Тазовой отдѣлъ sympathicus

Тазовой отдѣлъ sympathicus.

I. Вѣтви и соединенія, фиг. 393, 407.

Узлы крестцоваго отдѣла посылаютъ слѣдующія концевыя и соединительныя вѣтви:

1) rami intergangliares, простыя или двойныя соединяющія вѣтви;

2) rami communicantes для соединенія со спинномозговыми нервами;

3) rami transversi, поперечныя соединенія пограничныхъ стволовъ обѣихъ сторонъ, встрѣчаются, но непостоянно, въ поясничной и грудной частяхъ;

4) многочисленныя вѣтви пограничнаго ствола къ plexus hypogastricus inferior и сосудамъ.

Схема симпатического пограничного ствола правой стороны и его соединений с симпатическими сплетениями грудной, брюшной и тазовой полостей.

Крестцовый отдѣлъ пограничнаго ствола новорожденнаго, при слабомъ увеличеніи,

II. Сплетенія тазового отдѣла sympathicus.

Plexus hypogastrici inferiores, нижнія тазовыя сплетенія возникаютъ изъ продолженія plexus hypogastricus superior и сначала состоятъ изъ двухъ пучковъ, помѣщающихся на медіальной сторонѣ vasa hypogastrica малаго таза и на латеральной поверхности прямой кишки. На днѣ малаго таза, непосредственно надъ levator ani, оба пучка распространяются въ видѣ обширнаго сплетенія, получающаго вѣтви изъ пограничнаго ствола, которое, кромѣ того, усиливается въ значительной степени, благодаря вѣтвямъ отъ S II и III.

Изъ сплетенія возникаютъ многочисленныя нервныя вѣтви для тазовыхъ внутренностей. Непосредственно возникающія изъ крестцовыхъ нервовъ вѣтви нужно разсматривать, какъ пп. splanchnici sacrales, идущіе за предѣлы пограничныхъ узловъ. Болѣе мелкія сплетенія проходятъ отчасти вмѣстѣ съ висцеральными вѣтвями а. hypogastrica къ своимъ органамъ. Сплетеніе прямой кишки и мочевого пузыря имѣется у обоихъ половъ. Но у мужчины между двумя этими органами помѣщается еще plexus seminalis и deferentialis, переходящій черезъ plexus prostaticus въ plexus cavernosus и соединяющійся съ plexus vesicalis. У женщины вмѣсто указанныхъ сплетеній имѣется plexus uterovaginalis.

Изъ plexus hypogastricus возникаютъ слѣдующія вторичныя сплетенія.

а) Plexus haemorrhoidalis medius.

Это сплетеніе развивается изъ верхней и задней частей plexus hypogastricus inferior. Вмѣстѣ съ нервами plexus haemorrhoidalis sup., plexus haem, medius образуетъ сплетеніе, вѣтви котораго входятъ въ стѣнку прямой кишки.

б) Plexus vesicalis.

Сплетеніе мочевого пузыря возникаетъ изъ передняго участка нижняго основного сплетенія, а также изъ plexus deferentioprostaticus (uterovaginalis). Его нервы слѣдуютъ сначала за сосудами, позднѣе становятся самостоятельными и направляются преимущественно къ дну (nn. vesicales inferiores) и къ верхней части пузыря (nn. vesicales superiores). Сплетеніе мочевого пузыря отличается изобиліемъ мякотныхъ нервныхъ волоконъ, возникающихъ изъ S III и IV. Нервы для нижней части матки развиваются точно также изъ plexus hypogastricus и внизу соединяются съ plexus vesicalis. Въ числѣ нервовъ, присоединяющихся къ сплетенію выше мѣста соединенія съ пузыремъ, одинъ нервъ возникаетъ изъ начальнаго участка тазового сплетенія и проникаетъ въ мочеточникъ въ томъ мѣстѣ, гдѣ онъ перекрещивается съ тазовыми сосудами, другой — слѣдуетъ далѣе внизъ, третій же — отходитъ отъ перваго крестцоваго узла (Франкенгейзеръ).

