Симпатическая система животныхъ

Здѣсь можно лишь вкратцѣ коснуться этого обширнаго вопроса. Прежде всего слѣдуетъ обратить вниманіе на головной отдѣлъ.

Строеніе продольнаго ствола съ сегментальными узлами въ головѣ, по типу пограничнаго ствола туловища, у млекопитающихъ такое же, какъ и у человѣка. Оно ограничивается нѣсколькими болѣе или менѣе тонкими вѣтвями, идущими въ продольномъ направленіи отъ одного головного нерва къ другому; на мѣстахъ перекрестовъ съ головными нервами образуются узлы. У птицъ и батрахій узлы очень мелки, у поперечноротыхъ рыбъ даже совершенно отсутствуетъ головной отдѣлъ sympathicus. У Amphioxus и МухіпеІог. Мюллеръ уже давно нашелъ полное отсутствіе симпатической системы. Однако, онъ высказался не за отсутствіе, а за недостаточную дифференцировку, предполагая, что элементы симпатической системы у этихъ животныхъ заключены въ спинномозговой системѣ.

Гисъ jun. старался найти подтвержденіе этого взгляда въ гистологической структурѣ нервныхъ узловъ; онъ нашелъ, на самомъ дѣлѣ, что въ головныхъ узлахъ эмбріоновъ костистыхъ рыбъ и акулъ имѣются двоякаго рода элементы. Однѣ изъ клѣтокъ биполярны и имѣютъ размѣры клѣтокъ спинномозговыхъ узловъ, клѣтки же другого рода мелки и снабжены лишь однимъ отросткомъ, направленнымъ или къ центру, или къ периферіи. Второго рода клѣтки занимаютъ поверхность узла, располагаясь то сбоку, то на одномъ изъ полюсовъ его; внутренній слой узла составленъ всегда изъ клѣтокъ перваго рода. Мелкія клѣтки не могутъ представлять собою ранней стадіи развитія первыхъ, такъ какъ онѣ не встрѣчаются въ узлахъ спинномозговыхъ нервовъ, что впрочемъ не доказано авторомъ прямымъ путемъ. Онъ, повидимому, не замѣтилъ мелкихъ клѣтокъ въ спинномозговыхъ узлахъ и предположилъ, что такія клѣтки въ головныхъ узлахъ являются симпатическими элементами. У рыбъ и у лягушки, по его даннымъ, большинство симпатическихъ узловъ головы остается въ соединеніи съ соотвѣтствующими головными узлами спинномозгового типа; они еще не раздѣлились, какъ въ другихъ отдѣлахъ нервной системы.

Мультиполярныя симпатическія клѣтки кролика снабжены, по даннымъ Гюи (Guye) и Швальбе, двумя ядрами.

Зигмундъ Майеръ наблюдалъ въ симпатическихъ узлахъ лягушки, саламандры и другихъ животныхъ многоядерныя протоплазматическія тѣла, такъ назыв. клѣточныя гнѣзда, и предположилъ, что они служатъ для регенераціи клѣтокъ.

По поводу rami communicantes лошади имѣются данныя Оноди.

Спинномозговыя волокна изъ rami communicantes въ пограничномъ стволѣ дѣлятся на двѣ очень неодинаковыя по величинѣ вѣтви, имѣющія различное направленіе въ различныхъ участкахъ пограничнаго ствола. Начиная съ 6-го или 7-го симпатическаго грудного узла, большая часть волоконъ бѣлыхъ rami communicantes поднимается вверхъ по пограничному стволу, а меньшая направляется внизъ. Большая часть волоконъ rami communicantes остальныхъ грудныхъ узловъ идетъ внизъ, меньшая — вверхъ. Пучки волоконъ, происходящихъ изъ спинного мозга, спускаясь отъ 7-го грудного узла въ пограничномъ стволѣ внизъ, переходятъ въ грудномъ отдѣлѣ по splanchnicus major и minor къ внутренностямъ.

Большинство волоконъ въ rami communicantes поясничнаго отдѣла направляется въ пограничномъ стволѣ внизъ, меньшинство — вверхъ. Въ plexus mesentericus inferior удается прослѣдить волокна отъ третьяго и четвертаго ramus communicans lumbalis, которыя снабжаютъ верхнюю и нижнюю часть прямой кишки.

Далѣе въ каудальную сторону, въ rami communicantes число спинномозговыхъ волоконъ все болѣе и болѣе уменьшается. Сѣрыя соединяющія вѣтви, rami communicantes grisei, идутъ здѣсь преимущественно къ периферіи крестцовыхъ нервовъ, меньшая часть ихъ направляется къ центральной нервной системѣ. Пограничный стволъ на той и на другой сторонѣ, на высотѣ начала пятаго крестцоваго нерва, замыкается большимъ узломъ, вѣтви котораго сопровождаютъ хвостовую артерію.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 141 | Теги: Симпатическая система животныхъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close