Слѣпая кишка, intestinum caecum, (typhlon) и червеобразный отростокъ, processus vermiformis

Слѣпая кишка, intestinum caecum, (typhlon) и червеобразный отростокъ, processus vermiformis.

Слѣпой кишкой, caecum, называется та часть толстой кишки, которая лежитъ ниже мѣста впаденія іlеі. Ея длина достигаетъ 6 — 8 см., приблизительно такова же и ширина. Это — самая широкая часть толстой кишки (caput coli), представляющая мѣшкообразное выпячиваніе послѣдней.

Отъ медіальнаго нижняго отдѣла слѣпой кишки, болѣе или менѣе близко отъ мѣста впаденія ііеі, отходитъ узкій, длинный, цилиндрическій отростокъ, имѣющій всѣ слои кишки, червеобразный отростокъ, processus vermiformis (рис. 155). Его длина очень измѣнчива, колеблясь между 2 — 20 см. и болѣе; ширина его достигаетъ 1/2 — 1 см. Онъ, большею частью, слегка спирально изогнутъ, направляясь отъ fossa iliaca dextra къ краю полости малаго таза, или же совсѣмъ свѣшиваясь въ нее. Отростокъ этотъ, полый до самаго своего конца, открывается въ слѣпую кишку маленькимъ отверстіемъ, ostium processus vermiformis, которое иногда бываетъ окружено маленькой полулунной складкой слизистой оболочки, заслонкой червеобразнаго отростка, valvula processus vermiformis (рис. 183). Слѣпой конецъ червеобразнаго отростка нерѣдко слегка утолщенъ.

Situs abdominis IV

Вид valvulae coli после вскрытия слепой кишки

По Ribbert’y и Zuckerkandl’ю червеобразный отростокъ имѣетъ большую склонность къ облитерированію. Это считаютъ физіологической редукціей, наступающей подъ старость. Редукція эта по Ribbert’y въ 25% частичная, въ 3,5% — полная; по Zuckerkandl’ю — въ 23,7% частичная, въ 13,8% — полная.

Berry, R., The Anatomy of the Vermiform Appendix. Anat. Anz., Bd. X., 1895. — Zuckerkandl, E., Uber die Obliteration des Wurmfortsatzes. Anatomische Hefte, Bd. IV.

Caecum и processus vermiformis первоначально представляютъ одну общую длинную часть КИШКИ. Еще у новорожденныхъ разница между обѣими частями выражена не такъ рѣзко; у нихъ caecum, постепенно суживаясь, вытягивается въ червеобразный отростокъ. Такое отношеніе можетъ остаться и у взрослыхъ, такъ что червеобразный отростокъ въ значительной своей части будетъ имѣть 3 — 2 см. ширины. Въ рѣдкихъ случаяхъ processus vermiformis отсутствуетъ вовсе. Рис. 184, 185.

Восковой слѣпокъ просвѣтовъ слѣпой кишки и прилежащихъ частей кишечника

Разновидность слепой кишки взрослого

Слѣпая кишка, имѣющаяся у большей части млекопитающихъ, подвержена въ отдѣльныхъ группахъ весьма большимъ колебаніямъ; у нѣкоторыхъ она очень мала или вовсе отсутствуетъ; у травоядныхъ длина слѣпой кишки можетъ превосходить длину всего тѣла.

Нижній конецъ ilei, ileum ascendens (конечный отдѣлъ, Waldеуег), поднимается изъ малаго таза слѣва и спереди, направо и назадъ и вступаетъ надъ caecum, на границѣ caecum и colon, въ толстую кишку. Отверстіе, ведущее изъ ileum въ толстую кишку, снабжено состоящей изъ двухъ складокъ заслонкой толстой кишки, valvula соlі (vаlvula ileocaecalis, Ваuhіпі), допускающей передвиженіе содержимаго кишекъ только впередъ, но не назадъ. (Рис. 183.)

Передняя нижняя складка, labium inferius, направлена косо, задняя верхняя, вмѣстѣ съ тѣмъ и болѣе короткая, labium superius — болѣе горизонтально. Обѣ складки, или губы заслонки конвергируютъ къ лежащей почти поперечно, узкой, продолговатой щели, apertura valvulae coli На обоихъ концахъ отверстія обѣ складки сходятся другъ съ другомъ и продолжаются съ каждой стороны въ простую поперечную складку слизистой оболочки толстой кишки; оба эти выступа называютъ frenula valvulae coli. Во многихъ случаяхъ сосѣднія plicae semilunares соприкасаются съ frenula и создаютъ также опору заслонки. Обращенная къ ileum поверхность valvulae coli имѣетъ слизистую оболочку тонкой кишки; обращенная же къ толстой кишкѣ — слизистую обочку послѣдней. При растяженіи толстой кишки frenula натягиваются, и свободные края заслонки ложатся другъ на друга, что мѣшаетъ обратному переходу содержимаго толстой кишки въ тонкую.

Соотвѣтственно сказанному, каждая губа заслонки состоитъ изъ двухъ листковъ слизистой оболочки, на свободныхъ краяхъ переходящихъ другъ въ друга. Кромѣ подслизистой ткани, между ними находится извѣстное количество мышечныхъ волоконъ, переходящихъ сюда изъ кольцевого мышечнаго слоя ііеі и толстой кишки. Слой продольныхъ волоконъ въ образованіи заслонки не принимаетъ участія, проходя по кишкѣ, не проникая въ заслонку.

Топографія: положеніе caecum. Caecum лежитъ въ правой подвздошной ямѣ на fascia iliaca и касается своею переднею поверхностью передней брюшной стѣнки надъ серединой lig. inguinale. Смотря по отношенію къ ней брюшины, она болѣе или менѣе широко прикрѣплена къ задней брюшной стѣнкѣ.

Мѣсто впаденія ііеі въ caecum лежитъ на серединѣ Мопго’евой линіи (линія соединенія spinae iliacae ant. sup. съ пупкомъ); точку эту называютъ Мс. Вuгпеу’евской тонкой.

Положеніе processus vermiformis.

I. Наиболѣе частое положеніе: Червеобразный отростокъ переходитъ черезъ Ііпеа terminalis dextra въ малый тазъ, пересѣкаетъ vasa iliaca, у мужчинъ вблизи vasa spermatica и праваго мочеточника, у женщинъ — вблизи ovarium и фаллопіевой трубы.

II. Положеніе. Въ углу между ileum и caecum (въ fossa subcaecalis).

III. Положеніе. Прилегаетъ къ конечному отдѣлу іlеі.

IV. Положеніе. Далеко позади caecum, въ fossa retrocaecalis.

Berry, R., The Anatomy of the Caecum, Anat. Anz., Bd. X, 1895. — Toldt, G., Die Formbildung des Blinddarmes. Verhandl. anat. Ges. 1894.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 122 | Теги: processus vermiformis., typhlon, intestinum caecum, червеобразный отростокъ, Слѣпая кишка | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close