Матка, uterus

Матка, uterus. Рис. 325.

Матка есть симметрическій, толстостѣнный органъ, назначеніе котораго состоитъ въ томъ, чтобы принимать въ себя приносимыя изъ яйцевода оплодотворенныя яйца, давать имъ помѣщеніе и снабжать ихъ питательнымъ матеріаломъ въ періодъ ихъ развитія и, наконецъ, выталкивать зрѣлый плодъ; послѣдній процессъ носитъ названіе родовъ.

Вполнѣ развитая дѣвственная матка имѣетъ сплюснутую въ сагиттальномъ направленіи грушевидную форму, съ перетяжкой по срединѣ, и помѣщается въ маломъ тазу, между мочевымъ пузыремъ и прямой кишкой, такимъ образомъ, что верхній ея конецъ не выступаетъ выше входа въ малый тазъ. Верхній конецъ слегка перегнутъ кпереди (антефлексія), нижній обхватываета влагалищнымъ сводомъ, опускается, слѣдовательно, во влагалище и обращенъ при этомъ кзади и книзу. Продольная ось матки соотвѣтствуетъ приблизительно оси таза.

Согласно вышеописанному, на маткѣ различаются facies vesicalis и facies intestinalis.

Верхній отдѣлъ матки охватывается уже упомянутой выше складкой брюшины, ligamentum latum uteri. Задній листокъ этой складки спускается дальше внизъ и одѣваетъ также влагалищный сводъ, тогда какъ передній листокъ, не дойдя до влагалища, переходитъ на дно мочевого пузыря.

Средняя длина дѣвственной матки составляетъ отъ 6 до 7,5 см.; ширина у дна — 4,0 — 5,5 см.; у portio supravaginalis — 1,5 — 3,0 см.; толщина вверху — 2,2 — 3,0 см., внизу — 1,5 — 2,5 см.

Уже менструальный процессъ вызываетъ извѣстныя измѣненія въ свойствахъ матки. Но во время продолжительнаго развитія яйца происходящія въ маткѣ измѣненія въ величинѣ, строеніи, формѣ и характерѣ полости особенно рѣзки. Послѣ родовъ матка въ общемъ принимаетъ постепенно свою прежнюю форму, хотя и не вполнѣ пріобрѣтаетъ свои первоначальныя свойства. Поэтому у женщинъ рожавшихъ всѣ размѣры нѣсколько больше, но въ болѣе позднемъ возрастѣ, когда половая дѣятельность угасла, органъ уменьшается, и размѣры его очень часто становятся меньше, чѣмъ размѣры дѣвственной матки. Вѣсъ дѣвственной матки составляетъ 44 — 60 гр., у женщинъ не беременныхъ 80 — 120 гр.

Въ маткѣ различаютъ три отдѣла: дно, тѣло и шейку.

Матка и влагалище вскрыты спереди

Дно, fundus uteri (рис. 325,1, есть широкая, верхняя часть, своимъ выпуклымъ краемъ выступающая выше мѣста прикрѣпленія яйцеводовъ. Тѣло, corpus uteri (рис. 325,2), по мѣрѣ удаленія отъ дна и приближенія къ шейкѣ — суживается. Задняя поверхность ero, facies intestinalis, выпячивается нѣсколько сильнѣе, чѣмъ передняя, facies vesicalis. Ниже и впереди мѣста прикрѣпленія яйцеводовъ отходитъ отъ бокового края матки, mагgо lateralis, круглая маточная связка, lig. teres uteri; почти на той же высотѣ, но далѣе кзади прикрѣпляются ligg. ovarii propria. Шейка, cervix (uteri), нижнее продолженіе тѣла, круглѣе и уже послѣдняго, вдается своимъ нижнимъ концомъ въ верхній отдѣлъ влагалищной трубки и состоитъ такимъ образомъ изъ двухъ отрѣзковъ. Верхній отрѣзокъ представляетъ portio supravaginalis (cervicis). Нижній отрѣзокъ, влагалищная часть матки, portio vaginalis (cervicis), имѣетъ въ нижнемъ концѣ поперечную щель, маточный зѣвъ, orificium externum uteri — отверстіе маточной полости въ каналъ влагалища. Щель ограничена двумя толстыми губами, маточными губами, изъ которыхъ задняя, менѣе толстая, labium роsterius, меньше выступаетъ книзу, чѣмъ болѣе толстая передняя, labium anterius. Но на задней губѣ влагалище прикрѣпляется выше, чѣмъ на передней, такъ что задняя губа кажется болѣе длинной. Обѣ губы соприкасаются съ задней стѣнкой влагалища (рис. 326).

Сагиттальный разрез через таз замороженного женского трупа

Края губъ въ дѣвственномъ состояніи гладки и закруглены. Послѣ родовъ онѣ становятся большей частью неровными и могутъ образовать трещины; orificium uteri становится круглымъ и воронкообразнымъ.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 137 | Теги: матка, Uterus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close