Придаточныя щитовидныя железы, glandulae thyreoideae accessoriae

Придаточныя щитовидныя железы, glandulae thyreoideae accessoriae.

За послѣдніе годы многократно изслѣдовались въ морфологическомъ отношеніи своеобразныя придаточныя железы щитовидной и зобной железъ. О положеніи вопроса отчасти даетъ понятіе рис. 273 А и В., гдѣ изображены эмбріональные зачатки щитовидной, зобной и ихъ придаточныхъ железъ.

Схема закладки thyreoideae и thymi

Придаточныя щитовидны яжелезы встрѣчаются не особенно рѣдко; онѣ бываютъ нижними и верхними, боковыми и средними. Особенный интересъ представляетъ средняя верхняя придаточная железа, получающая отдѣльное названіе: glandula accessoria suprahyoidea. Путь, по которому могутъ находиться среднія верхнія придаточныя щитовидныя железы, тянется отъ пирамиды до foramen caecum linguae, проходя впереди подъязычной кости. Эти железы могутъ служить поводомъ къ развитію опухолей, кистъ языка.

Изъ того же исходного пункта, что и щитовидныя железы, развиваются glandulae parathyreoideae, служившія въ послѣднее время предметомъ многочисленныхъ изслѣдованій. Онѣ извѣстны также подъ названіемъ Sапdsteіn’овыхъ тѣлецъ, по имени автора, открывшаго ихъ въ 1880 году у человѣка и нѣкоторыхъ животныхъ.

По наблюденіямъ Schreiber’a, glandulae parathyreoideae никогда не отсутствуютъ и лежатъ на латеральной и задней поверхности боковыхъ долей щитовидной железы, въ видѣ чечевицеобразныхъ или овальныхъ тѣлецъ, окруженныхъ особой соединительно-тканной капсулой и имѣющихъ въ среднемъ 8 мм. длины. Обыкновенно съ каждой стороны имѣется по два подобныхъ образованія. При микроскопическомъ изслѣдованіи они оказываются состоящими изъ фолликуловъ, сходныхъ по свойствамъ съ фолликулами щитовидной железы. Schreiber считаетъ ихъ происходящими изъ эпителія 4-го глоточнаго мѣшка (1898).

ѵ. Andersson, Zur Kenntnis der Morphologie der Schilddriise. Arch. f. Anat. und Phys. 1894. — Eberth, Blutgefasse und Blutgefassdriisen. Merkel u. Bonnet, Ergebnisse VIII, 1898.— Galeotti, G., Beitrag zur Kenntnis der Sekretionserscheinungen in den Epithelzellen der Schilddriise. Arch. f. mikr. Anat. Bd. 48, 1897. — Kohn, A., Studien liber die Schilddriise. II. Arch. f. mikr. Anat. Bd. 48, 1897. — Его-же, Die Epithelkorperchen. Merkel u. Bonnet, Ergebnisse IX. 1899.— Kiirsteiner, W., Die Epithelkorperchen des Menschen in ihrer Beziehung zu Thyreoidea und Thymus. Anat. Hefte № 30, 1898. Число этихъ маленькихъ железистыхъ образованій (glandulae parathyreoideae) перемѣнно; на одной сторонѣ ихъ можетъ быть до 4. Существуетъ (у новорожденнаго) парное верхнее эпителіальное тѣльце, расположенное выше isthmus gl. thyreoideae, и парное нижнее. При нижнемъ эпителіальномъ тѣльцѣ встрѣчаются также железистые каналы и железистые пузырьки. — Маuгег, F., Schilddriise, Thymus и. andere Schlundspaltenderivate bei der Eidechse. Morph. Jahrb. XXVII, 1899. — Его-же, Die Schlundspaltenderivate von Echidna. Verh. anat. Ges. XVI, 1899. — Mott a Coco, A., Contributo all’istologia della ghiandola tiroidea. Anat. Anz. XIX, 1901. — Oswald, A., Zur Kenntnis des Thyreo- globulins. Zeitschr. f. phys. Chemie, XXXII. Щитовидная железа содержитъ тиреоглобулинъ, заключающій въ себѣ іодъ и протеидъ содержащій фосфоръ. — Roos, E., Untersuchungen uber die Schilddriise, Zeitschrift f. physiol. Chemie, XXVIII, 1899. — Rоud , A., Contribution a l’etude de Torigine et de revolution de la Thyroide laterale et du Thymus chez le Campagnol, Bull, de la Soc, Vaudoise des Sc. nat., Vol. 36. Происхожденіе зобной железы, по мнѣнію Roud, исключительно эктодермальное.— Schmid, E., Der Sekretionsvorgang in der Schilddriise. Arch. f. mikr. Anat. Bd. 47, 1896. — Schreiber, L., Beitrage zur Kenntnis der Entwickelung und des Baues der Glandulae parathyreoideae (Epithelkorperchen) des Menschen. Arch. f. mikr. Anat. Bd. 52, 1898. — Symington, J., Gl. Thyreoidea, Gl. parathyreoidea, Thymus des dreizehigen Faul- tieres. Arch. f. Anat. u. Phys. 1897. — Vassale , G. et Generali, F., Fonction parathyreoidienne et fonction thyreoidienne. Arch, italiennes de Biol. XXXIII, 1900. — Wоhlmuth, J., Ueber den Jodgehalt der Schilddriisen von Schafen. Centralblatt f. Physiologie XV, 1902.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 140 | Теги: glandulae thyreoideae accessoriae, Придаточныя щитовидныя железы | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close