Средній мозгъ, mesencephalon

Средній мозгъ, или область четверохолмія вмѣстѣ съ isthmus, является наименьшимъ изъ 6-ти отдѣловъ головного мозга; дорзально онъ имѣетъ въ длину около 20, вентрально — около 10 милл. Первый размѣръ относится къ пространству отъ задняго края площадки четверохолмія до корня corpus pineale (фиг. 102, 114); второй размѣръ — къ пространству отъ передняго края моста до corpora mamillaria. (Фиг. 107, 109, 111.) Вентральная плоскость основанія средняго мозга лежитъ противъ спинки сѣдла клиновидной кости.

Ствол мозга, вид его сверху

Ствол головного мозга, четверохолмие, ромбоидальная ямка

Основание среднего мозга взрослого человека

Ствол головного мозга, головные нервы, островок и часть лобной доли
mesencephalon взрослого человека
Средній мозгъ состоитъ изъ дорзальной, вентральной и латеральной частей. Дорзальная часть образуется пластинкою четверохолмія, lamina quadrigemina; вентральная — обѣими ножками большого мозга, pedunculi cerebri, и substantia perforata posterior; латеральная — верхней и нижней ручками четверохолмія, brachia quadrigemina, superius и inferius.

Въ среднемъ мозгѣ имѣется продольный каналъ, aquaeductus cerebri (Sylvii), Сильвіевъ водопроводъ.

I. Ножки большого мозга, pedunculi cerebri, фиг. 107, 112.

Онѣ образуютъ вентральный отдѣлъ средняго мозга и являются преобладающею составною частью послѣдняго.

Основание ствола головного мозга

Ихъ ограничиваютъ сзади мостъ и ножка мозжечка къ мосту, впереди --- зрительный путь; на поперечномъ разрѣзѣ средняго мозга (фиг. 106) ясно выступаетъ различіе между двумя лежащими одинъ выше другого отдѣлами ножки мозга основаніемъ, basis pedunculi, и покрышкой, tegmentum. Между основаніемъ и покрышкой помѣщается легко замѣтное простымъ глазомъ значительное скопленіе сѣраго (чернобураго) вещества, substantia nigra, фиг. 106, состоящее изъ нервныхъ клѣтокъ съ темнымъ пигментомъ.

Снаружи основаніе и покрышка разграничены бороздками. На латеральной поверхности ножки тянется sulcus lateralis mesencephali (фиг. 114), а на медіальной — sulcus n. oculomotorii (фиг. 97, 107), бороздка, изъ которой выступаетъ на поверхность III головной нервъ, n. oculomotorius. Tegmentum pedunculi покрытъ съ дорзальной стороны пластинкой четверохолмія.

Часть медианного разреза головного мозга

а. Основаніе ножки большого мозга. Фиг. 112.

Обѣ ножки мозга, сейчасъ же послѣ выхода изъ моста, расходятся подъ угломъ около 80°, при чемъ онѣ имѣютъ восходящее направленіе. Снаружи можно замѣтить спиральные изгибы ихъ многочисленныхъ пучковъ.

Ширина ножки равняется въ заднемъ ея концѣ 12 — 15 милл.; въ передней части она увеличивается до 18—20 милл.; длина ножки — 10 — 15 милл. Достигнувъ tractus opticus, pedunculi скрываются въ массѣ полушарій большого мозга. Разстояніе между ножками въ ихъ задней области равняется 2 милл., а на заднемъ краѣ tractus optici онѣ удалены другъ отъ друга на 15 милл.

Медіальными краями ножекъ и титечными тѣлами ограничивается небольшая треугольная ямка Тарини, fossa interpeduncularis (Tагinі). На днѣ ея замѣтна, какъ около, такъ и въ самой срединной бороздкѣ, разсѣянная группа отверстій для сосудовъ, а латерально отъ нея непродыравленная, свободно лежащая вентральная часть покрышки. Про- дыравленное поле носитъ названіе substantia perforata posterior (фиг. 112). Задняя область fossa interpeduncularis называется recessus posterior, передняя — recessus anterior, фиг. 97.

b. Покрышка ножки мозга.

