Связки верхней конечности. Плечевой суставъ, articulatio humeri.

Плечевой суставъ, articulatio humeri. Рис. 375—379.

Правый плечевой сустав

Правый плечевой сустав

Связки лопатки и плечевого сустава

Плечевой сустав, articulatio humeri

Правый плечевой сустав сзади

Сочленяющимися костями являются лопатка и плечевая кость.

Суставныя поверхности — cavitas glenoidalis scapulae, увеличенная посредствомъ суставной губы, labrum glenoidale, и головка плечевой кости, caput humeri.

Впадина плечевого сустава (рис. 376) представляетъ собою плоскую, овальную яму, обращенную латерально Болѣе длинный ея діаметръ (3,5 — 4 см.) расположенъ вертикально, болѣе короткій (2,5 см.) — горизонтально. Кривизна ея въ общемъ соотвѣтствуетъ кривизнѣ caput humeri, но поверхность ея равняется только 1/4 — 1/3 поверхности послѣдней. Поверхность суставной впадины увеличивается идущей кругомъ волокнисто-хрящевой суставной губой, labrum glenoidale, имѣющей 4 — 6 м. м. толщины и около 3 м. м. ширины. Однако ширина суставной губы не вездѣ одинакова. Въ вещество губы сверху внѣдряется сухожиліе длинной головки двуглавой мышцы плеча (m. biceps brachii), внизу же она соединена съ сухожиліемъ длинной головки трехглавой мышцы плеча (m. triceps brachii).

Хрящъ суставной впадины, тонкій въ центрѣ (1,3 м. м.), постепенно утолщается къ периферіи (до 3,5 м. м.).

Головка плечевой кости расположена на тѣлѣ кости сбоку. Ось головки и шейки образуетъ съ осью тѣла открытый кпереди тупой уголъ въ 140°. Головка соотвѣтствуетъ 1/32/5 поверхности шара съ радіусомъ около 2,5 см (Fіск). Наблюдаемыя ассимметріи очень малы. Хрящевой покровъ толще всего въ центральной части (1,6 — 2,2 м. м.); на краяхъ онъ постепенно становится тоньше (до 1 м. м.).

Суставная сумка не натянута, суставная полость объемиста.

Сумка начинается на лопаткѣ отъ всей, окружности суставной губы, за исключеніемъ мѣста отхожденія длинной головки m. bicipitis. Въ этомъ мѣстѣ начало ея достигаетъ основанія клювовиднаго отростка или даже нижней его поверхности; внизу она связана съ сухожиліемъ длинной головки m. tricipitis brachii. На плечевой кости сумка начинается у collum anatomicum и переходитъ на медіальной сторонѣ черезъ эпифизарную границу. Она перекинута черезъ sulcus intertubercularis, вслѣдствіе чего борозда превращается въ каналъ, служащій для прохожденія сухожилія длинной головки m. bicipitis, охваченнаго vagina mucosa intertubercularis. Толщина сумки очень различна: тоньше всего она на тѣхъ мѣстахъ, гдѣ прилежатъ къ ней сосѣднія мышцы или ихъ сухожилія. Толщина ея въ промежуткахъ между мышцами равна около 1/3 м. м. Наиболѣе широкое, свободное отъ мышцъ мѣсто находится между m, subscapularis и m. teres minor. Вблизи этого мѣста расположены n. axillaris, а также arteria и vena circumflexa post. Волокна сумочной стѣнки идутъ въ наружныхъ слояхъ продольно или косо, внутри же — циркулярно.

Особыя приспособленія: единственной укрѣпляющей связкой является lig. coracohumerale; плотность ея индивидуально различна. Она начинается отъ основанія и латеральнаго конца клювовиднаго отростка, идетъ въ область sulcus intertubercularis и прикрѣпляется къ tuberculum majus и minus. На плечевомъ суставѣ имѣются двѣ всегда сообщающіяся съ его полостью слизистыя сумки, bursa m. subscapularis и vagina mucosa intertubercularis. Послѣдняя представляетъ собою выпячиваніе суставной полости. Располагаясь въ sulcus intertubercularis, она окутываетъ сухожиліе длинной головки m. bicipitis; длина ея 2 — 5 см. Она оканчивается у дистальнаго конца sulcus intertubercularis, у котораго она переходитъ на сухожиліе длинной головки двуглавой мышцы и прикрѣпляется къ нему. Bursa m. subscapularis располагается у корня клювовиднаго отростка и подъ сухожиліемъ m. subscapularis; широкимъ отверстіемъ она сообщается съ полостью сустава.

Fіск описалъ подъ именемъ bursa m. subscapularis маленькую слизистую сумку, лежащую подъ сухожиліемъ этой мышцы и, кромѣ того, особую слизистую сумку, расположенную у корня proc. coracoideus, bursa mucosa subcoracoidea. Послѣдняя однако обыкновенно находится въ сообщеніи съ первой.

Другія сосѣднія, въ большинствѣ случаевъ не сообщающіяся съ суставной полостью, слизистыя сумки:

1. bursa subacromialis между lig. coracoacromiale и m. deltoideus съ одной стороны и сумкой плечевого сустава, lig. coracohumerale и сухожиліемъ m. supraspinatus съ другой.

2. bursa subdeltoidea, подъ m.deltoideus, дистально отъ lig coracoacromiale; она находится въ сообщеніи съ первой. Эта сумка очень важна, потому что въ зависимости отъ своего мѣстоположенія, часто заболѣваетъ.

3. b. m. coracobrachialis, подъ мѣстомъ начала m. coracobrachialis.

4. b. m. infraspinati, подъ m. infraspinatus; кромѣ того здѣсь могутъ встрѣчаться другія болѣе рѣдкія слизистыя сумки (см. объ этомъ Fіск’а).

Механика плечевого сустава. Плечевой суставъ является шаровиднымъ суставомъ, articulatio sphaeroidea. Возможность движенія, уже чрезвычайно большая въ шаровидномъ суставѣ, здѣсь еще болѣе увеличивается вслѣдствіе соразмѣрно небольшой, по сравненію съ головкой, величины суставной впадины (см. выше) и не натянутой широкой сумки, такъ что этотъ суставъ является самымъ подвижнымъ во всемъ тѣлѣ. Препятствіями, ограничивающими дальнѣйшія экскурсіи, служатъ прежде всего мышцы, проходящія черезъ сумку: m. subscapularis спереди, m. supraspinatus сверху, m. infraspinatus и teres minor сзади. Поднятію руки выше горизонтальной линіи мѣшаетъ нижняя, свободная отъ мышцъ, стѣнка сумки и lig. coracoacromiale.

Humerus

Въ этомъ суставѣ различаютъ три оси движенія:

1. Поперечную ось (движеніе впередъ и назадъ);

2. сагиттальную ось (отведеніе и приведеніе);

3. вертикальную ось (вращеніе). Движенія по поперечной оси происходятъ по дугѣ до 150°, точно также, какъ и движенія въ плоскости отведенія и вращенія.

Сосуды плечевого пояса отходятъ отъ vasa transversa scapulae, vasa circumflexa humeri ant. и post., vasa subscapularia, vasa circumflexa scapulae, а также отъ сосудовъ сосѣднихъ мышцъ.

Нервы идутъ отъ nn. suprascapularis, axillaris, subscapularis.

Категорія: Ученіе о связкахъ, Sуndesmоlоgіа |
Переглядів: 254 | Теги: articulatio humeri., Плечевой суставъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close