Слизистая оболочка, tunica mucosa

Слизистая оболочка кишечно-легочной системы непрерывно выстилаетъ полость рта со слюнными протоками, зѣвъ, полость глотки съ Евстахіевыми трубами и барабанной полостью, носовую и прибавочныя ея полости, внутреннюю поверхность вѣкъ, переднюю окружность глазного яблока, слезные канальцы, слёзно-носовой каналъ, гортань, дыхательное горло съ его тончайшими развѣтвленіями внутри легкихъ, пищеводъ, желудокъ, кишки, желчные протоки, желчный пузырь, протокъ поджелудочной железы и его вѣтви.

Въ мочеполовомъ аппаратѣ слизистая оболочка выстилаетъ отводящіе мочевые пути, а именно: почечную лоханку, мочеточникъ, мочевой пузырь и мочеиспускательный каналъ; въ мужскихъ половыхъ органахъ: придатокъ яичка, выносящій протокъ, сѣменные пузырьки; въ женскихъ — яйцеводъ, матку, влагалище.

Между этими обоими большими трактами слизистыхъ оболочекъ въ нѣсколькихъ отношеніяхъ имѣется морфологическая связь, которую яснѣе всего можно показать на примѣрѣ мочевого пузыря, слизистая оболочка котораго есть производное слизистой оболочки кишечнолегочной системы.

Слизистыя оболочки — большею частью мягкія, образованныя главнымъ образомъ изъ эпителіальной и соединительной ткани оболочки, отъ бѣловатаго до краснаго цвѣта, выдѣляющія слизь, mucus, и снабженныя почти повсюду железами.

Эпителій, epithelium, покрываетъ ихъ наружную поверхность; соединительно-тканная же подстилка, состоящая изъ lamina propria mucosae и tela submucosa, связываетъ его съ глубже лежащими слоями. Толщина слизистыхъ оболочекъ различна, плотность большею частью не велика, растяжимость обыкновенно значительна. Снабженіе ихъ кровеносными и лимфатическими сосудами и нервами чрезвычайно разнообразно. Во многихъ отдѣлахъ слизистыя оболочки имѣютъ свой собственный тонкій мышечный слой, lamina muscularis mucosae, состоящій изъ гладкихъ мышечныхъ волоконъ и отдѣляющій lamina propria отъ submucosa.

Однѣ слизистыя оболочки гладки, другія имѣютъ возвышенія, напр. складки, plicae mucosae, или ворсинки; съ другой стороны имѣются различнаго рода углубленія, ямы и ямки. Эпителій слизистыхъ оболочекъ весьма разнообразной формы: простой или многослойный плоскій и мерцательный эпителій, цилиндрическій, а также переходный эпителій. Въ эпителіи наблюдаются единичныя, принимаемыя за одноклѣточныя, железы, слизистыя, или бокаловидныя клѣтки. Образованія, происходящія путемъ скопленія большаго количества обладающихъ способностью выдѣленія клѣтокъ, называютъ железами. Послѣднія образуютъ какъ мелкія, такъ и крупныя скопленія. При сильномъ развитіи онѣ смѣщаются въ глубину и притомъ тѣмъ далѣе удаляются отъ поверхности, чѣмъ большихъ размѣровъ онѣ достигаютъ.

Производимыя отъ эпителія железистыя клѣтки обнаруживаютъ величайшее разнообразіе формы.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 181 | Теги: tunica mucosa, Слизистая оболочка | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close