Мышцы конечнаго участка кишечника. 1. М. sphincter ani externus. Рис. 277,6,7; 278,4,5. Произвольная запирательная мышца задняго прохода охватываетъ своими внутренними волокнами нижній конецъ прямой кишки. Поверхностные пучки проходятъ въ сагиттальномъ направленіи по боковымъ поверхностямъ задняго прохода и оканчиваются впереди его, скрещиваясь частью въ кожѣ промежности, частью — въ centrum perineale. Позади anus’a они направляются, также перекрещиваясь, отчасти къ кожѣ, отчасти-же при посредствѣ связки, lig. anococcygeum (Рис. 382,10; 385,7), — къ верхушкѣ копчика. Нерѣдко встрѣчаются добавочные пучки fasciae diaphragmatis urogenitalis inf. 2. M. levator ani. Рис. 377,9 ; 378,9 ; 383,7; 385,9. М. levator ani обѣихъ сторонъ представляетъ (вмѣстѣ съ m. coccygeus) воронкообразно наклоненную мышечную пластинку, способствующую закрыванію выхода таза и называемую поэтому diaphragma pelvis. Задняя часть, отходящая отъ fascia obturatoria вплоть до spina ischiadica и направляющаяся къ кончику копчика и къ lig. anococcygeum носить особое названіе m. iliococcygeus, передняя же часть называется m. pubococcygeus. Levator ani женщинъ отличается тѣмъ, что на своемъ пути около влагалища вступаетъ въ связь съ продольными волокнами послѣдняго. M. levator ani занимаетъ, по замѣчанію Каlisсhег’а, особенное положеніе, происходя отъ хвостовой мускулатуры млекопитающихъ, а не отъ sphincter cloacae, какъ ранѣе описанныя мышцы. M. coccygeus (Рис. 385,8) начинается отъ spina ischiadica посредствомъ пучковъ, перемѣшанныхъ съ сухожильными тяжами и прикрѣпляется, вѣерообразно расширяясь, къ боковому краю копчика. Примѣсь сухожильныхъ волоконъ можетъ быть столь значительна, что мышца кажется частью lig. sacrospinosi. Она можетъ и совершенно отсутствовать. Kalischer, О, Die Urogenitalmuskulatur des Dammes. Berlin. 1900. — Kollmann, Der Levator ani und der Coccygeus bei den geschwanzten Affen und den Anthropoiden. Verh. anat. Ges. VIII, 1894. — Popowsky, J., Zur Entwicklungsgeschichte der Dammmuskulatur des Menschen. Anat. Hefte, Nr. 38. 1899. | |
| |
Переглядів: 56 | | |
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |