck, 1889. — Sclavunos, G., Ueber die feineren Nerven und ihre Endigungen in den mannlichen Genitalien. Anat. Anz. IX, 1894. — Timofeew, D., Zur Kenntnis der Nervenendigungen in den mannlichen Geschlechtsorganen der SMuger. Anat. Anz. IX, 1894.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 128 | Теги: Сосуды мошонки | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close