Мышцы мягкаго нёба и зѣва. Musculi palatiet faucium

Мышцы мягкаго нёба и зѣва. Musculi palatiet faucium. Рис. 87, 93, 96.

Вступая съ разныхъ сторонъ въ мягкое нёбо, онѣ состоятъ изъ m. tensor veli palatini, m. levator veli palatini, m. uvulae, m. glossopalatinus и m. pharyngopalatinus.

1. М. tensor ѵеli palatini, мышца, растягивающая мягкое нёбо (рис. 87, 2), начинается въ видѣ тонкой пластинки по линіи, идущей отъ spina angularis клиновидной кости до корня processus pterygoidei (lamina medialis, fossa scaphoidea), а также отъ поверхности латеральнаго хрящевого края tubae auditivae (отсюда его старое названіе m. sphenosalpingostaphylinus).

Мышцы неба и глотки

Вертикально опускаясь внизъ и суживаясь, она переходитъ въ сухожиліе, которое огибаетъ hamulus pterygoideus и затѣмъ идетъ горизонтально въ медіальномъ направленіи и, расширяясь, переходитъ въ сухожильный aponeurosis palatin а (не упом. въ нов. анат. номенкл.), передній край которой прикрѣпляется къ заднему краю нёбной кости до crista marginalis. Въ тотъ же самый апоневрозъ переходитъ сухожиліе m. tensoris другой стороны. Между сухожиліемъ и hamulus pterygoideus лежитъ bursa m. tensoris veli palatini.

2. M. levator veli palatini, мышца, поднимающая мягкое нёбо (рис. 87, I), лежитъ сзади и медіально отъ предыдущей мышцы, начинаясь впередикь ramen caroticum externum отъ шероховатости partis petrosae височной кости, а нѣсколькими пучками большею частью также и отъ нижняго края хряща Евстахіевой трубы, къ которой онъ плотно прилегаетъ (отсюда старое названіе: rn. petrosalpingostaphylinus). Кругловатое брюшко его идетъ въ направленіи внизъ медіально и впередъ, затѣмъ расширяется и прикрѣпляется къ средней части апоневроза нёба. Отдѣльные пучки его могутъ быть прослѣжены черезъ среднюю линію въ мышцу другой стороны.

3. М. uvulae, мышца язычка, (рис. 87,3). Тонкимъ началомъ отходитъ отъ верхняго края апоневроза нёба, иногда также и отъ spina nasalis posterior, въ видѣ парной мышцы; правая и лѣвая мышцы тѣсно прилегаютъ другъ къ другу и идутъ въ прямомъ направленіи позади лучистой части ш. levatoris къ кончику язычка, гдѣ, заостряясь, кончаются.

4. М. glossopalatinus, нёбно-язычная мышца. Это мышца передней нёбной дужки.

Наверху ея волокна лежатъ впереди всѣхъ прочихъ мышцъ нёба и продолжаются въ мышцу другой стороны. Внизу они проникаютъ въ боковую часть языка, проходятъ по боковому краю частью до кончика его, но главнымъ образомъ переходятъ въ m. transversus linguae.

5. М. pharyngopalatinus, нёбно-глоточная мышца. (Рис. 87, 4; 93, 5.) Значительная мышца, лежащая въ задней нёбной дужкѣ.

Мягкое небо и задняя стенка глотки

Она начинается отъ нижняго края хряща Евстахіевой трубы, отъ медіальной пластинки и отъ hamulus processus pterygoidei и отъ задней поверхности апоневроза нёба. Здѣсь соединяются пучки обѣихъ сторонъ. Направляясь внизъ, мышечныя волокна сильно расходятся, загибаютъ въ заднюю стѣнку глотки и частью соединяются съ волокнами другой стороны. Большинство пучковъ идетъ внизъ и прикрѣпляется частью къ заднему краю щитовиднаго хряща, частью же они идутъ къ средней линіи и тамъ кончаются въ сухожильномъ листкѣ, отходящемъ отъ нижняго рожка щитовиднаго хряща.

Мышцы глотки сзади

Иннервація. Изъ мышцъ мягкаго нёба m. levator и m. uvulae иннервируются n. facialis, m. tensor — n. trigeminus, m. pharyngopalatinus получаетъ нервы изъ plexus pharyngeus.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 197 | Теги: Мышцы зѣва, Musculi palatiet faucium, Мышцы мягкаго нёба | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close