Мышцы наружныхъ половыхъ органовъ, у мужчинъ

Мышцы наружныхъ половыхъ органовъ, у мужчинъ.

1. M. bulbo-cavernosus. Рис. 367; 377,13.

У мужчинъ мышца эта охватываетъ bulbus urethrae и сосѣднюю часть corporis cavernosi urethrae. При полномъ развитіи она состоитъ изъ трехъ слоевъ изъ коихъ глубокіе могутъ отсутствовать. Поверхностный слой начинается отъ срединной, вотканной въ albuginea bulbi urethrae фиброзной полоски и тянется обращенными впередъ и латерально пучками, съ каждой стороны, частью къ боковой поверхности corporis cavernosi penis, отчасти-же — къ плотной соединительной ткани, заложенной между corpora cavernosa penis. Второй слой имѣетъ болѣе сагиттальное направленіе, начинаясь отъ такъ наз. centrum perineale, т. е. отъ поперечной фиброзной пластинки, образованной заднимъ, острымъ краемъ fasciae perinei. Начинающіеся отсюда пучки, часто подкрѣпленные волокнами отъ m. sphincter ani ext., оканчиваются въ corpus cavernosum urethrae или тянутся къ мѣстамъ прикрѣпленія поверхностнаго слоя. Третій, наиболѣе глубокій слой состоитъ изъ плоскихъ кольцевидныхъ пучковъ, окружающихъ заднюю часть bulbi urethrae.

Корни полового члена в соединении с лобковыми и седалищными костями

М. bulbo-cavernosus суживаетъ и укорачиваетъ мочеиспускательный каналъ и обладаетъ способностью выбрасывать толчками его содержимое. Онъ называется поэтому еще ш. compressor bulbi и m. ejaculator seminis.

Мышцы мужской промежности

2. M. ischiocavernosus. Рис. 377,12.

Начинается нѣсколькими медіальными, нижними и латеральными пучками, окружающими корень corporis cavernosi penis, отъ восходящей вѣтви сѣдалищной кости и прикрѣпляется къ нижней и боковой поверхностямъ corporis cavernosi penis. Поверхностный пу- чекъ можетъ переходить своимъ концевымъ сухожиліемъ на спинку penis’a и здѣсь соединяться съ соотвѣтствующимъ сухожиліемъ другой стороны, образуя петлю.

3. M. transversus perinei superficialis. Рис. 377,11.

Маленькая мышца, начинающаяся отъ сѣдалищной кости позади предыдущей и идущая въ поперечномъ направленіи къ таковой же мышцѣ противоположной стороны, чтобы соедидиниться съ нею или окончиться медіанной фиброзной полоской, находящейся въ связи съ заднимъ острымъ краемъ fasciae perinei и съ raphe bulbi и, какъ уже было упомянуто, называющейся centrum perineale.

Начала и концы этой мышцы могутъ расщепляться на нѣсколько частей, представляя такимъ образомъ цѣлый рядъ варіантовъ. Начало можетъ перемѣститься на нижній листокъ fasciae perinei, на fascia obturatoria, на fascia diaphragmatis pelvis inf., а нѣкоторые пучки могутъ попасть въ bulbocaverno- sus и въ sphincter ani externus.

4. M. transversus perinei profundus. Рис. 383

Мышца эта лежитъ между обоими листками fasciae perinei, соединяющимися спереди и сзади мышцы и образующими вмѣстѣ со слѣдующей мышцей важное trigonum urogenitale. Послѣднее представляетъ треугольную фиброзно-мышечную пластинку, натянутую своимъ усѣченнымъ переднимъ концомъ въ поперечномъ направленіи въ переднемъ отдѣлѣ выхода таза и находящуюся въ важныхъ, уже не разъ описанныхъ отношеніяхъ къ извѣстнымъ отдѣламъ мочеполового аппарата.

Половина фронтального разреза передней области мужского таза

5. M. sphincter urethrae membranaceae. Рис. 359.

Одиночная поперечно-полосатая мышца, окружающая преимущественно кольцеобразными пучками pars membranacea и прилегающую къ ней часть partis prostaticae urethrae. Только въ задней части мочеиспускательнаго канала мышечныя волокна оканчиваются свободно. У женщинъ мышца эта одновременно окружаетъ влагалище и мочеиспускательный каналъ.

Нижняя часть мочевого пузыря, prostata и т. д., сбоку

Въ близкомъ отношеніи къ sphincter urethrae membranaceae находится прежде всего m. bulbo-cavernosus. Въ области заднепроходнаго отверстія послѣдній получаетъ прилегающіе къ нему подкрѣпляющіе пучки. Между нимъ и sphincter externus натянуты волокна transversi perinei superficialis.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 187 | Теги: Мышцы половыхъ органовъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close