Сосуды спинного мозга

Сосуды спинного мозга.

а) Артеріи спинного мозга.

1. Аа. spinales anteriores, вѣтви аа. vertebrales.

Оба мелкихъ сосуда сходятся по направленію внизъ и на верхнемъ концѣ спинного мозга сливаются въ непарную а. spinalis anterior. Послѣдняя пробѣгаетъ вдоль по серединѣ передней поверхности мозга, впереди отъ входа въ fissura mediana anterior, сохраняя почти одинаковую толщину до filum terminale, и теряется на послѣдней. На conus medullaris она посылаетъ въ обѣ стороны по одной или по двѣ тонкихъ вѣтви, которыя, извиваясь подъ передними корешками послѣдняго нерва, переходятъ на спинную поверхность мозга и загибаются вверхъ впереди отъ заднихъ корешковъ. Съ той и съ другой стороны, въ углѣ, образуемомъ задними корешками и боковыми пучками, означенный сосудъ достигаетъ аа. spinales posteriores и образуетъ дугообразный анастомозъ между передними и задними спинномозговыми артеріями.

2. Аа. spinales posteriores, также вѣтви аа. vertebrales.

Онѣ возникаютъ немного ниже предыдущихъ, но, въ противоположность къ аа. anteriores, не сливаются и проходятъ между спиннымъ мозгомъ и задними нервными корешками.

3. Ramuli medii, возникающіе отъ rami spinales — спинномозговыхъ вѣтвей аа. vertebrales, intercostales, lumbales, iliolumbales, sacrales laterales.

Ramuli medii посылаютъ различнаго калибра переднія и обыкновенно тонкія заднія вѣтви, которыя вмѣстѣ съ передними и задними нервными корешками проникаютъ въ спинной мозгъ и его оболочки. Онѣ являются сегментальными сосудами спинного мозга; передній и задніе продольные сосуды остаются придаточными путями; ряды анастомозъ сегментальныхъ сосудовъ съ продольными обусловливаютъ для послѣднихъ возможность сохранять всю свою значительную длину.

Art. spinalis anterior на своемъ пути все время посылаетъ тонкія вѣтви въ сагиттальномъ направленіи въ глубину fissura mediana ant., гдѣ онѣ проникаютъ, располагаясь въ одинъ рядъ съ той и съ другой стороны, черезъ переднюю коммиссуру въ боковыя части мозга. Равнымъ образомъ отъ аа. spinales posteriores такъ же, какъ и отъ всей массы сосудистой сѣти ріа, проникаютъ въ мозгъ радіальныя вѣточки; ихъ путь предуказанъ системою прослоекъ. Сопровождаемыя соединительною тканью послѣднихъ, мелкія артеріи въ большомъ количествѣ проникаютъ въ сѣрое вещество. Уже внутри бѣлаго вещества отъ нихъ возникаютъ вѣточки, которыя даютъ начало сѣти капилляровъ съ длинными петлями, покрывающей пучки нервныхъ волоконъ. Въ сѣромъ веществѣ капиллярная сѣть гораздо гуще и ея петли многоугольны.

Вены.

Изъ сѣтей капилляровъ венозная кровь собирается, главнымъ образомъ, въ двѣ крупныхъ внутреннихъ вены, ѵѵ. centrales. Наружными венами являются vena spinalis anterior и posterior.

Обѣ центральныхъ вены многократно сообщаются между собою и съ ѵ. spinalis anterior. Онѣ помѣщаются каждая въ своемъ особомъ каналѣ около substantia gelatinosa centralis, сопровождаемыя небольшой артеріей (a.centralis medullae spinalis), Часто одна изъ этихъ венъ крупнѣе и въ рѣдкихъ случаяхъ мѣстами даже совершенно отсутствуетъ. На верхнемъ и на нижнемъ концѣ спинного мозга обѣ центральныхъ вены, повторно дѣлясь, распадаются на рядъ тонкихъ вѣтвей, которыя, въ концѣ концовъ, переходятъ въ капиллярныя развѣтвленія.

Другая часть путей для оттока венозной крови спинного мозга направляется радіально черезъ бѣлое вещество въ вены ріа или въ проходящую вдоль по задней средней линіи ѵ. spinalis posterior. Наружныя вены мозга сообщаются съ внутреннимъ сосудистымъ сплетеніемъ позвоночнаго канала при помощи сегментальныхъ путей.

Всѣ артеріальныя вѣтви спинного мозга представляютъ собою концевыя артеріи, т. е. внѣ области капилляровъ не сообщаются другъ съ другомъ.

Kadyi, Н., Die Blutgefasse des menschlichen Ruckenmarkes. Lemberg 1889.

Лимфатическіе сосуды.

Относительно лимфатической системы, очень развитой всюду въ центральныхъ нервныхъ органахъ, мы уже разсмотрѣли эпидуральное, субдуральное, субарахноидальное и интерпіальное лимфатическія пространства. Что касается лимфатическихъ путей внутри спинного мозга, то таковые, въ формѣ то очень густой, то очень рѣдкой сѣти, сопровождаютъ артеріальные и венозные сосуды; окружая ихъ, лимфатическіе пути образуютъ периваскулярныя (околососудистыя) пространства. Эти пути помѣщаются, до извѣстной степени, въ адвентиціи сосудовъ (Робэнъ, Вирховъ). Ихъ называютъ также адвентиціальными лимфатическими путями въ отличіе отъ другой, также весьма распространенной системы полостей, расположенной между наружною стѣнкою адвентиціальныхъ лимфатическихъ путей и веществомъ мозга. Едва замѣтныя на свѣжемъ объектѣ, всѣ эти периадвентиціальныя или эпимедуллярныя пространства на высыхающемъ мозгѣ представляютъ собою систему ясно замѣтныхъ каналовъ; они впервые были наинъецированы Гисомъ. Покрыта ли ихъ наружная стѣнка эндотеліемъ, или же они заключены въ неврогліи, для тока лимфы ихъ присутствіе, во всякомъ случаѣ, имѣетъ значеніе.

Здѣсь умѣстно упомянуть еще о тѣхъ болѣе или менѣе узкихъ пространствахъ и ходахъ, которые помѣщаются между наружною поверхностью нервной клѣтки спинного мозга и прилегающей къ ней массой неврогліи, а также между всѣми отростками нервныхъ клѣтокъ и неврогліальной стѣнкой каналовъ, въ которыхъ они лежатъ. Такія перицеллюлярныя и перифилярныя пространства, какъ бы ни были они ничтожны въ свѣжемъ состояніи объекта, для тока лимфы несомнѣнно, имѣютъ большое значеніе.

Steгzi, G. Ricerche intorno alia Anatomia comparata ed аІІ ontogenesi delle Meningi. Considerationi sulla filogenesi. Parte prima: Meningi midollari. Venezia 1901. — Strasser, Ueber die Htillen des Gehirnes und des Riickenmarks. Comptes rend. Assos, anat. 1901.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 138 | Теги: Сосуды спинного мозга, Вены спинного мозга | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close