Сосуды и нервы легкихъ

Сосуды и нервы легкихъ

1. Выходящая изъ правой сердечной камеры и несущая венозную кровь а. pulmonalis раздѣляется на ramus dexter и ramus sinister, изъ которыхъ каждая направляется въ соотвѣтствующее легкое. Ихъ многочисленныя вѣтви сопровождаютъ развѣтвленіе бронховъ и въ заключеніе оканчиваются въ стѣнкахъ альвеолъ. По границѣ каждой альвеолы проходитъ артеріальный кругъ, стоящій въ сообщеніи съ сосѣдними кругами. Изъ этихъ кольцевыхъ сосудовъ выходитъ чрезвычайно густая капиллярная сѣть, оплетающая стѣнку каждой альвеолы и дающая возможность крови вступать въ осмотическій обмѣнъ съ содержащимся въ альвеолѣ воздухомъ, поглощать кислородъ, выдѣлять углекислоту и водяные пары. Изъ капиллярной сѣти образуются вены, которыя отводятъ сдѣлавшуюся артеріальной кровь. Болѣе тонкія вены, именно лежащія близъ легочной поверхности, идутъ не вмѣстѣ съ бронхіальными вѣтвями, но отдѣльно отъ нихъ и затѣмъ, образуя многочисленные боковые анастомозы, подходятъ лишь въ глубинѣ къ бронхіальнымъ развѣтвленіямъ. Онѣ соединяются въ болѣе толстыя вѣтви и доходятъ до корня легкихъ впереди и ниже артерій. Здѣсь онѣ большей частью собираются съ каждой стороны въ два ствола, ѵѵ. pulmonales dextrae et sinistrae, изливающихъ свою кровь въ лѣвое предсердіе.

2. Легкія содержатъ, кромѣ vasa pulmonalia, еще особые питающіе сосуды, vasa bronchialia, и въ этомъ отношеніи представляютъ аналогію съ печенью, въ ворота которой входятъ крупная венозная и маленькая артеріальная струя.

А а. bronchiales начинаются непосредственно изъ аорты, проникаютъ въ количествѣ отъ одной до трехъ въ hilus каждаго легкаго и развѣтвляются въ трехъ областяхъ:

а) въ стѣнкахъ бронхіальнаго дерева, въ стѣнкѣ кровеносныхъ сосудовъ и въ бронхіальныхъ лимфатическихъ железахъ;

Ь) въ междольковыхъ перегородкахъ;

с) въ плеврѣ, въ видѣ подплевральныхъ вѣтвей, образующихъ болѣе крупныя и мелкія сѣти. Въ периферическихъ частяхъ бронхіальнаго дерева имѣются многочисленные анастомозы бронхіальныхъ артерій съ конечными вѣтвями легочныхъ. Ѵѵ. bronchiales получаютъ кровь не изъ капиллярной сѣти альвеолярныхъ ходовъ и бронхіоль, а изъ крупныхъ и мелкихъ вѣтвей бронхіальнаго дерева. Онѣ не имѣютъ въ легкихъ столь широкаго распространенія, какъ бронхіальныя артеріи, такъ какъ часть крови, приводимой послѣдними въ легкія, переходитъ въ venae pulmonales. Ѵѵ. bronchiales собираются у корня легкихъ и изливаются на правой сторонѣ въ ѵ. azygos, слѣва же — обыкновенно въ верхнюю межреберную вену.

3. Лимфатическіе сосуды образуютъ густое поверхностное подплевральное сплетеніе и глубокія сѣти, расположенныя между ductuli alveolares и дольками, а также сѣти, принадлежащія стѣнкамъ бронхіальнаго дерева.

Они направляются къ сопровождающимъ болѣе крупные бронхи lymphoglandulae bronchiales и вступаютъ у корня легкаго въ расположенныя здѣсь lymphoglandulae pulmonales.

W. S. Miller, The Lymphatics of the Lung. Anat. Anz. XII. 1896.

4. Нервы легкаго происходятъ изъ блуждающаго и симпатическаго и входятъ въ легочный hilus въ видѣ plexus pulmonalis posterior и anterior. Они состоятъ отчасти изъ безмякотныхъ, отчасти — изъ мякотныхъ волоконъ, содержатъ въ своихъ сплетеніяхъ многочисленные мелкіе гангліи и снабжаютъ главнымъ образомъ мускулатуру бронхіальнаго дерева и кровеносныхъ сосудовъ, а также слизистую оболочку.

Возрастныя и половыя различія. Отъ рожденія человѣка до поздней старости весь дыхательный аппаратъ опускается книзу. Такъ, кольцевой хрящъ опускается почти на разстояніе 5 позвонковъ (отъ 2 — 3-го шейнаго до 1-го грудного). Bifurcatio tracheae расположено у взрослаго человѣка въ среднемъ на уровнѣ 5-го грудного позвонка, у стариковъ же — иногда на уровнѣ 7-го. Нижніе края легкихъ находятся у стариковъ на 1 — 2 межреберныхъ промежутка ниже, чѣмъ у молодыхъ людей (E. Мehneгt, 1901).

Вertelli, D., Svilluppo def sacchi aeriferi del polio. Pisa 1899. — Justesen, P. Th., Zur Entwicklung und Verzweigung des Bronchialbaumes dei Saugetierlunge. Arch. f. mikr. Anat. Bd. 56, 1900. — Linser, P., Bau u. Entwicklung des elastischen Gewebes in der Lunge. Anat. Hefte, № 42. 1900. — Mehnert, E. Topographische Altersveranderungen des Atmungsappara- tes. Jena 1901. — Miller, W. S., Das Lungenlappchen, seine Blut- und Lymphgefasse. Arch. f. An. u. Phys. 1900. По задней стѣнкѣ каждаго бронха проходятъ 5 или болѣе крупныхъ лимфатическихъ сосудовъ. Каждый бронхіальный хрящъ оплетается сплетеніемъ лимфатическихъ сосудовъ. — Nаrаth, А., Der Bronchialbaum des Menschen und der Saugetiere. Stuttgart 1901. Schulze, F. E., Beitrage zur Anatomie der Saugetierlungen. Sitzber. d. Akad. d. Wiss. Berlin, 1906.
 

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 134 | Теги: Сосуды легкихъ, нервы легкихъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close