Ободочная кишка, intestinum colon

Ободочная кишка, intestinum colon.

Восходящая ободочная кишка, colon ascendens, поднимается почти вертикально (слегка отклоняясь латерально) изъ fossa iliaca dextra къ нижней поверхности печени, на которой производитъ impressio colica; вблизи желчнаго пузыря она выступаетъ впередъ, затѣмъ загибается налѣво и переходитъ въ colon transversum; образующійся при этомъ плоскій изгибъ называется flexura coli dextra. Рис. 155.

Situs abdominis IV

Colon ascendens уже, чѣмъ caecum, но шире, чѣмъ colon transversum. Спереди colon ascendens частью прикрыта петлями тонкой кишки; сзади, къ задней брюшной стѣнкѣ ее прикрѣпляетъ брюшина, покрывающая ея переднюю и боковую поверхности и оставляющая, обыкновенно, свободной полоску на задней поверхности (рис. 155, 173). Она прилегаетъ задней поверхностью къ fascia iliaca, quadrata, transversalis и къ нижней части передней поверхности правой почки, соединяясь съ ними рыхлой соединительной тканью.

Situs abdominis V

Топографія.

I. Голотопически colon ascendens лежитъ въ regio abdominalis lateralis.

II. Скелетотопически она соотвѣтствуетъ поперечнымъ отросткамъ поясничныхъ позвонковъ и 12-му ребру.

III. Синтопически она лежитъ на m. quadratus lumborum и m. transversus abdominis, проходитъ по медіальной нижней сторонѣ правой почки и касается своею flexura coli dextra нижней поверхности правой дольки печени.

Поперечная ободочная кишка, colon transversum (рис. 155), идетъ отъ regio hypochondriaca dextra черезъ верхнюю часть regionis umbilicalis, слегка поднимаясь къ regio hypochondriaca sinistra, гдѣ, образуя у нижняго конца селезенки сильный изгибъ, flexura coli sinistra, она переходитъ въ colon descendens. Эта кривизна выдается нѣсколько выше въ брюшную полость, нежели правая и прикрѣпляется къ діафрагмѣ посредствомъ lig. phrenicocolicum.

Топографія.

I. Скелетотопически она соотвѣтствуетъ приблизительно линіи соединенія между концами хрящей 10-ыхъ реберъ. — II. Голотопически, colon transversum лежитъ въ правомъ hypochondrium, epigastrium, regio umbilicalis и въ лѣвомъ hypochondrium. — III. Синтопически она граничитъ вверху съ печенью, желчнымъ пузыремъ, селезенкой, сзади — съ duodenum, pancreas; спереди — съ передней брюшной стѣнкой, внизу — съ тонкою кишкою. Mesocolon transversum отдѣляетъ железистый отдѣлъ брюха отъ кишечнаго (Drusenbauch u. Darmbauch Waldeyer’a).

Обѣ кривизны лежатъ далеко въ дорсальномъ направленіи, срединный же отдѣлъ поднимается къ передней брюшной стѣнкѣ. Такимъ образомъ colon transversum описываетъ укрѣпленную брюшиной дугу, вогнутость которой направлена къ позвоночнику и вверхъ.

Разновидности. Въ иныхъ случаяхъ она достигаетъ пупка, а при сильномъ изогнутіи можетъ опускаться еще ниже.

Нисходящая ободочная кишка, colon descendens, идетъ внизъ отъ flexura coli sinistra, проходитъ черезъ regiones hypochondriaca и lumbalis sinistrae къ fossa iliaca sinistra, гдѣ безъ рѣзкихъ границъ переходитъ въ colon sigmoideum. Спереди и съ боковъ она одѣта брюшиной, поверхность ея прикрѣплена посредствомъ рыхлой соединительной и жировой ткани къ подлежащимъ органамъ.

