Наружный носъ, nasus externus. Рис. 207 — 216. Онъ состоитъ изъ: 1. остова, частью хрящевого, частью костнаго; Образуемый этими частями выступъ лицевой поверхности головы представляетъ только преддверіе, ведущее въ самый органъ чувства и, какъ ни различенъ бываетъ его видъ у различныхъ индивидуумовъ (рис. 207), имѣетъ основною формою неправильную трехгранную пирамиду. Три поверхности ея, именно: нижняя, прободенная носовыми отверстіями, равно какъ двѣ боковыя — свободны. Основною, или прикрѣпленной поверхностью, basis nasi, наружный носъ соединенъ съ лицомъ. Обѣ боковыхъ поверхности сходятся по направленію къ медіанной плоскости, встрѣчаясь здѣсь по закругленному ребру, спинкѣ носа, dorsum nasi. Верхній конецъ, мѣсто соединенія носа со лбомъ, называется корнемъ носа, radix nasi. Нижній конецъ спинки носа встрѣчается съ нижней носовой поверхностью въ кончикѣ носа, apex nasi. Нижняя часть боковыхъ поверхностей носа выступаетъ сильнѣе прочихъ и подвижна; она образуетъ крылья носа, alae nasi. Свободный край ея называется margo nasi. Неглубокая борозда, sulcus alaris (не упомянуто въ нов. анат. номенкл.) отдѣляетъ подвижную часть боковой стѣнки отъ неподвижной. Нижняя поверхность наружнаго носа, имѣющая треугольную форму, ограничена съ боковъ носовыми крыльями. М едіальную часть нижней поверхности образуетъ самая нижняя часть носовой перегородки, septum mobile nasi. Крылья носа и septum mobile ограничиваютъ два продолговатыхъ, способныхъ расширяться и съуживаться отверстія, ноздри, nares. Во многихъ случаяхъ обѣ половины носа бываютъ построены несимметрично, такъ что часто получается косое расположеніе. Какъ показалъ Welсkег, можно различать четыре главныхъ формы асимметріи носа. Именно, существуетъ сколіотическіе носы, отклоняющіеся въ верхней половинѣ своей въ одну сторону, въ нижней-же — въ другую. Несколіотическій же кривой носъ можетъ отклоняться цѣликомъ или въ правую, или въ лѣвую сторону. His, W., — Die Entwicklung der menschlichen und tierischen Physiognomien. Arch. f. Anat. u. Phys., 1892. — Hoyer, Beitrag zur Anthropologie der Nase. Morph. Arb. von G. Schwalbe, IV, 1894. — Wiedersheim, R., Beitrage zur Kenntnis der ausseren Nase von Semnopithecus nasicus. Zeitschr. f. Morph, u. Anthropologie. Bd. III, 1901. | |
| |
Переглядів: 60 | | |
![]() Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |