Развитіе и прорѣзываніе постоянныхъ зубовъ

Въ каждой половинѣ челюсти образуется по 8 постоянныхъ зубовъ, т. е. на 3 болѣе, нежели молочныхъ. Ихъ можно раздѣлить на замѣщающіе и на добавочные зубы. При этомъ, какъ уже было указано, мѣшечки 5 переднихъ зубовъ, замѣщающихъ молочные зубы, образуютъ второй рядъ возникающихъ изъ эмалевой пластинки зубовъ, въ то время какъ зачатки постоянныхъ большихъ коренныхъ, т. е. добавочныхъ зубовъ, происходятъ путемъ постепеннаго распространенія эмалевой пластинки назадъ и, слѣд., принадлежатъ къ первой серіи зубовъ.

Схемы образованія молочныхъ и замѣщающихъ зубовъ

Соотвѣтственно числу замѣщающихъ зубовъ образуется и 5 замѣщающихъ мѣшечковъ. Они образуются другъ за другомъ спереди назадъ. Удлиняясь, они вдаются съ язычной стороны отъ мѣшечковъ молочныхъ зубовъ въ челюсть; въ верхней челюсти вверхъ и ковнутри, въ нижней — внизъ и ковнутри. Въ концѣ концовъ новообразованный мѣшечекъ лежитъ на днѣ альвеолы молочного зуба въ особомъ углубленіи.

Выпавшие молочные зубы

Растущій замѣщающій зубъ оказываетъ постоянное давленіе на окружающія части, въ особенности на лежащій на немъ корень молочнаго зуба, вслѣдствіе чего наступаетъ постепенное разсасываніе этихъ частей; въ послѣднемъ принимаютъ участіе многочисленныя гигантскія клѣтки, остеокласты. Известковыя соли цемента и дентина корня растворяются, а остающіяся мягкія части атрофируются, путемъ образованія полостей и вдавленій, вплоть до шейки зуба. Въ это время зубъ держится на деснѣ только тонкимъ и узкимъ краемъ и вытѣсняется постояннымъ зубомъ, если ранѣе не будетъ удаленъ какимъ-либо постороннимъ воздѣйствіемъ.

Лѣвая половина нижней челюсти трехлѣтняго ребенка, вскрытая совнутри.

Дополнительные зубы, какъ называютъ три заднихъ зуба каждой половины челюсти, развиваются въ особыхъ мѣшечкахъ и альвеолахъ.

Прежде всего, на 15-ой недѣлѣ зародышевой жизни образуется изъ удлиняющейся кзади зубной бороздки впослѣдствіи заключенный въ мѣшечекъ зачатокъ перваго большого коренного зуба. Равнымъ образомъ изъ той же зубной борозды, независимо отъ зачатка перваго большого коренного зуба, развивается эмалевый зачатокъ второго molaris, но лишь на седьмомъ мѣсяцѣ послѣ рожденія въ этомъ зачаткѣ появляется сосочекъ. Много позднѣе вновь происходитъ тотъ же процессъ почкованія эпителія зубной борозды, и получается зачатокъ третьяго molaris, развивающагося такимъ образомъ независимо отъ эмалеваго зачатка второго molaris. Коронка третьяго molaris начинаетъ образовываться лишь на шестомъ году. Въ очень рѣдкихъ случаяхъ закладывается еще четвертый большой коренной зубъ, который можетъ прорѣзаться и функціонировать въ видѣ вполнѣ развитаго зуба.

Схема прорѣзыванія постоянныхъ зубовъ

Отложеніе извести въ дополнительныхъ зубахъ начинается съ перваго . molaris, притомъ на нижней челюсти нѣсколько ранѣе, чѣмъ на верхней. Первый molaris верхней челюсти объизвествляется на 5 — 6 мѣсяцѣ послѣ рожденія, медіальный рѣзецъ — нѣсколько позднѣе, латеральный рѣзецъ и клыкъ — на 8-мъ и 9-мъ мѣсяцѣ; третій molaris — приблизительно на 12-мъ году.

Время и послѣдовательность прорѣзыванія постоянныхъ зубовъ показаны на схемахъ рис. 55 В и 58. Зубы нижней челюсти прорѣзываются нѣсколько ранѣе.

Сначала, стало быть, показывается самый крупный изъ всѣхъ зубовъ, первый molaris, тогда какъ прорѣзываніе молочныхъ зубовъ начинается съ самаго маленькаго зуба.

Челюсти шестилетнего ребенка

За первымъ molaris слѣдуетъ медіальный incisivus; за ними оба ргаеmolares, потомъ клыкъ, второй molaris и, наконецъ, dens serotinus.

Непосредственно передъ выпаденіемъ молочныхъ рѣзцовъ, около 6-го года, челюсти содержатъ самое большое количество зубовъ. Онѣ переполнены зубами, и явленіе это невольно останавливаетъ вниманіе наблюдателя. Такъ какъ третій molaris стоитъ въ это время еще на ранней ступени развитія, то всѣхъ объизвествленныхъ зубовъ вмѣстѣ насчитывается 48.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 197 | Теги: прорѣзываніе постоянныхъ зубовъ, Развитіе постоянныхъ зубовъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close