Сосуды головного мозга. Артеріи. Вены

Къ имѣющемуся въ ученіи о сосудахъ описапію артерій мозга необходимо еще прибавить нѣкоторыя данныя по поводу ихъ дальнѣйшаго распространенія, на основаніи изслѣдованій Дюре и Гейбнера.

1. Артеріи продолговатаго мозга и мозжечка.

1. А а. radiculares (Дюрё) возникаютъ изъ аа. vertebrales, а. basilaris или изъ аа. cerebelli inferiores, проходятъ къ корешкамъ нервовъ, достигаютъ послѣднихъ какъ разъ передъ ихъ выходомъ и дѣлятся на периферическую вѣтвь, г. descendens, и центральную, г. ascendens, сопровождающую корешки нервовъ до ихъ ядеръ

2. А а. medianae, или а а. nucleorum, многочисленныя мелкія артеріи, поднимающіяся внутри raphe къ дну четвертаго желудочка. Дюрё различаетъ 4 группы. Артеріи одной группы возникаютъ изъ а. spinalis anterior и направляются къ ядрамъ hypoglossus и accessorius; вторая группа артерій (3 — 4) возникаетъ изъ мѣста сліянія аа. vertebrales въ а. basilaris и снабжаетъ ядра vagus, glossopharyngeus и acusticus; артеріи третьей группы (4 — 6) возникаютъ изъ а. basilaris и снабжаютъ въ особенности ядра facialis, abducens, trigeminus; четвертая группа (нѣсколько тонкихъ вѣточекъ) возникаетъ на мѣстѣ дѣленія basilaris и черезъ отверстія substantia perforata posterior направляется къ tegmentum и ядрамъ средняго мозга. Капиллярная сѣть всѣхъ этихъ сосудовъ соединяется къ концевыми развѣтвленіями центральныхъ вѣтвей аа. radiculares.

3. Вѣтви къ оливамъ, пирамидамъ, веревчатымъ тѣламъ, tela и plexus chorioidei четвертаго желудочка. Послѣднія возникаютъ изъ а. cerebelli inferior.

Три артеріи каждой половины мозжечка соединены между собою крупными анастомозами. Главныя вѣтви этихъ кровеносныхъ сосудовъ распространяются далѣе почти подъ прямымъ угломъ къ бороздамъ и краевымъ выступамъ. Густѣйшая сѣть капилляровъ принадлежитъ, какъ и слѣдовало ожидать, зернистому слою (Герлахъ, Еггъ).

II. Артеріи средняго мозга

1. Вѣтви а. cerebri posterior для substantia perforata posterior и tegmentum. Къ нимъ принадлежатъ также вѣтви, возникающія на мѣстѣ дѣленія а. basilaris.

2. Вѣтви для pedunculi cerebri. Онѣ называются аа. pedunculares mediales и laterales. Переднія изъ медіальныхъ вѣтвей возникаютъ изъ а. communicans posterior, заднія — изъ начальнаго отдѣла а. cerebri post.; нѣкоторыя изъ нихъ проникаютъ до substantia nigra. Латеральныя вѣтви берутъ начало преимущественно изъ а. cerebri post., отчасти же изъ а. chorioidea.

3. Вѣтви для четверохолмія. Для velum medullare anterius и ножекъ къ четверохолмію предназначаются тонкія артеріи изъ а. cerebelli superior.

Главный сосудъ для самой пластинки (а. collicularis lateralis) возникаетъ изъ а. cerebri posterior, окружаетъ pedunculus, достигаетъ sulcus intercollicularis transversus и распространяется отсюда далѣе. Отъ а. cerebri post, или одной изъ ея вѣтвей къ thalamus возникаетъ часто сосудъ, предназначенный для передняго ската четверохолмія (а. collicularis anterior). Всѣ они анастомозируютъ между собою и образуютъ въ пластинкѣ четверохолмія обильную сѣть капилляровъ.

III.  Артеріи промежуточнаго мозга.

1. Для эпифиза, tela chorioidea ventriculi tertii и plexus chorioidei ventriculi tertii имѣется a. chorioidea posterior medialis, сосудъ, возникающій съ обѣихъ сторонъ изъ а. cerebri posterior; онъ дѣлится на медіальную вѣтвь для tela и латеральную — для plexus.

