Наружный отдѣлъ мужскихъ половыхъ органовъ. Перепончатая часть мочеиспускательнаго канала, pars membranacea urethrae. Рис. 353 и 361. Перепончатая часть мочеиспускательнаго канала тянется отъ верхушки prostatae до bulbus urethrae, располагаясь внутри trigonum urogenitale (Trigonum urogenitale состоитъ изъ m. transversus perinei profundus и изъ покрывающихъ обѣ его поверхности fasciae diaphragmatis urogenitalis sup. et inf.), который прободается ею посрединѣ, причемъ она окружена пучками поперечнополосатыхъ мышцъ. См.: perineum. На передней своей поверхности она имѣетъ въ длину около 2 см., на задней — лишь около 1,5 см., такъ какъ она входитъ въ bulbus urethrae въ косомъ направленіи. Она представляетъ самую узкую часть мочеиспускательнаго канала, способную однако къ значительному расширенію, имѣющую посрединѣ около 1,5 см. въ окружности, въ концѣ же — 1,2 см. Въ мѣстѣ прохожденія сквозь толщу trigoni urogenitalis передняя, вогнутая поверхность ея отстоитъ приблизительно на 2 см. отъ вершины лобковаго угла. По обѣимъ сторонамъ partis membranaceae лежатъ окруженныя мышечными пучками и входящія, слѣдователоно, также въ составъ trigoni urogenitalis, bulbo-urethral`ныя железы (Cowperi).
Многослойный мостовидный эпителій partis prostaticae постепенно переходитъ въ слизистой оболочкѣ partis membranaceae въ многослойный цилиндрическій эпителій. Submucosa содержитъ продолженіе пещеристой ткани partis prostaticae urethrae, окружающее послѣднюю со всѣхъ сторонъ. Muscularis состоитъ изъ внутренняго, продольнаго и наружнаго, кольцевого слоя гладкихъ мышечныхъ волоконъ. Снаружи къ нимъ присоединяются пучки поперечно-полосатыхъ мышцъ, образующихъ зажимающую мышцу мочеиспускательнаго канала. См.: perineum | |
| |
Переглядів: 169 | | |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |