Связки реберъ и грудной кости

Связки реберъ и грудной кости. Рис. 366—371.

Соединенія реберъ раздѣляются на articulationes costovertebrales и sternocostales. Реберно-позвоночныя соединенія дѣлятся на:

1) агtіculationes capitulorum (соединеніе съ тѣломъ позвонка),

2) articulationes costotransversariae (соединеніе съ поперечными отростками). Articulationes sternocostales представляютъ собою соединенія съ грудной костью.

Къ этому нужно прибавить еще соединеніе костныхъ реберъ съ принадлежащими къ нимъ хрящами и соединеніе между хрящами нижнихъ реберъ, articulationes interchondrales.

Соединение восьмого ребра с седьмым и восьмым грудным позвоночником

Соединение девятого ребра с восьмым и девятым грудным позвоночником

Связки между позвонками и ребрами

Связки между ключицей, грудиной и первым ребром

Грудино-ключичный суставъ, articulatio sternoclaѵіcuiaris

1. Articulationes capitulorum. Рис. 366, 367, 369.

Суставныя поверхности foveae costales тѣлъ грудныхъ позвонковъ и facies articulares capituli costae. Онѣ покрыты волокнистымъ хрящемъ (толщиной 0,5 до 1 м. м.). Суставная сумка тонка и прикрѣпляется непосредственно у краевъ суставныхъ поверхностей.

Особымъ приспособленіемъ представляется у 2-го — 10-го ребра волокнистохрящевая ligamentum capituli costae interarticulare, идущая отъ горизонтально стоящей crista capituli costae къ межпозвоночному хрящу; эта связка дѣлитъ суставную полость на два отдѣла. — Такимъ образомъ здѣсь имѣются двуполостные суставы.

Суставная сумка спереди укрѣпляется лучеобразной, фиброзной, вспомогательной связкой, ligamentum capituli costae radiatum, начинающейся отъ головки ребра и прикрѣпляющейся расходящимися пучками частью къ верхнему и нижнему позвонкамъ, частью къ межпозвоночному хрящу.

2. Articulationes costotransversariae. Рис. 366—369.

Связки между смежными позвонками и между позвонками и ребрами, сзади

Суставныя поверхности верхнихъ десяти реберъ, facies articularis tuberculi costae и fovea costalis transversalis, покрыты слоемъ гіалиноваго хряща толщиной 0,3 — 1,3 м. м. Суставная сумка тонка и прикрѣпляется непосредственно у края суставныхъ поверхностей.

Особыя приспособленія имѣются въ видѣ многочисленныхъ связокъ. Прежде всего какъ на таковыя нужно указать на короткія, крѣпкія ligamenta tuberculi costae, идущія почти въ поперечномъ направленіи отъ верхушки поперечнаго отростка къ реберному бугорку и покрывающія заднюю поверхность суставной сумки. Кромѣ того укрѣпленіе получается отъ ligamenta costotransversaria anteriora, costotransversaria posteriora и ligamenta colli costae. Послѣднія состоятъ изъ короткихъ, крѣпкихъ пучковъ, соединяющихъ шейку реберъ съ соотвѣтствующимъ поперечнымъ отросткомъ. Между lig. colli costae, поперечнымъ отросткомъ и шейкой ребра остается свободной морфологически важная щель, foramen costotransversarium, соотвѣтствующая foramen transversarium шейныхъ позвонковъ.

Ligg. costotransversaria anteriora начинаются широко отъ верхняго края шейки реберъ и идутъ вверхъ къ нижнему краю выше лежащаго поперечнаго отростка. Гораздо болѣе слабыми являются заднія связки того же наименованія, идущія отъ задней поверхности шейки ребра къ корню выше лежащихъ поперечнаго и суставного отростковъ.

3. Articulationes sternocostales. Рис. 370, 371.

Въ этомъ суставѣ сочленяются передніе концы семи верхнихъ реберъ и incisurae costales грудной кости. Послѣднія снабжены покровомъ гіалиноваго хряща, часто довольно толстымъ. Суставной сумкой служитъ надхрящница, отходящая отъ реберныхъ хрящей и продолжающаяся въ надкостницу грудины (Fіск). Узкая щелевидная суставная полость существуетъ большею частью только у 2 — 5 реберъ, тогда какъ хрящъ перваго ребра почти всегда, хрящи же шестого и седьмого реберъ часто непосредственно соединяются съ грудиной, образуя синхондрозы.

Изъ особыхъ приспособленій нужно назвать lig. sternocostale interarticulare, встрѣчающуюся въ видѣ волокнисто-хрящевой пластинки почти постоянно во второмъ грудино- реберномъ сочлененіи, въ третьемъ только въ 1/5 всѣхъ случаевъ, въ четвертомъ въ 1/10, а въ остальныхъ еще рѣже (М. Чаусовъ, Anat. Anz. 1891); эти связки дѣлятъ суставную полость на двѣ неравныхъ полости. Вѣ качествѣ укрѣпляющихъ связокъ здѣсь существуютъ ligg. sternocostalia radiata, идущія лучеобразно отъ конца хряща къ передней поверхности грудины, гдѣ онѣ перекрещиваются и переплетаются съ выше и ниже лежащими пучками, а также съ пучками противоположной стороны. Такимъ образомъ онѣ образуютъ membrana sterni.