2. Thalamus принадлежитъ нѣсколько сосудовъ, которые являются концевыми артеріями (см. ученіе о сосудахъ) въ смыслѣ Конгейма.

a) Аа. thalamicae mediales, anterior и posterior. Послѣдняя возникаетъ изъ а. cerebri post, или изъ а. communicans posterior. А. anterior возникаетъ изъ а. communicans posterior, пробуравливаетъ сѣрую коммиссуру дна между tuber cinereum и corpus mamillare и проникаетъ до передней части стѣнки ventriculus III и tuberculum anterius thalami. A. posterior пробуравливаетъ substantia perforata posterior и достигаетъ медіальной поверхности thalamus и massa intermedia.

b) Aa. thalamicae dorsales. Онѣ возникаютъ изъ a. chorioidea posterior lateralis, вѣтви а. cerebri post., которая участвуетъ въ иннерваціи tela chorioidea ventriculi III и plexus chorioideus ventriculi lateralis.

с)  Aa. thalamicae laterales (2 — 3) возникаютъ изъ a. profunda и снабжаютъ corpora geniculata и pulvinar.

3. Сорога mamillaria, tuber cinereum, infundibulum и hypophysis снабжаются вѣтвями изъ a. communicans posterior.

4. Tractus opticus, по направленію отъ задняго конца къ переднему, получаетъ а. chorioidea anterior, communicans posterior и carotis interna.

5. Chiasmа на своей задней поверхности получаетъ вѣтви отъ а. communicans posterior, а на передней — вѣтви а. communicans anterior и а. cerebri anterior; на латеральной поверхности имѣются вѣтви carotis interna.

6. Lamina terminalis снабжается вѣтвями а. communicans anterior.

IV. Артеріи конечнаго отдѣла мозга.

Сюда принадлежатъ:

а) артеріи ядеръ большого мозга и capsula interna,

b) артеріи коры большого мозга и остального бѣлаго вещества.

a) Артеріи ядеръ большого мозга (nucleus caudatus и lentiformis) относятся къ концевымъ развѣтвленіямъ (Гейбнеръ, Дюрё) и возникаютъ:

1, изъ а. cerebri anterior, при чемъ, въ большинствѣ случаевъ, имѣется только одна вѣтвь, которая проходитъ сквозь медіальное отверстіе substantia perforata anterior къ нижней части головы nucleus caudatus;

2, изъ а. chorioidea lateralis, вѣтви а. cerebri post.; эти артеріи имѣютъ видъ тонкихъ вѣтвей, которыя проникаютъ въ дорзальную часть головы nucleus caudatus;

3, изъ а. cerebri media, откуда возникаетъ много вѣтвей, которыя пробуравливаютъ substantia perforata anterior и достигаютъ чечевичнаго ядра (всѣхъ его трехъ частей), средней части nucleus caudatus, capsula interna и thalamus, фиг. 159.

Вѣтви а. cerebri media для ядеръ мозгового ствола.

b) Аpтepiи коры. Изъ вѣтвей артерій мягкой оболочки возникаютъ сосуды, которые сначала проходятъ нѣкоторое разстояніе параллельно съ поверхностью мозга и затѣмъ, подъ прямымъ угломъ къ поверхности, проникаютъ въ кору. Среди нихъ различаютъ нѣсколько группъ.

а) Аа. medullares (Дюрё), крупныя вѣтви, проникающія въ кору на глубину 3 — 4 сант.; онѣ достигаютъ также самыхъ глубокихъ участковъ бѣлаго вещества и внутри послѣдняго переходятъ въ длиннопетлистую сѣть капилляровъ. Уже въ самой корѣ возникаютъ небольшія боковыя развѣтвленія означенныхъ артерій. Въ разрѣзѣ, идущемъ поперекъ извилины, насчитывается 10 — 15 аа. medullares.

b) Аа. corticales. Онѣ тоньше, гораздо многочисленнѣе, и ими преимущественно снабжается капиллярная сѣть сѣрой коры. Означенная сѣть въ наружномъ, бѣдномъ клѣтками слоѣ отличается широкими петлями, а въ главной массѣ коры, напротивъ, она очень густая. Въ слоѣ коры, граничащемъ съ бѣлымъ веществомъ, возникаютъ преимущественно вены коры. Вообще же говоря, можно различать и среди этихъ венъ ѵѵ. medullares и ѵѵ. corticales.

