Развитіе мочевого аппарата

Эмбріональныя стадіи внутренностей. Развитіе мочевого аппарата.

Мочевой аппаратъ появляется въ видѣ трехъ слѣдующихъ одна за другою системъ, а именно:

a)  въ видѣ передней или головной почки (pronephros),

b)  въ видѣ первичной почки (mesonephros),

c)  въ видѣ постоянной или третичной почки (metanephros).

Ранее была описана только окончательная форма третичной почечной системы. Для пониманія послѣдней предполагается однако знакомство съ первичной и вторичной системами.

Головная почка состоитъ:

1) изъ свободныхъ парныхъ клубочковъ головной почки, вдающихся въ полость тѣла (glomeruli головной или передней почки);

2) изъ парныхъ, поперечныхъ, сегментальныхъ канальцевъ головной почки,

3) изъ парнаго, продольно идущаго выводного протока, протока головной почки.

Сегментальные поперечные канальцы служатъ соединительными канальцами между протокомъ головной почки и полостью тѣла, которая играетъ роль общей Bowman-Miillег’овской капсулы для клубочковъ головной почки. Протокъ головной почки возникаетъ въ видѣ продольной складки задняго отдѣла эпителіальной соматоплевры (паріэтальнаго мезобласта), вступаетъ въ извѣстную связь съ наружнымъ зародышевымъ листкомъ и впадаетъ въ клоаку. Впаденіе его въ клоаку изображено на рис. 421 W.

Кишечно-легочная система четырех недельного человеческого зародыша

Головная почка найдена у зародышей всѣхъ позвоночныхъ, но не вездѣ играетъ одинаково важную роль. У иныхъ (Myxine, Bdellostoma, костистыя рыбы) она остается на всю жизнь, у амфибій она выростаетъ въ значительный личиночный органъ, редуцирующійся послѣ метаморфоза; у третьей группы (Selachii, Amniota) она достигаетъ вообще лишь незначительнаго и кратковременнаго развитія.

Первичная почка или Вольфово тѣло принимаетъ выводной протокъ головной почки въ качествѣ своего собственнаго. Со стороны брюшной полости, отчасти на мѣстѣ головной почки, отчасти ближе къ хвостовому концу зародыша, развивается новая, обширная система поперечныхъ канальцевъ, вступающихъ въ сообщеніе съ протокомъ головной почки, именуемымъ теперь уже протокомъ первичной почки или Вольфовымъ и снабженнымъ вставленными по ходу ихъ клубочками. Каждый изъ этихъ glomeruli имѣетъ особую Bowmаn - Мullег’ову капсулу; подобныя образованія именуютъ Маlрighі’евыми тѣльцами. Первичная почка постепенно увеличивается въ каудальномъ направленіи, превращаясь въ крупное вытянутое тѣло, расположенное по обѣимъ сторонамъ mesenterii и доходящее почти до задняго конца полости тѣла. Между тѣмъ головная почка все болѣе и болѣе атрофируется. Тамъ, гдѣ зачатки головной почки вообще являются рудиментарными, какъ напр. у Selachii и Amniota, тамъ первичная почка развивается рано; напротивъ у тѣхъ изъ позвоночныхъ, у коихъ головная почка имѣетъ значительную функцію, какъ напр. у Amphibia и Teleostei, тамъ первичная почка возникаетъ сравнительно поздно. Подобно головной почкѣ, первичная представляетъ сегментально закладывающійся органъ.
 

Самое замѣчательное происхожденіе имѣетъ появляющаяся у высшихъ позвоночныхъ (Amniota) третичная почка. Она развивается изъ конечнаго участка протока первичной почки, недалеко отъ мѣста впаденія послѣдняго въ клоаку (Рис. 421 N). Разростаясь при дальнѣйшемъ своемъ развитіи въ краніальномъ направленіи трубчатый эпителіальный зачатокъ дѣлится впервые въ области будущихъ почечныхъ чашекъ на боковыя вѣтви; послѣднія снова дѣлятся и даютъ въ результатѣ продолжающагося дѣленія всю мощную систему эпителіальныхъ каналовъ третичной почких (По другому воззрѣнію, защищаемому выдающимися эмбріологами, нижній отпрыскъ Вольфова протока даетъ только мочеточникъ и все мозговое вещество почки вмѣстѣ съ мозговыми лучами коры, тогда какъ остальная часть коры развивается изъ особаго, мелкоклѣточнаго зачатка, охватывающаго мочеточникъ.).

Разрастающаяся третичная почка скоро превосходитъ размѣрами первичную и наконецъ перенимаетъ ея функціи, въ то время какъ первичная почка, переставъ быть мочевымъ органомъ, частью атрофируется, частью же вступаетъ въ важную связь съ половымъ аппаратомъ.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 181 | Теги: Развитіе мочевого аппарата | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close