Membrana sterni anterior можно противопоставить находящуюся на задней поверхности грудины membrana sterni posterior, образованную подобнымъ же образомъ.

Отъ хрящей шестого и седьмого реберъ идутъ медіально и внизъ соотвѣтствующіе укрѣпляющіе пучки, ligamenta costoxiphoidea, къ мечевидному отростку. Они дополняются пучками, направляющимися отъ тѣла грудины къ мечевидному отростку, ligamenta sternoxiphoidea.

4. Articulationes interchondrales.

Направленные одинъ къ другому processus articulares superiores и inferiores (Rаubег) отъ пятаго или шестого до девятаго ребернаго хряща соединяются посредствомъ суставныхъ сумокъ, которыя образуются идущей поверхъ щелей надхрящницей.

5. Synarthroses costochondrales (Fick).

Представляютъ собою соединенія между костными ребрами и ихъ хрящами. На мѣстѣ соединенія у взрослыхъ хрящъ объизвествленъ. Между сосѣдними ребрами протянуты ligg. intercostalia. Рис. 368, 371. Различаютъ ligamenta intercostalia externa и interna. Наружныя отсутствуютъ въ послѣднемъ или въ двухъ нижнихъ межреберныхъ промежуткахъ, въ нѣкоторыхъ случаяхъ также и въ первомъ; онѣ лежатъ на продолженіи musculi intercostales externi и простираются вплоть до края грудины. Вслѣдствіе своего блеска онѣ называются также ligg. corruscantiа. Внутреннія связки покрываютъ передніе участки musculi intercostales interni въ видѣ такихъ же плоскихъ, но непостоянныхъ полосъ.

Къ этой же группѣ принадлежатъ тѣ короткія, плотныя связочныя массы, которыя соединяютъ прилежащіе одинъ къ другому заостренные передніе концы реберныхъ хрящей, отъ седьмого до десятаго.

Наконецъ къ ligg. intercostalia нужно причислить сухожильную перепонку, идущую отъ послѣднихъ реберъ къ вершинѣ поперечныхъ отростковъ поясничныхъ позвонковъ. Отъ поперечныхъ отростковъ радіарные пучки лучеобразно переходятъ въ перепонку. Послѣдняя носитъ названіе ligamentum lumbocostale.

Соединенія частей грудины.

Synchondrosis sternalis superior. Обращенныя одна къ другой концевыя поверхности рукоятки и тѣла грудины у взрослыхъ покрыты слоями гіалиноваго хряща, между которыми помѣщается промежуточный слой болѣе мягкаго, волокнистаго хряща; всѣ три слоя достигаютъ толщины 6 м. м. Въ волокнистомъ хрящѣ можетъ образоваться щелеобразная суставная полость. Синостозы бываютъ рѣже.

Synchondrosis sternalis inferior. Подобно предыдущему здѣсь имѣется волокнисто-хрящевое соединеніе между тѣломъ грудины и мечевиднымъ отросткомъ. Къ старости обѣ части сливаются.

Движенія реберъ, служащія для дыханія, производятъ поднятіе и опусканіе ихъ. При подыманіи выпрямляются вмѣстѣ съ тѣмъ и реберные хрящи, вслѣдствіе чего грудина движется кпереди. Оба эти момента (поднятіе реберъ и выдвиганіе впередъ грудины) расширяютъ грудную клѣтку.

При излѣдованіи механизма поднятія реберъ находятъ, что при дви-женіи реберъ ось вращенія идетъ отъ lig. capituli costae interarticulare черезъ crista capituli къ articulatio costotransversaria. Она направляется почти поперечно кнаружи и только слегка наклонена кзади и книзу. Не будетъ поэтому большой ошибкой, если мы будемъ разсматривать оси двухъ лежащихъ на одной высотѣ реберъ, какъ одну непрерывную линію. Articulatio capituli costae и articulatio costotransversaria представляютъ слѣдовательно сложный суставъ; въ механическомъ смыслѣ они образуютъ вмѣстѣ одинъ вращательный суставъ задняго ребернаго конца. То обстоятельство, что, несмотря на малые размѣры относящихся сюда суставныхъ поверхностей, передній конецъ ребра достигаетъ такого большого отклоненія, объясняется измѣненіемъ направленія ребра въ его углѣ.

Категорія: Ученіе о связкахъ, Sуndesmоlоgіа |
Переглядів: 303 | Теги: Соединенія частей грудины, связки грудной кости, Связки реберъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close