Покрышка, tegmentum, отдѣлена отъ основанія посредствомъ substantia nigra (фиг. 106); медіальныя стороны правой и лѣвой покрышекъ прилегаютъ другъ къ другу, а латеральныя и небольшой участокъ нижней поверхностей лежатъ снаружы; дорзальныя стороны соединены съ lamina quadrigemina. На мѣстѣ соединенія покрышекъ обѣихъ сторонъ съ lamina quadrigemina помѣщается aquaeductus cerebri.

Покрышка и основаніе состоятъ изъ очень важныхъ продольныхъ пучковъ, къ которымъ присоединяются переплетающіяся между собою поперечныя и продольныя волокна съ значительнымъ количествомъ сѣраго вещества и особыми сѣрыми ядрами.

II. Пластинка четверохолмія, lamina quadrigemina. Фиг. 102, 111, 114.

Она простирается отъ передняго конца velum medullare anterius до корня corpus pineale. Послѣднее на неизмѣненномъ мозгѣ помѣщается въ серединѣ надъ переднимъ отдѣломъ пластинки четверохолмія, тогда какъ передняя часть мозжечка покрываетъ заднюю пару холмовъ. Lamina quadrigemina обязана своимъ названіемъ двумъ парамъ холмовъ, возвышающимся надъ ея поверхностью, colliculus superior и inferior; верхняя пара крупнѣе и болѣе плоская, нижняя болѣе выпукла и меньшаго размѣра.

Холмы той и другой стороны отдѣлены другъ отъ друга широкой медіанной бороздкой, а передніе отъ заднихъ — поперечною бороздкою, такъ что въ общемъ получается крестообразная бороздка. Въ передней части продольной бороздки замѣчается небольшой плоскій бугорокъ, colliculus subpinealis (Швальбе). Отъ velum medullare anterius къ задней части продольной бороздки поднимается уже упомянутая выше уздечка, frenulum veli medullaris anterioris. Слѣва и справа у ея корня находится мѣсто выхода IV головного нерва, п. trochlearis.

III. Ручки четверохолмія, brachia quadrigemina. Фиг. 114.

Отъ латеральнаго края передняго и задняго холма возникаетъ по одному очень важному пучку, brachium quadrigeminum, т. е. имѣются двѣ, верхняя и нижняя, пары ихъ.

Brachium quadrigeminum superius, верхняя ручка четверохолмія, тянется отъ верхняго холма, въ видѣ рѣзко выраженнаго бѣлаго тяжа, шириною въ 2 милл., между площадкою зрительнаго бугра и медіальнаго колѣнчатаго тѣла внизъ, а затѣмъ впередъ, достигаетъ области латеральнаго колѣнчатаго тѣла, продолжаясь дальше частью въ зрительный бугоръ, частью же въ латеральный пучекъ tractus opticus; въ этомъ пучкѣ заключается корешокъ tractus opticus, получающій начало изъ передняго холма. Его длина, считая до латеральнаго колѣнчатаго тѣла, равняется около 25 милл..

Brachium quadrigeminum inferius, нижняя ручка четверохолмія, короче, шире и болѣе плоская, отличается меньшей бѣлизной, возникаетъ изъ нижняго холма и скрывается, пройдя разстояніе 5—8 милл., подъ медіальнымъ колѣнчатымъ тѣломъ. По ту сторону послѣдняго возникаетъ вновь бѣлая полоска, переходящая въ медіальный пучекъ tractus opticus.
 
Aquaeductus cerebri. Фиг. 97, 106, 110.

Водопроводъ средняго мозга имѣетъ въ длину 15 — 20 милл. и выстланъ эпендимой; по своему происхожденію, онъ представляетъ тоже желудочекъ мозга и, соединяя въ видѣ канала IV и III мозговые желудочки, открывается въ послѣднемъ подъ заднею коммиссурой промежуточнаго мозга. Дорзально водопроводъ ограниченъ пластинкой четверохолмія, а вентрально — обѣими покрышками. Sulcus longitudinalis fossae rhomboideae продолжается въ водопроводъ, что видно хорошо на поперечныхъ разрѣзахъ, которые въ то же время даютъ возможность прослѣдить измѣненія контура поперечнаго сѣченія водопровода. Фиг. 110.

Поперечный разрез среднего мозга

Поперечные разрезы aqueductus cerebri

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 215 | Теги: Основаніе ножки большого мозга, tegmentum, pedunculi cerebri, Ножки большого мозга, brachia quadrigemina, mesencephalon, lamina quadrigemina, Средній мозгъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close