Топографія. I. Голотопически colon descendens лежитъ въ regio lumbalis sinistra. — II. Скелетотопически она примыкаетъ вверху къ 12-му ребру, внизу — къ лѣвому крылу подвздошной кости. — III. Синтопически она лежитъ передъ pars costalis діафрагрмы, передъ m. quadratus lumborum, m. transversus abdominis и боковымъ краемъ лѣвой почки. Спереди она покрыта въ большей части своей петлями тонкой кишки. Вверху flexura coli sinistra прилегаетъ къ нижнему концу селезенки.

Colon sigmoideum (рис. 136, 150, 155), (S romanum), представляетъ совершенно покрытую брюшиной и укрѣпленную складкой брюшины, mesocolon sigmoideum, петлю ободочной кишки, измѣнчивой длины, формы и положенія. Начало этого изгиба начинается различно: или въ fossa iliaca sinistra, или выше, вмѣстѣ съ началомъ того же mesocolon sigmoideum, конецъ же изгиба можетъ или быть смѣщенъ къ концу mesocoli sigmoidei, или доходить до начала recti на лѣвой сторонѣ promontorii; начало recti замѣтно по измѣненному характеру стѣнки. Mesocolon sigmoideum пересѣкаетъ а. и ѵ. iliaca ext. sin., vasa spermatica sin., и лѣвый мочеточникъ.

Situs abdominalis II

Situs abdominalis III

Разновидности. Большею частью, colon sigmoideum образуетъ короткую петлю и спускается въ малый тазъ, на лѣвой сторонѣ promontorii, въ другихъ случаяхъ онъ можетъ очень сильно загибаться вправо, доходить до caecum, даже до печени, и только затѣмъ поворачивать къ тазу.

Обыкновенное положеніе coli sigmoidei показано на рис. 186, на рис. же 187 представлено нѣсколько другихъ формъ и положеній этой, чрезвычайно важной въ практическомъ отношеніи, кишечной петли.

Обыкновенное положение coli sigmoidei

Ряд длинных форм coli sigmoidei

Нисходящая на рис. 186 отъ colon descendens ножка S-образной кривизны, названная ободочной (оральной) ножкой, спускается болѣе или менѣе глубоко въ малый тазъ, образуетъ съ восходящей, или прямокишечной (заднепроходной) ножкой вершину, или apex петли, достигаетъ до promontorium и, образуя еще разъ сильный изгибъ, переходитъ въ rectum. Прямокишечная, или восходящая ножка лежитъ здѣсь на медіальной сторонѣ ободочной ножки, между нею и rectum. Вершина же петли можетъ направляться горизонтально направо и даже вверхъ. Въ рѣдкихъ случаяхъ прямокишечная ножка можетъ лежать на лѣвой (латеральной) сторонѣ ободочной ножки. (См. рис. 187.) При обсужденіи варіацій въ положеніи подвижной части кишечника, конечно, необходимо отличать тѣ различныя положенія, которыя кишка можетъ принять вслѣдствіе своей подвижности, дѣятельности мускулатуры, вслѣдствіе сильнаго наполненія или отъ вліянія сосѣднихъ частей, отъ тѣхъ варіацій въ расположеніи, которыя зависятъ отъ различной длины этой части кишки и отъ неодинаковаго ея прикрѣпленія. Объ этихъ двухъ послѣднихъ условіяхъ и идетъ здѣсь рѣчь.

Schiefferdecker различаетъ слѣдующія положенія coli sigmoidei:

1) конецъ coli descendentis лежитъ латерально отъ flexura. Flexura при этомъ или свѣшивается въ малый тазъ, или поднимается вверхъ къ задней брюшной стѣнкѣ, или же другія кишечныя петли отдѣляютъ flexura отъ задней брюшной стѣнки и оттѣсняютъ къ передней:

2) конецъ coli descendentis лежитъ медіально отъ flexurae.

Всѣ, собранные подъ 1) случаи дѣлятся еще на многочисленныя подгруппы, ѵ. Samson дѣлитъ, напротивъ, различныя flexurae по положенію угла прикрѣпленія, по длинѣ и по сторонѣ тѣла (см. Peritonaeum).

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 156 | Теги: intestinum colon, ободочная кишка | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close