Двѣнадцатиперстная кишка. Duodenum

Двѣнадцатиперстная кишка. Duodenum. Рис. 120, 137, 139.

Duodenum, 30 cm. длины (по Неllу лишь 17 — 21 cm.) и 4 — 6 cm. ширины, описываетъ большую, подковообразную дугу, выпуклый край которой направленъ вправо и назадъ, а вогнутый — окружаетъ головку поджелудочной железы.

Ha duodenum имѣются три отдѣла, переходящихъ другъ въ друга двумя изгибами, верхнимъ и нижнимъ.

Первый отдѣлъ, pars superior, самый короткій, около 4 — 5 cm. длиной начинается отъ pylorus на уровнѣ перваго поясничнаго позвонка, идетъ отсюда слегка вверхъ, назадъ и направо, ложась такимъ образомъ на правую сторону позвоночника. Онъ достигаетъ до шейки желчнаго пузыря и затѣмъ, быстро загибаясь (flexura duodeni superior), переходитъ въ pars descendens.

Первый отдѣлъ самый свободный и съ обѣихъ сторонъ покрытъ брюшиной. Позади него проходятъ желчный протокъ и идущіе къ печени кровеносные сосуды.

Pars descendens въ два раза длиннѣе первой, начинается у шейки желчнаго пузыря, идетъ почти вертикально внизъ передъ правой почкой по правой сторонѣ поясничнаго отдѣла позвоночника и передъ ѵ. саѵа inf. до III или IV поясничнаго позвонка, гдѣ посредствомъ flexura duodeni inferior переходитъ въ pars inferior. Она только спереди покрыта брюшиной. Впереди нея проходитъ colon transversum и mesocolon transversum. Влѣво лежитъ головка поджелудочной железы. Ductus choledochus идетъ позади ея лѣваго края внизъ и, вмѣстѣ съ сопровождающимъ его на короткомъ разстояніи ductus pancreaticus, мало-по-малу прободаетъ стѣнку кишки. Вслѣдствіе этого на слизистой оболочкѣ получается продольный валикъ, plica longitudinalis duodeni, на нижнемъ концѣ котораго, на разстояніи приблизительно 10 cm. отъ pylorus, на papilla duodeni (Santorini), помѣщается общее устье этихъ протоковъ. Позади устья протокъ часто образуетъ расширеніе, diverticulum Vateri. Обычно одна изъ поперечныхъ складокъ слизистой оболочки двѣнадцатиперстной кишки прикрываетъ это устье. Рис. 120.

Часть partis descendentis duodeni, разрѣзана вертикально.

Продольный разрез верхней части двенадцатиперстной кишки человека

Бруннеровая железа

Pars inferior, самая узкая и самая длинная часть, идетъ справа налѣво, поднимаясь, — pars horizontalis (inferior) Hpars ascendens, къ лѣвой сторонѣ ІІ-го поясничнаго позвонка и здѣсь, посредствомъ рѣзкаго изгиба, flexura duodenojejunalis, переходитъ въ jejunum. Позади pars inf. лежитъ vena cava inf. и aorta abdominalis; впереди — корень mesenterii. Отходящій отъ лѣвой ножки діафрагмы фиброзно-мышечный тяжъ, m. suspensorius duodeni, содержащій гладкія мышечныя клѣтки, переходя въ pars inferior, фиксируетъ этотъ изгибъ.

Вблизи flexurae duodenojejunalis выходятъ изъ-за поджелудочной железы vasa mesenterica superiora и направляются черезъ duodenum.

Изъ этихъ данныхъ слѣдуетъ, что изгибъ duodeni не вполнѣ соотвѣтствуетъ формѣ подковы, а представляетъ скорѣе косо поставленное кольцо, не замкнутое сверху и слѣва (Вrаunе).

Варіаціи формъ и положеній duodeni весьма подробно описалъ Schiefferdecker; среди нихъ особенно замѣчательна та, при которой duodenum представляетъ симметрично расположенную выпуклую книзу и открытую вверху эллиптическую дугу.

Ваllоwіtz , Е., Bemerkungen tiber die Form u. Lage des menschlichen Duodenum. Anat. Anz. Bd, X. 1895.    (В. различаетъ U-образную, кольцевидную и переходныя между ними формы duodeni). О положеніи duodeni сравни еще у М. Чаусова въ Anat. Anz. Bd. XL 1895. — Helly, Die Glandulae duodenales (Brunneri) als Bestimmungsmittel der Duodenallange beim Menschen. Anat. Anz. XXII. 1903.

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 142 | Теги: duodenum, Двѣнадцатиперстная кишка | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close