Общая Splanchnologia

Старинные анатомы называли внутренностями, viscera, всѣ органы, лежащіе въ полостяхъ тѣла и отличающіеся по своему строенію и отправленію отъ сосѣднихъ стѣнокъ тѣла. Поэтому къ внутренностямъ они причисляли центральную нервную систему и органы чувствъ. Точно также и сердце, топографически относимое еще и теперь къ груднымъ внутренностямъ, разсматривалось вмѣстѣ съ внутренностями.

Систематическая анатомія относитъ къ внутренностямъ органы слѣдующихъ трехъ аппаратовъ:

1.  Apparatus digestorius, пищеварительный аппаратъ | кишечно-легочная система

2.  Apparatus respiratorius, дыхательный аппаратъ | кишечно-легочная система.

3.  Apparatus urogenitalis, мочеполовой аппаратъ.

Сюда же принадлежатъ селезенка, щитовидная железа, thymus и надпочечники, разсматриваемые соотвѣтственно при органахъ пищеваренія, дыханія и мочеполовыхъ; принадлежащіе къ внутренностямъ musculi viscerum, въ міологіи (ученіи о мышцахъ) обыкновенно не разсматриваемые, а также и серозные мѣшки полости тѣла, которымъ посвящена отдѣльная глава.

Прежде чѣмъ перейти къ подробностямъ, необходимо выяснить морфологическія отношенія внутренностей къ ранѣе описаннымъ системамъ: къ костямъ, связкамъ, фасціямъ и мышцамъ. Для этого необходимо оріентироваться на планѣ строенія тѣла по предлагаемой и уже изъ предыдущаго извѣстной схемѣ. Рис. 1.

Положеніе кишечника на планѣ строенія

До сихъ поръ были разсмотрѣны: скелетная система (7, 8, 9, 10), мышечная система (4) и сосудистая система.

Можно замѣтить, что кромѣ кожи (1) и паріэтальнаго листка полости тѣла (6) на дорсальной и вентральной сторонахъ тѣла имѣются еще двѣ системы, именно на дорсальной — центральная нервная система (2), а на вентральной — вентральное ядро тѣла (3 и 5), за исключеніемъ своей дорсальной части отдѣляющееся отъ стѣнки тѣла полостью, вентральной полостью тѣла (между 5 и 6). Это вентральное ядро съ частью somatopleur’ы есть ничто иное, какъ закладка пищеварительнаго и дыхательнаго аппаратовъ, мочеполового аппарата и серозныхъ мѣшковъ, т. е. внутренностей.

Каждый изъ названныхъ трехъ аппаратовъ представляетъ изъ себя въ сущности выстланный эпителіемъ и открывающійся на наружной поверхности тѣла каналъ иаи трактъ, одѣтый многослойной мышечной, а также серозной оболочкой и снабженный многочисленными железами.
.
Чтобы понять общія основы ученія о внутренностяхъ, мы сначала должны познакомиться съ нѣкоторыми часто повторяющимися чертами строенія ихъ.

Въ строеніи внутренностей въ такой степени преобладаетъ трехслойная система, что необходимо съ самаго начала познакомиться съ общимъ типомъ послѣдовательнаго ряда этихъ слоевъ.

Указанные три слоя слѣдующіе:

1. слизистая оболочка, tunica mucosa;

2. мышечная оболочка, tunica muscularis;

3. серозная оболочка, tunica serosa, или у нѣкоторыхъ органовъ adventitia, tunica adventitia

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 189 | Теги: Splanchnologia, Общая спланхнологія | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close