Входъ нервовъ въ мышцы и развѣтвленіе въ послѣднихъ

Новѣйшія изслѣдованія Фр. Фрозе дополняютъ прежнія данныя Г. Швальбе относительно мѣстъ входа нервовъ въ мышцы и отчасти ихъ исправляютъ. Почти каждая мышца отличается своими характерными особенностями, и нѣтъ ничего удивительнаго, если распредѣленіе нервовъ въ нихъ отражаетъ въ себѣ эти особенности. По мнѣнію Фр. Фрозе, мѣстомъ входа нужно считать не тотъ пунктъ, гдѣ нервъ исчезаетъ между пучками мышцы, а мѣсто, куда онъ проходитъ внутри мышцы. Слѣдуетъ еще отличать экстрамускулярный путь нерва отъ интрамускулярныхъ развѣтвленій, и, кромѣ того, чувствительные и сосудистые нервы мышцъ отъ двигательныхъ нервовъ. Мѣсто входа нерва въ мышцы крайне измѣнчиво. Въ поверхностныхъ мышцахъ мѣсто входа нерва помѣщается большею частью на защищенной внутренней поверхности, глубокія же мышцы обнаруживаютъ иныя отношенія. Въ нѣкоторыхъ мышцахъ нервъ вступаетъ даже съ краю мышцы. Обозначеніе „пунктъ раздраженія" (Reizungspunkt), по мнѣнію Фрозе, не имѣетъ анатомическаго основанія. Между n. medianus и n. ulnaris имѣется двигательный анастомозъ, который лежитъ на m. adductor pollicis и проходитъ большею частью сзади сухожилія длиннаго сгибателя большого пальца.

Уже во многихъ мышцахъ найдены спеціальные нервы для сухожилія (biceps brachii, brachioradialis, gracilis, gastrocnemius). Между начальными и конечными сухожиліями, а также между мышечными пучками встрѣчаются Фатеръ-Пачиніевы тѣльца; они встрѣчаются, напримѣръ, между складывающимися въ видѣ пластинки начальными сухожиліями мышцъ, возникающихъ отъ epicondylus ulnaris, и между начальными участками мышцъ мизинца. Въ этомъ отношеніи Фрозе подтверждаетъ прежнія данныя Раубера.

Законовъ распредѣленія двигательныхъ нервовъ въ мышцахъ еще нельзя установить. Очевидно, для формы развѣтвленія нерва очень много значатъ эмбріональное положеніе зачатка мышцы и уголъ, подъ которымъ нервъ подходитъ къ мышцѣ. Примѣръ двухъ различныхъ видовъ распредѣленія нервовъ представленъ на фиг. 390 и 391.

Разветвления нерва в m. obliquus oculi inferior

М. obliquus oculi superior с n. trochlearis.

Изъ наблюденій, произведенныхъ совмѣстно Барделебеномъ и Фрозе, здѣсь можно сообщить слѣдующія данныя.

Мѣсто входа нерва и развѣтвленіе послѣдняго не всегда соотвѣтствуютъ формѣ мышцы. Каждый нервъ дѣлится на двѣ вѣтви, или же стволъ нерва отсылаетъ вѣтви одну за другою. Каждый мышечный нервъ посылаетъ сосудистые нервы. Нервъ входитъ въ мышцу вмѣстѣ съ сосудами или отдѣльно отъ нихъ. Каждый нервъ даетъ еще обратно идущую вѣтвь.

Мѣсто входа нерва помѣщается въ глубинѣ мышцы, проксимально, между верхнею и среднею третями, въ геометрической серединѣ (рѣдко), но никогда не лежитъ совершенно дистально. Развѣтвленіе нервовъ въ мышцахъ отличается крайнимъ разнообразіемъ : могутъ встрѣчаться преимущественно нисходящія вѣтви, длинныя нисходящія и короткія восходящія, нисходящія и восходящія вѣтви одинаковой длины, вѣерообразное распредѣленіе вѣтвей и развѣтленіе въ видѣ деревца съ вѣтвями на обѣихь сторонахъ.

Имѣются экстра- и интрамускулярныя петли, экстра- и интрамускулярные анастомозы, интрамускулярное сплетеніе.

Двойная иннервация установлена для следующих мышц:

Кёлликеръ указываетъ, что длина мышечныхъ волоконъ играетъ главную роль въ распредѣленіи нервовъ. Если въ какой-либо мышцѣ волокна ея не короче самой мышцы, то и распредѣленіе нервовъ ограничивается однимъ мѣстомъ.

Каждое мышечное волокно sartorius обладаетъ 3—4 концевыми бляшками (Зандманнъ). Слѣдовательно, нельзя не принимать въ расчетъ и количества концевыхъ пластинокъ на отдѣльныхъ мышечныхъ волокнахъ.

Далѣе, большое значеніе имѣетъ, какъ филогенетическое, такъ и онтогенетическое развитіе мышцы.

Воlk, L., Beitrage zur Affenanatomie. Der Plexus cervicobrachialis der Primaten. Petrus Camper, I, 1902. — Nussbaum, M., Nerv und Muskel. Arch. mikr. Anatomie. Bd. 52, 1898. — Sihler, Chr., Neue Untersuchungen uber die Nerven der Muskeln. Zeitschr. f. wiss. Zool. Bd. 68, 1900.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 102 | Теги: Мѣсто входа нерва, распредѣленія двигательныхъ нервовъ, Входъ нервовъ въ мышцы | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close