Придаточныя носовыя полости, sinus paranasales

Придаточныя носовыя полости, sinus paranasales.

Придаточныя полости носа представляютъ поздно возникающіе, имѣющіе видъ слѣпыхъ мѣшковъ, окруженные костными стѣнками придатки носовой полости, выстланные тонкой слизистой оболочкой. Разсмотрѣнныя уже выше устья придаточныхъ полостей соотвѣтствуютъ отверстіямъ первоначальныхъ впячиваній слизистой оболочки на мѣстѣ будущихъ придаточныхъ полостей. Къ придаточнымъ полостямъ носа принадлежатъ: верхнечелюстная пазуха, sinus maxillaris (Highmori); пазуха клиновидной кости, sinus sphenoidalis; лобная пазуха, sinus frontalis и многочисленныя ячейки рѣшетчатой кости, cellulae ethmoidales.

О важномъ морфологическомъ значеніи послѣднихъ см. остеологію, гдѣ также объясненъ и своеобразный характеръ раковинъ.

Анатомическія особенности этихъ полостей были разсмотрѣны въ остеологіи. Онѣ имѣютъ большое значеніе для патологіи носовой полости и сдѣлались благодаря этому предметомъ разностороннихъ изслѣдованій, выяснившихъ большую измѣнчивость ихъ. Разсмотрѣніе этихъ важныхъ въ практическомъ отношеніи подробностей выходитъ далеко изъ рамокъ учебника; желающихъ детально ознакомиться съ этимъ предметомъ мы отсылаемъ къ книгѣ Hajek’a, Pathologie und Tlierapie der Nase und ihrer Nebenhohlen. Leipzig u. Wien, 2 Aufl. 1903.

Внутренний вид латеральной стенки носовой перегородки

Внутренний вид латеральной стенки носовой перегородки

О значеніи этихъ воздухоносныхъ полостей въ экономіи организма ничего не извѣстно достовѣрнаго. Bidder и Arnold считали одной изъ задачъ придаточныхъ полостей сообщеніе влажности обонятельной оболочкѣ. Другіе видятъ значеніе придаточныхъ полостей въ уменьшеніи вѣса костей содержащихъ воздухъ. Однако, хотя пневматичность костей и придаетъ черепу большую легкость (Joh. Мullег), тѣмъ не менѣе едва-ли это можетъ быть принято въ расчетъ, такъ какъ, если-бы придаточныя полости были наполнены губчатымъ костнымъ веществомъ, все-же вѣсъ головы увеличился-бы лишь на 1 % (Braune и Сlаsеп). — Объемъ придаточныхъ полостей обыкновенно превосходитъ объемъ главныхъ полостей. — Челюстныя полости объемистѣе, нежели всѣ прочія придаточныя вмѣстѣ взятыя.

Придаточныя полости играютъ, можетъ быть, извѣстную роль въ качествѣ резонаторовъ при образованіи звуковъ. Но на первомъ планѣ стоитъ ихъ морфологическое значеніе, доказанное по отношенію къ лобной, челюстной и клиновидной пазухамъ, именно, значеніе типическаго мѣста возникновенія раковинъ у млекопитающихъ.

Peter, К., Anlage der Homologie der Muscheln des Menschen und der Sanger. Arch, f. mikr. Anat., Bd. 60, 1902. — Schonemann, A., Beitrag zur Kenntnis der Muschelbildung und des Muschelwachstums. Anat. Hefte № 58, 1901. — Zuckerkandl, E., Die Nasenmuschel der Monotremen. Anat., Anz. XXI, 1902.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 19 | Теги: sinus paranasales, Придаточныя носовыя полости | Рейтинг: 0.0/0
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

close