Rami posteriores 8-ми шейныхъ нервовъ

Упомянутое соединеніе ramus posterior II и III представляетъ собою ansa cervicalis posterior. Подобнаго рода соединенія встрѣчаются еще между медіальными вѣтвями, возникающими отъ rami posteriores остальныхъ шейныхъ нервовъ. Эти вѣтви помѣщаются подъ semispinalis cervicis и представляютъ собою plexus cervicalis posterior.

Особое положеніе занимаютъ rami posteriores I и II шейныхъ нервовъ, фиг. 315.

Общій видъ распространенія дорзальныхъ вѣтвей всѣхъ спинномозговыхъ нервовъ.

Дѣленіе спинномозгового нерва на ramus posterior и anterior происходитъ, какъ уже упомянуто, большею частью, внутри foramen intervertebrale. Rami posteriores шейныхъ нервовъ направляются отъ мѣста дѣленія ихъ около наружной поверхности суставныхъ отростковъ назадъ; I и II шейные нервы занимаютъ, впрочемъ, исключительное положеніе. На латеральной сторонѣ m. semispinalis cervicis каждая задняя вѣтвь подраздѣляется на обѣ типичныя вторичныя вѣтви: ramus medialis и ramus lateralis.

а) Rami laterales чисто двигательнаго характера и служатъ для иннерваціи mm. splenius, longissimus cervicis и capitis, iliocostalis cervicis.

b) Rami mediales заключаютъ въ себѣ чувствительныя и двигательныя волокна.

Кожныя вѣтви пробуравливаютъ покрывающія ихъ мышцы около остистыхъ отростковъ и достигаютъ кожи. Кожная вѣтвь ramus posterior III даетъ восходящую вѣтвь, которая, въ однихъ случаяхъ, еще въ глубинѣ затылочной мускулатуры соединяется съ кожною вѣтвью отъ ramus posterior II (occipitalis mаjог), а въ другихъ случаяхъ самостоятельно проникаетъ сквозь сухожиліе trapezius около затылочной связки, распространяется въ кожѣ надъ protuberantia occipitalis externa и соединяется съ вѣтвями отъ n. occipitalis major. Самостоятельная восходящая кожная вѣтвь отъ ramus posterior III называется п. occipitalis tertius.

Двигательными вѣтвями служатъ короткія нити, достигающія mm. multifidus, semispinalis cervicis, semispinalis capitis, interspinales.

N. cervicalis primus s. suboccipitalis внѣ позвоночнаго канала помѣщается въ sulcus arteriae vertebralis атланта, подъ а. vertebralis. Въ означенной бороздкѣ нервъ дѣлится на двѣ вѣтви одинаковой толщины, расходящіяся подъ прямымъ угломъ.

Ramus posteriori, въ противоположность rami posteriores слѣдующихъ спинномозговыхъ нервовъ, развѣтвляется исключительно въ мышцахъ, особенно въ rectus capitis posterior major и minor, а также въ obliquus superior и inferior. При помощи вѣтви, проходящей сквозь obliquus inferior, нервъ анастомозируетъ иногда съ задними вѣтвями cervicalis II.

N. cervicalis secundus, по выходѣ своемъ изъ позвоночнаго канала, дѣлится у нижняго края m. obliquus inferior на ramus anterior и posterior. Вторая вѣтвь, значительно болѣе крупная, загибается по краю означенной мышцы назадъ и проникаетъ между короткими затылочно-позвоночными мышцами и m. semispinalis capitis. Она дѣлится на три вѣтви: восходящую, нисходящую и вѣтвь, составляющую, въ видѣ вогнутой вверхъ дуги, продолженіе главнаго ствола. Восходящая вѣтвь оканчивается въ longissimus capitis, посылая на медіальномъ краѣ splenius не вполнѣ постоянную кожную вѣтвь къ области затылка. Нисходящая вѣтвь проникаетъ въ зубцы semispinalis capitis и анастомозируетъ съ ramus posterior III.

Третья вѣтвь, n. occipitalis major, пробуравливаетъ semispinalis capitis и сухожиліе trapezius и, на разстояніи 2—3 сант, отъ срединной линіи, проникаетъ въ области linea nuchae superior въ кожу. Здѣсь нервъ становится плоскимъ, нѣсколько разъ дѣлится и посылаетъ свои развѣтвленія до темени, иногда даже до sutura coronalis. Въ своемъ распространеніи нервныя вѣтви слѣдуютъ отчасти за вѣтвями а. occipitalis. Мѣсто прохожденія черезъ сухожиліе trapezius иногда совпадаетъ съ а. occipitalis, иногда же нервъ идетъ своимъ собственнымъ путемъ.

Отклоненія rami posteriores I и II нерва объясняются ихъ положеніемъ. Близость головы вызываетъ, вмѣстѣ съ развитіемъ затылочной области, модификаціи въ распространеніи обоихъ нервовъ.

Что касается размѣра rami posteriores кожныхъ нервовъ, то ramus post, второго нерва оказывается самымъ толстымъ; толщина rami posteriores уменьшается постепенно отъ III до VIII этихъ вѣтвей.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 103 | Теги: Rami posteriores, Rami posteriores 8-ми шейныхъ нерво | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close