Форма легкихъ

Форма легкихъ.

Опредѣлить форму легкихъ взрослаго человѣка довольно трудно, такъ какъ форма, которую они имѣютъ въ неповрежденной грудной клѣткѣ, является, такъ сказать, вынужденной. Въ плевральномъ мѣшкѣ форма эта находится подъ отрицательнымъ давленіемъ и измѣняется, какъ только плевральный мѣшокъ вскрывается или легкое вынимается; при этомъ легкое сокращается приблизительно на 1/3 своего прежняго объема. Путемъ искусственнаго раздуванія можно до извѣстной степени возстановить прежнюю форму ; или же поступаютъ такъ, что легкое предварительно уплотняютъ, заполняютъ всѣ его полости и затѣмъ вынимаютъ изъ грудной клѣтки. Во всякомъ случаѣ несомнѣнно, что получающаяся при такой обработкѣ форма легкаго отчасти зависитъ отъ давленія на него стѣнокъ грудной клѣтки.

Каждое легкое имѣетъ форму разрѣзаннаго пополамъ въ медіальномъ направленіи конуса, основная поверхность котораго обращена внизъ, а медіальная сторона вогнута. Основная поверхность, basis pulmonis, прилежащая своей facies diaphragmatica къ діагфрагмѣ также вогнута и соотвѣтствуетъ кривизнѣ выпуклой части купола діафрагмы той стороны, на которой находится. Основаніе легкаго имѣетъ выпуклый наружный и вогнутый внутренній край. Острый край основанія называется margo inferior pulmonis. Верхушка легкаго, apex pulmonis, округлена и выдается, вслѣдствіе наклоненія первой пары реберъ, надъ краемъ перваго ребра, въ переднюю и боковую область нижней части шеи, доходя при этомъ сзади до шейки перваго ребра, т. е. по отношенію къ позвоночнику — до уровня остистаго отростка 7-го шейнаго позвонка. Спереди она выдается надъ первымъ ребромъ на 4 — 5 см., и надъ clavicula — на 2 — 3 см.. По верхушкѣ легкаго проходитъ а. subclavia, образуя легкое вдавленіе, sulcus subclavius (pulmonis).

Обращенная къ ребрамъ поверхность легкаго, facies costalis, выпукла и имѣетъ довольно продолжительное протяженіе, спереди она образуетъ съ медіальною поверхностью, facies mediastinalis, острый край, margo anterior. Facies mediastinalis вогнута и въ большей части своей принаровлена къ вогнутости околосердечной сумки. Получающіяся такимъ образомъ ямки, изъ которыхъ ямка лѣваго легкаго является болѣе глубокой, называются fossae cardiacae (рис. 257, 258).

Медиальная поверхность левого легкого

Медиальная поверхность правого легкого

На переднемъ краѣ лѣваго легкаго находится соотвѣтствующій fossa cardiaca вырѣзъ — incisura cardiaca. На медіальной поверхности, немного выше середины и ближе къ заднему краю, въ легкое входятъ вѣтви дыхательнаго горла и сосуды, образуя такимъ образомъ стволъ, корень легкаго, radix pulmonis. Самое же мѣсто вхожденія ихъ, свободное отъ плевры, носитъ названіе hilus pulmonis. На мѣстѣ перехода facies costalis въ facies mediastinalis лѣвое легкое имѣетъ продольную борозду, sulcus aorticus (не упом. въ нов. анат. номенкл.), обусловливаемую прохожденіемъ здѣсь нисходящей аорты (рис. 257,4). Подобныхъ же два вдавленія, sulcus venae cavae superioris (не упом. въ нов. анат. номенкл.), находятся далѣе кпереди на верхнемъ отдѣлѣ праваго легкаго, (рис. 258) а sulcus oesophageus (не упом. въ нов. анат. номенкл.) — на нижнемъ отдѣлѣ (рис. 258,8).

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 132 | Теги: Форма легкихъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close