1. А. cerebri anterior. Она снабжаетъ сначала тонкими вѣтвями septum pellucidum и rostrum corporis callosi, а затѣмъ большую часть лобной доли и часть теменной доли, распадаясь на цѣлый рядъ вѣтвей.

а) Аа. frontales inferiores mediales для sulcus olfactorius и прилегающихъ къ ней орбитальныхъ извилинъ.

b, с и d) А. frontalis medialis anterior, media и posterior. Первая предназначается для медіальной и дорзальной поверхностей первой лобной извилины и для дорзальной поверхности второй лобной извилины. Вторая снабжаетъ заднюю часть первой лобной извилины, gyrus cinguli и верхніе концы обѣихъ центральныхъ извилинъ, а третья — praecuneus, corpus callosum и дорзальную эпендиму бокового желудочка.

2. А. cerebri media. Снабдивъ своими вѣтвями ядра большого мозга, она дѣлится на наружной сторонѣ островка на 4 концевыя вѣтви.

а) А. frontalis inferior lateralis для третьей лобной извилины.

Ь, с и d) А. parietalis anterior, media и posterior. А. par. anterior снабжаетъ задній конецъ второй лобной извилины и переднюю центральную извилину; а. par. media распространяется въ области центральныхъ извилинъ и lobulus parietalis superior; а. par. posterior направляется къ lobulus parietalis inferior, къ дорзальной поверхности височной доли, а также къ первой и второй височной извилинамъ.

А. cerebri media отсылаетъ еще рядъ rami insulares, мелкія вѣточки которыхъ проникаютъ до claustrum.

3. А. cerebri posterior. Съ медіальной стороны она посылаетъ упомянутыя вѣтви къ среднему и промежуточному мозгу, а на латеральной сторонѣ снабжаетъ кору слѣдующими вѣтвями:

а и b) а. temporalis anterior и posterior  

с) а. occipitalis.

А. tempor. ant. снабжаетъ g. hippocampi и верхушку височной доли; а. tempor. post, снабжаетъ gyrus hippocampi, третью височную извилину и gyrus fusiformis; а. occipitalis — большую часть затылочной доли; проходя въ глубинѣ fissura calcarina, она достигаетъ отчасти затылочнаго полюса.

Вены

Къ имѣющемуся въ ангіологіи описанію венъ головного мозга необходимо прибавить еще нѣкоторыя данныя. Относительно мозговыхъ синусовъ существуетъ новая работа Кнотта, по наблюденіямъ котораго, правый sinus transversus въ большинствѣ случаевъ былъ наиболѣе развитъ, а въ двухъ случаяхъ онъ совершенно отсутствовалъ. Confluens sinuum находился изъ 44 случаевъ въ 27 справа, въ 9 — слѣва, а въ 9 — въ серединѣ. Въ четырехъ случаяхъ sinus sagittalis superior переходилъ прямо въ правый sinus transversus. Въ нѣкоторыхъ случаяхъ наблюдался sinus ophthalmo-petrosus (Гиртль), часто также sinus squamosopetrosus (К. Краузе). Въ 26-ти случаяхъ sinus rectus открывался въ лѣвый sinus transversus, въ 12 случаяхъ — медіанно, въ 6-ти — справа. Sinus spheno-parietalis очень варьировалъ, но никогда не отсутствовалъ. Sinus cavernosus въ 5-ти случаяхъ былъ очень малъ. Sinus sphenoidalis inferior былъ замѣченъ въ 25-ти случаяхъ. Sinus intercavernosus posterior не былъ найденъ въ 26-ти случаяхъ; одновременно тотъ и другой были обнаружены лишь 15 разъ; sinus circularis Ridley встрѣтился только 6 разъ. Очень рѣдко (въ 3-хъ случаяхъ) отсутствовалъ sinus petrosus superior. Анастомозы отъ ѵ. ophthalmica къ sinus petrosus superior встрѣтились лишь 3 раза (слѣва).

Въ plexus basilaris не было замѣчено какихъ-либо интересныхъ особенностей. Sinus occipitalis отсутствовалъ въ 2-хъ случаяхъ, въ 9-ти онъ былъ развитъ на той и на другой сторонѣ, въ 2-хъ — онъ, въ видѣ sinus marginalis, соединялъ s. transversus и foramen jugulare.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 170 | Теги: Сосуды головного мозга. Артеріи | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close