Вопросъ о дорзальныхъ нервахъ пальцевъ

Очень различныя указанія отдѣльныхъ авторовъ по поводу распространенія дорзальныхъ кожныхъ нервовъ на отдѣльныхъ пальцахъ дали поводъ Цандеру опредѣлить дѣйствительно существующія отношенія при помощи тщательной препаровки. Оказалось, что на большомъ пальцѣ и мизинцѣ, а также на всѣхъ пальцахъ ногъ, дорзальные нервы проникаютъ до концовъ пальцевъ, а три среднихъ пальца въ своихъ концевыхъ и, отчасти, среднихъ участкахъ получаютъ окончанія отъ ладонныхъ нервовъ. Для объясненія участія ладонныхъ нервовъ въ иннерваціи кожи тыльной поверхности дистальныхъ участковъ среднихъ пальцевъ авторъ высказалъ предположеніе, что ноготь представляетъ собою конечное образованіе, вторичнымъ путемъ перемѣстившееся на дорзальную поверхность, при чемъ это сопровождалось преобладающимъ развитіемъ кожи ладонной поверхности. Гегенбауръ высказалъ противъ такой гипотезы вполнѣ обоснованное возраженіе, что ноготь, по его происхожденію, необходимо разсматривать въ качествѣ дорзальнаго образованія; только узкая пластинка кожи, между подушечкой верхушки пальца и переднимъ концомъ ногтя, является редуцированной подошвенной пластинкой животныхъ и имѣетъ вентральное происхожденіе (Боасъ).

Объясненій частичнаго снабженія дорзальной кожи пальца при помощи ладонныхъ нервныхъ вѣтвей нужно было ожидать отъ новыхъ изслѣдованій. Самый фактъ казался страннымъ противорѣчіемъ существующимъ морфологическимъ принципамъ. Признаніе ногтя вѣ качествѣ первично-дорзальнаго образованія, повидимому, вносило еще большую неясность и само по себѣ было загадочнымъ.

Наконецъ, рѣшеніе нашлось, а именно, оказалось, что морфологическіе законы здѣсь никоимъ образомъ не нарушены. То, что подъ вліяніемъ общепринятаго термина „дорзальные нервы пальцевъ" считали дорзальными нервами, совершенно не соотвѣтствуетъ дорзальной области всего тѣла. Вся конечность, на что уже указано выше, получаетъ лишь вентральные нервы, вслѣдствіе чего ramus dorsalis manus отъ nervus ulnaris такъ же, какъ и весь ulnaris, представляетъ собою вентральный, а не дорзальный нервъ. Весь n. radialis тоже вентральный нервъ съ морфологической точки зрѣнія, единственно допустимой въ данномъ вопросѣ. Вся конечность не имѣетъ ничего общаго съ настоящими дорзальными нервами. Теперь является вопросъ, какія существуютъ препятствія для перехода ладонныхъ нервовъ на тыльную поверхность средняго и ногтевого участковъ пальца, разъ уже тыльная поверхность основного участка, а также и всей поверхности плеча и предплечья получаетъ несомнѣнно вентральные нервы? Такъ называемые дорзальные нервы кисти и пальцевъ лишь ложнодорзальные нервы. Ихъ странный способъ распространенія, такимъ образомъ, оказался вполнѣ объясненнымъ. Но интересно еще замѣтить, что даже ложная постановка вопроса можетъ дать поводъ къ важнымъ изслѣдованіямъ; дорзальные нервы пальцевъ для означенной цѣли были изучены самымъ основательнымъ образомъ у человѣка и у многихъ животныхъ, а вмѣстѣ съ тѣмъ и морфологія ногтя, въ зависимости отъ постановки вопроса, въ значительной степени обогатилась новыми данными (ср. Рауберъ, Die Fingernagel. Dorpat, 1888. Schnakenburg).

Tоnkоff, W., Anomale Anordnung der Hautnerven auf dem Handriicken des Menschen, verglichen mit dem normalen Verhalten bei den Affen. Internationale Monatschrift, XV, 1898. - Waite, F. C., Variations in the Brachial and Lumbo-Sacral Plexi of Necturus maculosus. Bull, of the Museum of Comp. Zool. at Harvard University.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 114 | Теги: дорзальныхъ кожныхъ нервовъ, дорзальныхъ нервахъ пальцевъ, дорзальные нервы пальцевъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close