Мышцы конечнаго участка кишечника

Мышцы конечнаго участка кишечника.

1.    М. sphincter ani externus. Рис. 277,6,7; 278,4,5.

Произвольная запирательная мышца задняго прохода охватываетъ своими внутренними волокнами нижній конецъ прямой кишки. Поверхностные пучки проходятъ въ сагиттальномъ направленіи по боковымъ поверхностямъ задняго прохода и оканчиваются впереди его, скрещиваясь частью въ кожѣ промежности, частью — въ centrum perineale. Позади anus’a они направляются, также перекрещиваясь, отчасти къ кожѣ, отчасти-же при посредствѣ связки, lig. anococcygeum (Рис. 382,10; 385,7), — къ верхушкѣ копчика. Нерѣдко встрѣчаются добавочные пучки fasciae diaphragmatis urogenitalis inf.

Фронтальная проекция границ желудка, селезенки, ободочной кишки, почек и надпочечников

Поля соприкосновения передней поверхности правой почки и надпочечника

Вид мужской промежности после удаления поверхностных мышц

2.    M. levator ani. Рис. 377,9 ; 378,9 ; 383,7; 385,9.

М. levator ani обѣихъ сторонъ представляетъ (вмѣстѣ съ m. coccygeus) воронкообразно наклоненную мышечную пластинку, способствующую закрыванію выхода таза и называемую поэтому diaphragma pelvis.
Мышца эта начинается съ каждой стороны по линіи, идущей отъ задней поверхности лонной дуги до spina ischiadica. Въ частности волокна ея берутъ начало отъ внутренней поверхности горизонтальной вѣтви лобковой кости, отъ начальной части arcus tendinei fasciae pelvis, arcus tendineus m. levatoris ani (Рис. 381,11) и отъ fascia obturatoria до spina ischiadica. Проходя кзади по боковой сторонѣ мочевого пузыря, prostatae и recti, эта мышца плотно прикрѣплена къ prostata и тѣсно связана со стѣнкой прямой кишки благодаря тому, что продольный слой мышцъ кишки оканчивается между пучками m. levatoris. Между prostata и rectum поднимающія мышцы обѣихъ сторонъ связаны между собою поперечными пучками гладкихъ мышцъ. Позади прямой кишки часть пучковъ дугообразно соединяется съ соотвѣтствующими пучками противоположной стороны, другая-же часть прикрѣпляется къ копчиковой кости и къ lig. anococcygeum.

Мышцы мужской промежности

Мышцы промежности женщины

fascia pelvis мужчин

Половина фронтального разреза передней области мужского таза

Задняя часть, отходящая отъ fascia obturatoria вплоть до spina ischiadica и направляющаяся къ кончику копчика и къ lig. anococcygeum носить особое названіе m. iliococcygeus, передняя же часть называется m. pubococcygeus.

Levator ani женщинъ отличается тѣмъ, что на своемъ пути около влагалища вступаетъ въ связь съ продольными волокнами послѣдняго.

M. levator ani занимаетъ, по замѣчанію Каlisсhег’а, особенное положеніе, происходя отъ хвостовой мускулатуры млекопитающихъ, а не отъ sphincter cloacae, какъ ранѣе описанныя мышцы.

M. coccygeus (Рис. 385,8) начинается отъ spina ischiadica посредствомъ пучковъ, перемѣшанныхъ съ сухожильными тяжами и прикрѣпляется, вѣерообразно расширяясь, къ боковому краю копчика. Примѣсь сухожильныхъ волоконъ можетъ быть столь значительна, что мышца кажется частью lig. sacrospinosi. Она можетъ и совершенно отсутствовать.

Выход мужского таза снизу

Kalischer, О, Die Urogenitalmuskulatur des Dammes. Berlin. 1900. — Kollmann, Der Levator ani und der Coccygeus bei den geschwanzten Affen und den Anthropoiden. Verh. anat. Ges. VIII, 1894. — Popowsky, J., Zur Entwicklungsgeschichte der Dammmuskulatur des Menschen. Anat. Hefte, Nr. 38. 1899.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 56 | Теги: Мышцы кишечника | Рейтинг: 0.0/0
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'...

Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц...

close