в) Plexus deferentialis, seminalis и prostaticus.

Vesicula seminalis и ампуллы ductus deferens окружены сплетеніемъ съ гангліозными клѣтками, волокна котораго сопровождаютъ ductus deferens вверхъ. Одна вѣточка достигаетъ пахового канала, а затѣмъ вмѣстѣ съ plexus spermaticus — и яичка (Шлеммъ). Внизу plexus seminalis переходитъ въ plexus prostaticus, помѣщаясь между prostata и levator ani; въ немъ включены мелкіе узлы, ganglia prostatica. И въ это сплетеніе проникаютъ волокна изъ S III и IV, среди которыхъ Эк гардъ доказалъ присутствіе пп. erigentes penis. Въ nn. erigentes Ловенъ и Никольскій нашли гангліозныя клѣтки. Волокна, суживающія сосуды penis, заключены въ n. pudendus (Ловенъ).

г) Plexus cavernosus penis.

Это сплетеніе составляетъ продолженіе plexus prostaticus, слѣдуетъ за pars membranacea urethrae, пробуравливаетъ затѣмъ многими своими вѣтвями m. transversus perinei profundus, выходитъ на дорзальную поверхность корня penis, гдѣ и соединяется съ вѣтвями n. penis и n. pudendus.

Изъ этого соединенія возникаютъ n. cavernosi, нѣсколько п. cav. minores, и съ каждой стороны одинъ n. cav. major (I. Мюллеръ). Первые вступаютъ въ корень corpus cavernosum penis. N. cavernosus посылаетъ вѣтви въ corpus cavernosum urethrae и въ corpus cavernosum penis, проходитъ латерально по дорзальной сторонѣ послѣдняго впередъ, соединяется нѣсколько разъ съ вѣтвями n. dorsalis penis и оканчивается въ кавернозномъ тѣлѣ penis. Отдѣльныя нити проникаютъ въ кавернозное тѣло другой стороны и, вѣроятно, соединяются съ n. cavernosus этой стороны. Nn. cavernosi состоятъ преимущественно изъ безмякотныхъ волоконъ.

д) Plexus uterovaginalis.

Plexus uterovaginalis женщины представляетъ собою нижнюю часть plexus hypogastricus inferior, помѣщается на латеральной сторонѣ верхней части vagina и collum uteri, а отсюда посылаетъ свои вѣтви къ передней и задней стѣнкѣ означенныхъ органовъ, вверхъ по маткѣ и внизъ по влагалищу. Изъ SIII и IV, а, по даннымъ Франкенгейзера, также и изъ SII сплетеніе получаетъ много спинномозговыхъ волоконъ. Въ развѣтвленіяхъ сплетенія, начиная съ середины влагалища и до верхняго конца шейки матки, включены многочисленные мелкіе узлы, которые достигаютъ болѣе значительной величины около свода влагалища. Пластинчатую группу слившихся между собою такихъ узловъ Франкенгейзеръ описалъ, какъ узелъ шейки матки. Отъ его верхняго края, по даннымъ того же изслѣдователя, отходитъ большинство нервовъ матки. Остальная, меньшая часть нервовъ возникаетъ непосредственно изъ plexus hypogastricus. Изъ той же области возникаютъ волокна для нижняго конца матки, мочевого пузыря и влагалища.

На днѣ матки волокна изъ plexus uterinus соединяются съ вѣтвями plexus spermaticus.

е) Нервы кавернознаго тѣла клитора, n. cavernosus clitoridis major и nn. cavernosi clitoridis minores, происходятъ, по даннымъ Валентина, изъ plexus vesicovaginalis, образуя plexus cavernosus clitoridis.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 148 | Теги: Тазовой отдѣлъ sympathicus | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close