Соединеніе костей голени

Соединеніе костей голени. Рис. 421 — 425.

Большеберцовая и малоберцовая кости соединяются между собою у проксимальныхъ концовъ посредствомъ мало подвижнаго сустава, у дистальныхъ — посредствомъ syndesmosis; тѣла ихъ связаны межкостной связкой.

а. Сочлененіе берцовыхъ костей, articulatio tibiofibularis. Рис. 421 — 423.

Правый коленный сустав, articulatio genus

Правый коленный сустав, articulatio genus, сзади

Соединение костей правой голени

Сочленяющіяся кости — большеберцовая и малоберцовая.

Суставныя поверхности — овальная facies articularis fibularis на большеберцовой кости и facies articularis capituli на малоберцовой кости.

Плоская въ большинствѣ случаевъ суставная поверхность большеберцовой кости находится вся въ области эпифиза подъ margo infraglenoidalis. Она направлена латерально книзу и кзади; выстилающій ее хрящъ имѣетъ у проксимальнаго края толщину въ 1,5 м. м., а у дистальнаго — 0,5 м. м. Часто нѣсколько вогнутая суставная поверхность малоберцовой кости немного больше суставной поверхности большеберцовой кости и направлена впередъ, вверхъ и къ серединной плоскости; толщина хрящевого покрова достигаетъ на проксимальномъ краѣ 1 м. м., на дистальномъ 0,5 м. м.

Суставная сумка прикрѣпляется вдоль границы хрящевого покрова, за исключеніемъ двухъ мѣстъ; полость сустава почти въ 1/5 всѣхъ случаевъ (Fіск) сообщается съ bursa m. poplitei и при ея посредствѣ съ колѣннымъ сочлененіемъ.

Особыми приспособленіями представляются переднія и заднія укрѣпляющія связки, ligg. capituli fibulae; переднія идутъ горизонтально, заднія — вертикально.

Этотъ суставъ должно отнести къ амфіартрозамъ.

б. Межкостная перепонка голени, membrana interossea cruris. Рис. 423.

Между cristae interosseae большеберцовой и малоберцовыхъ костей натянута membrana interossea cruris. Большая часть ея состоитъ изъ идущихъ внизъ и латерально волоконъ, однако въ ней имѣются и волокна съ другими направленіями; проксимальный участокъ перепонки шире, но слабѣе дистальнаго и снабженъ продолговатымъ отверстіемъ для прохожденія vasa tibialia anteriora. Въ дистальномъ участкѣ имѣется небольшое отверстіе для vasa peronea perforantia.

Перепонка связываетъ обѣ кости и противодѣйствуетъ ихъ расхожденію, которое можетъ произойти у проксимальнаго конца вслѣдствіе натяженія прикрѣпляющагося къ головкѣ малоберцовой кости сухожилія ш. biceps femoris, а у дистальнаго конца — подъ давленіемъ таранной кости. Кромѣ того она служитъ мѣстомъ начала для мышцъ голени.

в. Syndesmosis tibiofibularis. Рис. 423 — 425.

Фронтальный распил через правую голень и стопу

Суставы правой стопы

Сочленяющіяся кости — большеберцовая и малоберцовая.

Суставныя поверхности — incisura fibularis tibiae и выпуклая, иногда же вогнутая поверхность дистальнаго конца малоберцовой кости; онѣ покрыты только періостомъ, который на малоберцовой кости содержитъ здѣсь много жировой ткани. Только изрѣдка на дистальныхъ участкахъ обѣихъ поверхностей встрѣчается хрящъ въ видѣ узкой полоски.

Особой суставной полости нѣтъ. Между дистальными концами костей прокладывается небольшая щель, приблизительно въ 1 см., часть суставной полости голеностопнаго сустава; въ ней помѣщается жировая синовіальная складка.

Особыми приспособленіями являются промежуточная связка, въ нѣкоторомъ родѣ продолженіе membrana interossea, крѣпкая передняя и еще болѣе крѣпкая задняя связки, именно:

Lig. malleoli lateralis anterius называется плоская волокнистая полоса, идущая отъ tibia къ fibula косо черезъ переднюю поверхность дистальныхъ частей обѣихъ костей.

Lig. malleoli lateralis posterius проходитъ подобнымъ же образомъ по задней поверхности обѣихъ костей. Она состоитъ изъ двухъ частей; за верхней широкой частью слѣдуетъ почти горизонтально болѣе узкая и длинная полоска, lig. tibiofibulare transversum.
 

Категорія: Ученіе о связкахъ, Sуndesmоlоgіа |
Переглядів: 252 | Теги: кости голени, Соединеніе костей голени, membrana interossea cruris, articulatio tibiofibularis | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close